2 Нормативи плати за скид стічних вод Підприємств у системи каналізації населених пунктів

3 Порядок обчислення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів

4 Порядок стягнення плати за скид стічних вод Під­приємств у системи каналізації населених пунктів

5 Визначення величини плати за розміщення осадів

 

Начальник Управління реформування

та розвитку водопровідно-каналізаційного

господарства (ініціали, прізвище)

 

 

Положення — правовий акт, який установлює основні правила організаційної діяльності державних підприємств та установ, їхніх структурних підрозділів — визначає порядок утворення, права, обов'язки та організацію роботи.

Бувають положення типові й індивідуальні. Ти­пові розробляються для системи установ, підприємств і затверджуються вищими органами управління, індивіду­альні. На основі типових і затверджуються керівниками підприємств, організацій, установ.

Реквізити положення: назва документа; назва устано­ви, що видає документ; дата й місце видання; заголовок; текст; підписи вищої інстанції чи керівних осіб названої в Положенні установи.

Текст містить такі розділи:

1) загальні положення — преамбулу, або вступну частину, де зазна­чаються мета створення підприємства та його головні за­вдання;

2) майно й кошти підприємства, порядок їх викорис­тання;

3) організація праці — виробнича й господарська ді­яльність;

4) права та обов'язки установи та її керівних органів;

5) структура управління.

ПОЛОЖЕННЯ

про структурний підрозділ (назва установи)

Дата Місце видання

1 Загальні положення (мета створення, основні за­вдання, функції).

2 Майно й кошти:

а) основні та обігові кошти;

б) порядок придбання майна;

в) амортизаційні відрахунки, їхнє призначення;

г) прибуток, його використання;

г) житловий фонд;

д) службові приміщення;

е) порядок використання надлишків не використовуваних коштів.

3 Організація праці.

4 Права та обов'язки:

а) установи;

б) керівних органів.

5 Структура управління підрозділу.

 

Керівник установи (підпис) (ініціали, прізвище)

 

Статут — зведення правил, положень, які регулюють основи організації і діяльності установ певної галузі господарства.

Це правові акти, які визначають структуру, функції і права підприємств, установ, організацій, кооперативів, малих підприємств, спільних підприємств, спортивних товариств, політичних партій, а також окреслюють їхнє правове становище, мету діяльності, основні принципи; це закон для виконання. Статути господарських організацій визначають членство, керівні органи, порядок їх виборів.

Статути після їх затвердження вищою інстанцією під­лягають обов'язковій реєстрації в Міністерстві фінансів, після чого новостворена організація може починати свою діяльність.

Статути є індивідуальні й типові. Статути типові створюються для ряду подібних, однакових установ та організацій; статути індивідуальні мають окремі устано­ви, підприємства, організації.

Статути подібні до положень і визначають порядок ді­яльності організації, окремих внутрідержавних і міжнарод­них організацій (напр. Статут Міжнародного Суду ООН 1945р.). Діяли статути, що фіксували правове становище середньовічних міст і внутрішньоміських об'єднань — це­хів, купецьких гільдій тощо (міські статути — записи місь­ких привілеїв — регулювали внутрішню організацію міст, наприклад Магдебурзькі права міст; виникли в XIV ст.; Магдебурзьке право надане Львову в 1366р., Києву — в 1494—1497 рр.). Статути індивідуальні — це положення про щось, наприклад Статут ордена (визначає порядок на­городження даним орденом, подає його опис).

В деяких країнах статутами називають законодавчі акти парламентів (у Великій Британії — Вестмінстерський статут 1931р., у США — деякі акти конгресу).

У Київській Русі відомий найдавніший Статут Воло­димира Мономаха, вміщений у розширеній редакції «Руської правди». Мав 69 статей з визначенням норм кримінального, цивільного й судового права.

Статут ООН — приклад індивідуального — багатосто­ронній міжнародний договір, на підставі якого заснова­на й діє ООН. Підписаний на конференції в Сан-Фран­циско 26.06.1945, набрав чинності з 24.10.1945 Ук­раїна ратифікувала Статут ООН 22.07.1945. Це один з найважливіших сучасних міжнародно-правових доку­ментів, в якому закріплено основні принципи міжнарод­ного права.

Статути військові — офіційні нормативно-правові до­кументи, що регламентують поведінку й діяльність вій­ськовослужбовців, життя, побут, несення (виконання) служби. В Україні діють від 1918 року. Визначають мету, завдання, способи і принципи застосування з'єднань, ча­стин і підрозділів Збройних Сил і родів військ під час ве­ликих бойових операцій, обов'язки військовослужбовців та їхні взаємовідносини. Поділяються на: статути внутрішньої служби, статути гарнізонної й караульної служби, стройовий статут, бойові, польові, дисциплінарні статути.

Зміст, формуляр статуту, порядок оформлення й за­твердження є такими ж, як і положення. Статут є осно­вою для положення. Його реквізити: гриф, місце реє­страції (статуту новоствореної організації), найменування документа, повна назва, текст.

 

 

СТАТУТ

 

_________________________________________________

(назва підприємства, установи, організації)

 

1 Загальні положення (назва, предмет діяльності, ад­реса).

2 Мета діяльності, завдання, функції.

3 Кошти організації, їх використання, майно.

4 Управління, права та обов'язки керівництва.

5 Членство, права та обов'язки.

6 Створення й використання пайового фонду.

7 Звітність і контроль.

8 Виробничо-господарська, зовнішньоекономічна ді­яльність.

9 Реорганізація та ліквідація, майнова відповідаль­ність ліквідаційної комісії.

 

Питання для самоконтролю:

1 Що регламентує інструкція?

2 Чим відрізняється положення від статуту?

3 Яке основне призначення статуту?