Міжнародне законодавство з охорони праці.
Міжнародна співпраця
У Конституції України та у Кодексі законів про працю України закріплено принцип пріоритету міжнародно-правових норм перед нормами національного законодавства, тобто якщо міжнародними договорами або угодами, у яких бере участь Україна, запроваджено інші правила, ніж ті, які містить законодавство України, то застосовуються міжнародні правила.
Міжнародна співпраця в галузі охорони праці здійснюється по лінії ООН участю в багатьох міжнародних організаціях, основною з яких є Міжнародна організація праці (МОП), яка створена в 1919 р. Особливістю МОП є її тристороння структура: на рівних засадах в її діяльності приймають участь представники урядів, організацій працівників і роботодавців усіх країн – членів МОП. Вищім органом МОП є Міжнародна конференція праці, виконавчим органом – Адміністративна рада.
Основними напрямками діяльності МОП є участь у міжнародно-правовому регулюванні праці шляхом розроблення та ухвалення нормативних актів з питань умов праці і життя працівників; розроблення та здійснення міжнародних цільових програм, спрямованих на вирішення соціальних проблем; надання допомоги державам – членам МОП в удосконаленні національного трудового законодавства та ін.
Станом на 2009 р. МОП прийняла 181 конвенцію і 188 рекомендацій з різних соціально-трудових проблем, з яких 55 конвенцій, які стосуються прав людини, ратифікувала Україна.
Право на охорону праці записано у фундаментальних міжнародних документах, наприклад, у Загальній декларації прав людини ООН (1948 р.) та Міжнародному пакті ООН про економічні, соціальні та культурні права (1976 р.)
Законодавство Євросоюзу в сфері охорони праці можна умовно розділити на дві групи:
1. Директиви ЄС щодо захисту працівників;
2. Директиви ЄС щодо випуску товарів на ринок (включаючи обладнання, устаткування, засоби колективного та індивідуального захисту і т. ін.).
Директиви ЄС відповідають конвенціям МОП. В свою чергу, МОП при розробці нових конвенцій та рекомендацій враховує досвід країн-членів ЄС.
Під егідою ООН ведеться робота зі створення і впровадження міжнародних стандартів системи управління охороною праці.
У європейських країнах застосовуються наступні підходи до управління охороною праці:
1) підхід ISRS (International Safety Rating System) – перша версія була видана у 1978 р., неодноразово удосконалювалася;
призначений для оцінки ефективності управління охороною праці та її сертифікації;
за методикою ISRS підприємства можуть бути атестовані та отримати сертифікат за стан охорони праці за 10 рівнями;
2) Британський стандарт BS 8800-96 (Guide to Occupational Health and Safety Management Systems) – „Керівництво щодо систем управління охороною здоров'я і безпекою праці”; затверджений у 1996 р.
3) підхід OHSAS (Occupational Health and Safety Assessment Serias) – серія „Система управління охороною здоров'я і безпекою праці”, діє з 1999 р.;
застосовується для аудиту та видачі сертифікатів на системи управління охороною праці; це єдиний міжнародний стандарт з охорони праці, який направлений на мінімізацію ризиків на всіх виробничих ділянках.
Відповідно до міжнародних стандартів на підприємствах діють три системи управління охороною праці:
- управління якістю (ISO 9000);
- управління охороною навколишнього середовища (ISO 14000);
- управління безпекою (OHSAS 18000)
Стандартами ISO користуються у всьому світі (їх нараховується більш 10 тис.; кожного року переглядається знову 500-600 стандартів). Вони можуть бути адаптованими до конкретних умов виробництва.
– Стандарти серії ISO 9000 є визнаними еталонами організації роботи з якості на підприємствах різних галузей, у тому числі в Україні. Нова версія стандарту серії 9000 від 2000 року має ряд відмінностей від попередніх варіантів(новий підхід до управління процесами, сумісність з іншими стандартами систем управління, посилення вимог до людських ресурсів).
Подальшим розвитком системи ISO є прийнята в багатьох країнах комплексна система управління якістю, яка передбачена концепцією TQM (Total quality management). Комплексна система управління направлена на постійне покращення якості процесів.
– Блок стандартів серії ISO 14000 містить питання організації системи екологічного управління, екоаудит, екомаркіровку, оцінку екологічності виробничих систем і продукції. Ці стандарти є основою для розробки та впровадження нових способів управління підприємством, які дають можливість вирішувати не тільки природоохоронні, але й економічні задачі.
Стандарти серії OHSAS 18000 вимагають передбачати у планах робот з охорони праці ідентифікацію небезпек, оцінку та контроль ризиків. Рекомендації OHSAS щодо розроблення політики підприємства з охорони праці враховані у „Рекомендаціях щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві”, затверджених Наказом МНС України №398 від 27.06.2006 р.
Система управління охороною праці і ризиком (СУОПР) в Україні розроблена на основі положення OHSAS 18001.
Згідно стандарту OHSAS 18001 система управління охорони праці – це частина загальної системи управління (менеджменту) організації, яка забезпечує управління ризиками в галузях охорони здоров'я і безпеки праці, що пов'язані з діяльністю організації (підприємства).
У 2002 р. з метою пояснення вимог міжнародного стандарту OHSAS 18001 був прийнятий новий стандарт OHSAS 18002.
На міжнародному рівні стандартизація охорони праці проводиться за такими напрямками:
1. Обмеження використання та реалізації шкідливих і небезпечних речовин.
2. Підвищення вимог до виробничих процесів, які спричинили шкоду навколишньому середовищу.
3. Утилізація шкідливих і радіоактивних речовин.
4. Забезпечення належної інформації про небезпечності виробничих процесів і продукції.
5. Визначення допустимих рівнів забруднення та шуму.
6. Вимоги до засобів індивідуального захисту та ін.
Міжнародний стандарт OHSAS 18001, система управління якістю ISO 9000 та система управління охороною навколишнього середовища ISO 14000 побудовані на підставі використання системного підходу, який відомий в науці про управління як „цикл Демінга” – плануй, здійснюй, перевіряй, дій. Вважається доцільним інтегрувати ці три системи управління в одну, але при цьому показники для оцінки стану залишаться різними.
Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері охорони праці почалась з прийняття Закону України „Про охорону праці” (2002 р.), який відповідає основним положенням законодавства Євросоюзу, які можуть бути згуртовані таким чином:
- загальні принципи профілактики та основи охорони праці;
- вимоги охорони праці для робочого місця;
- вимоги охорони праці під час використання обладнання;
- вимоги охорони праці під час роботи з хімічними, фізичними та біологічними речовинами;
- захист на робочому місці певних груп робітників;
- положення про робочий час;
- вимоги до обладнання, машин, посудин під високим тиском та ін.