Закон України „Про охорону праці”.

Основні положення

 

Основним законодавчим актом з питань охорони праці є Закон України „Про охорону праці”, прийнятий Верховною Радою в жовтні 1992 року (у новій редакції 17.12.2002р.).

Згідно цьому Закону, в країні здійснюються:

- державне управління охороною праці;

- державний нагляд і громадський контроль за охороною праці;

- організація охорони праці на виробництві;

- забезпечення гарантій прав громадян на охорону праці.

Цей Закон обумовлює обов'язкове виконання нормативних документів (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій), що мають правову силу.

Закон включає 9 розділів:

І – „Загальні положення”

ІІ – „Гарантії прав на охорону праці”

ІІІ – „Організація охорони праці”

ІV – „Стимулювання охорони праці”

V – „Нормативно-правові акти з охорони праці”

VI – „Державне управління охороною праці”

 

VII – „Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці”

VIII – „Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці”

ІХ – „Прикінцеві положення”

Дія Закону поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності.

Основними положеннями законодавства України про охорону праці є:

- права громадян на охорону праці при складанні трудового договору;

- соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань;

- права працівників на пільги і компенсації у зв'язку з важкими і шкідливими умовами праці;

- відшкодування власником збитку, заподіяного каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я (матеріального і морального);

- дотримання вимог охорони праці при проектуванні, будівництві і реконструкції виробництв;

- тривалість робочого дня і скорочення його, а також обмеження робіт в нічний час, наднормових робіт;

- обов'язки працедавця по створенню безпечних і нешкідливих умов праці;

- обов'язки працівника по виконанню нормативних актів по охороні праці;

- гарантії на охорону праці жінок, обмеження використання праці жінок залежно від умов роботи, гарантії при прийомі на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, що мають малолітніх дітей;

- права неповнолітніх в трудових відносинах, роботи, на яких забороняється праця осіб, молодше 18 років;

- медичні огляди при прийнятті на роботу і в період роботи.