Укладання трудового договору
Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, із підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникам заробітну плату і забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір укладається у письмовій формі та оформлюється наказом чи розпорядженням по підприємству про зарахування працівника на роботу.
Трудовий договір може бути безстроковим, строковим, у формі контракту з визначенням обов'язків чи укладається на час виконання певної роботи.
Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.
Згідно ст. 5 Закону „Про охорону праці” під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно законодавства і колективного договору (угоди з охорони праці).
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.
Термін випробування при прийнятті на роботу (згідно ст.27 КЗпП України) складає не більше 3-х місяців.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Стимулювання охорони праці
На державному рівні стимулювання охорони праці регулюються законодавчими актами. Четвертий розділ Закону „Про охорону праці” регламентує стимулювання охорони праці.
Стимулювання робіт з охорони праці – це сукупність засобів і методів, що спонукають власників підприємств, керівників структурних підрозділів та безпосередніх виконавців створювати безпечні умови праці, реалізовувати організаційні та технічні заходи, дотримуватися норм і правил.
Найефективнішими є економічні стимули. Зокрема ст. 25 „Економічне стимулювання охорони праці” закріплює заходи економічного стимулювання роботи з охорони праці: до працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці, що визначається колективним договором, угодою. При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці. Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства проводиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Тарифи відрахувань коштів на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань встановлюються диференційовано, залежно від рівня виробничого травматизму та ступеня шкідливості умов праці. Тарифи періодично переглядаються.
Згідно ст. 26 роботодавець зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду працівникам, повністю відшкодувати збитки у разі порушення вимог охорони праці, витрати на проведення рятувальних робіт під час аварії та ліквідації її наслідків, втрати на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці та ін.
Стимулювання є одним з основних методів управління охороною праці. Економічний механізм управління охороною праці повинен передбачати систему заохочень. Колективний договір повинен закріплювати різного роду заохочення для працівників, які дотримуються вимог охорони праці. Система заохочування повинна бути персональною і надаватися за конкретні досягнення. Моральне (оголошення подяки) та матеріальне (грошові премії) стимулювання має велике значення для виконання правил безпеки та проведення робот з охорони праці. Окрім заохочень стимулювання передбачає також покарання за порушення вимог безпеки праці.