Система державного управління охороною праці
Державне управління охороною праці здійснюють наступні органи:
- Кабінет Міністрів України;
- Державний департамент з нагляду за охороною праці у складі Міністерства праці і соціальної політики України;
- на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
- на галузевому рівні – міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Способи управління характеризуються сукупністю цілеспрямованих впливів органів управління на об'єкт управління з метою реалізації прийнятих рішень щодо окремих завдань і функцій управління охороною праці.
Основні функції управління охороною праці:
- планування і фінансування робот з охорони праці;
- організація, координація робот в області охорони праці;
- облік, аналіз і оцінка показників стану умов і безпеки праці;
- контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.
Керуючі впливи щодо реалізації цих функцій мають здійснюватися зокрема такими заходами:
- організаційно-розпорядчими;
- економічними;
- соціально-психологічними.
Державна система управління охороною праці є складовою частиною державної системи управління безпекою життєдіяльності, для чого створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр міністр України.
Координація діяльності органів управління охороною праці базується на підставі науково-технічних і соціально-політичних досліджень фахівців в галузях технічних, екологічних, біологічних, медичних, гуманітарних наук (ергономіка, інженерна психологія, психологія праці, екологія, токсикологія, промислова санітарія і гігієна, соціологія та ін.).
Державний нагляд і громадський контроль в області охорони праці
Державний нагляд за охороною праці здійснюють наступні організації:
1) спеціально уповноважений державний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд), основними функціями якого є контроль за дотриманням законодавства з охорони праці, виявлення порушень законодавства;
2) спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
3) спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
4) спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів охорони праці здійснюється Генеральним прокурором України і підлеглими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Громадський контроль за охороною праці здійснюється:
1) трудовими колективами через уповноважених представників;
2) профспілками;
3) добровільними суспільними об'єднаннями працівників і фахівців з охорони праці, інших категорій населення (суспільства, асоціації, фонди, партії).