Основними об'єктами дослідження охорони праці є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці і виробництва.
Охорона праці не відноситься, у прямому розумінні, до комерційного виду діяльності, тому що її основна задача носить скоріше соціальний, ніж економічний характер. Але наслідки, що пов'язані з виробничим травматизмом, носять не тільки соціальний, але й фінансовий характер, тобто нещасні випадки наносять підприємству, а також державі значні матеріальні збитки.
Перехід підприємств в умови ринкових відносин означає, що економічні витрати, що пов'язані з нещасними випадками і захворюваннями на виробництві, впливають на рентабельність і конкурентоспроможність підприємства.
В Україні щорічно на виробництві багато працівників травмується (деякі смертельно), отримують професійні захворювання. Рівень виробничого травматизму в Україні значно вищий, ніж у багатьох інших країнах. Це свідчить про велику концентрацію небезпечних і шкідливих чинників (ГОСТ 12.0.003-74) на виробництві.
Незадовільні умови праці негативно впливають на продуктивність праці, якість і собівартість продукції, зменшують валовий національний дохід країни. Тому усестороння увага питанням охорони праці, проведення активної соціальної політики є ключовим завданням для роботодавців і керівників підприємств, державних і профспілкових органів.
Майбутній фахівець (інженер-конструктор або інженер-технолог) зобов'язаний при проектуванні і розробці нових технологічних процесів і устаткування врахувати всі властиві даному проекту небезпечні і шкідливі чинники та застосувати способи і засоби забезпечення безпеки.
Окрім інженерно-технічних способів і засобів захисту майбутній фахівець зобов'язаний знати правові і організаційні способи забезпечення безпеки, управління, що реалізовуються на рівні керівництва підрозділами виробництва і трудовими колективами при виконанні обов'язків власника підприємства, головного інженера, начальника цеху, майстра, тобто посадової особи. Фахівці цього напряму не розробляють технологічних процесів та устаткування, але вони зобов'язані забезпечити безпечну їх експлуатацію, а також організувати нормальну роботу колективів.
Перебудова методів управління економікою вимагає відповідної наукової організації охорони праці, удосконалення управління цією діяльністю на виробництві в сучасних умовах господарювання. При переході до ринку повинна повністю змінитися мотивація діяльності з охорони праці. Направленість працеохоронної політики передбачає перехід від адміністративних методів управління до економічних на основі удосконаленого механізму регулювання та мотивації від державного рівня до рівня підприємств.
Здійснення заходів з поліпшення умов праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і соціальні результати праці.