4 Вживання складених форм дієслів недоконаного виду в майбутньому часі.
5 Творення і вживання дієприслівників.
Література
1 Шевчук С. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000.
2 Михайлюк В.О Українська мова професійного спілкування. – К.: Професіонал, 2005.
3 Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення. – Донецьк :ТОВ ВКФ «БАО», 2006.
4 Волкотруб Г. Практична стилістика української мови. - Тернопіль : Підручники та посібники, 2004.
5 Коваль А. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1974.
6 Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови – стереотип. вид. – К.: Наукова думка, 2003.
З-поміж дієслівних форм, які вживаються в ділових документах, найпоширенішими є форми першої особи множини та третьої особи однини теперішнього часу: Вимагаємо негайно повернути борг; Дирекція звертається до всіх працівників... Іноді ці форми вживаються у значенні форм майбутнього часу: Роботу розпочинаємо о 10 годині; Нарада розпочинається о 10 годині.
В усному діловому мовленні широко використовуються форми наказового способу, здебільшого другої особи однини та множини: підготуй, підготуйте; перевір, перевірте; відішли, відішліть. Значно рідше послуговуються формами третьої особи однини та множини наказового способу, які утворюються за допомогою часток хай (нехай) і дієслів у формі третьої особи однини та множини теперішнього чи майбутнього часу: хай (нехай) підготує (підготують), хай (нехай) перевірить (перевірять), хай (нехай) відішле (відішлють).
Для вираження категоричного спонукання до виконання певної дії (в усних і письмових розпорядженнях, наказах тощо) вживається переважно інфінітив: Негайно підготувати; Перевірити документи; Розшукати курсанта; Відіслати листи; Вивісити списки.
Вживання аналітичних форм наказового способу, до складу яких входить дієслово давай або давайте, в сучасній українській літературній мові не нормативне, пор.: давай напишемо, давай визначимо, давай попередимо. Замість них слід використовувати форму першої особи множини наказового способу, пор.: напишімо, визначмо, попередьмо.
В інструкціях, статутах, приписах тощо вживаються менш категоричні спонукальні безособові форми типу забороняється, не дозволяється, заборонено і под.
У ділових документах інфінітив належить вживати тільки із суфіксом -ти: відмовити, вивчити, доручити, зарахувати.
Для ділового мовлення характерне широке використання пасивних дієприкметників минулого часу й дієприслівників доконаного виду (форми на -ши/-вши): Обговорений на зборах проект закону передано до комісії; Зазначені недоліки слід усунути; Заслухавши та обговоривши питання про..., збори ухвалюють. Це зумовлено тим, що вони сприяють компактності викладу.
Замість дієприкметників активного стану теперішнього часу (форми на -уч-(-ий)/-юч-(-ий) відповідно до нових рекомендацій слід уживати прикметники із суфіксами -льн- (напр.: стимулювальні заходи замість стимулюючі заходи; коригувальні методи замість коригуючі методи, копіювальні прилади замість копіюючі прилади; регулювальний апарат замість регулюючий апарат), -н-(напр.: організаційний центр замість організуючий центр; домінантне становище замість домінуюче становище; інтерферентний вплив замість інтерферуючий вплив; провідний спеціаліст замість ведучий спеціаліст), -лив- (обнадійливий захід замість обнадіюючий захід; приголомшливий результат замість приголомшуючий результат) та ін. Субстантивовані дієприкметники на -уч-(-ий), -юч-(-ий), які визначають посади, обов'язки людей, слід замінити іменниками із суфіксами -ач, -ник та іншими іменниковими утвореннями (завідувач замість завідуючий, командувач замість командуючий, керівник замість керуючий; голова замість головуючий; промовець, доповідач замість виступаючий; виконувач обов'язків замість виконуючий обов'язки). Іменниками можна замінити й інші дієприкметники активного стану, напр.: юрист-практик замість практикуючий юрист; поет-початківець замість початкуючий поет; органи контролю замість контролюючі органи та ін.
Дієприслівникові звороти - досить поширений вид дієслівних форм у діловому мовленні. Дієприслівникові звороти сприяють динамічності мовлення. Тому їх часто використовують у книжних стилях замість підрядних обставинних речень.
Місце дієприслівникового звороту у реченні вільне. Однак дієприслівникові звороти, які вказують на дію, що передувала дії, вираженій дієсловом-присудком, а також дієприслівникові звороти зі значенням причини й умови, ставляться перед дієсловом-присудком: Оголосивши перерву, судді пішли на консультативну нараду. Побачивши працівників правопорядку, хулігани кинулися навтьоки.
Дієприслівниковий зворот може відноситися до члена речення, вираженого інфінітивом: Створюючи закони, слід враховувати соціологічну ситуацію. У таких безособових реченнях дієприслівниковий зворот може стосуватися лише інфінітива. Тому неправомірним уважається речення на зразок: Підходячи до будинку, мені стало страшно.
Дієприслівниковий зворот не можна вживати при пасивному звороті, оскільки суб'єкт дії, виражений присудком, і суб'єкт дії, виражений дієприслівниковим зворотом, не збігаються: Одержавши тяжку рану, сержант був врятований товаришами. Ідучи щодня на службу, зброя повинна вичищатися.
Так само дієприслівниковий зворот не вживається у тих випадках, якщо дія, виражена дієприслівниковим зворотом, не стосується того самого діяча, що й присудок: Будучи на нараді, питання про зростання злочинності стояло досить гостро. Навчаючись разом в університеті, він залишився для мене другом на все життя.
Деякі дієприслівникові звороти, на зразок: судячи з цього, чесно кажучи, поклавши руку на серце та ін., перетворилися на застиглі вислови, втратили ознаки звороту, не підлягають вимогам, які ставляться до дієприслівникових зворотів, і тому можуть уживатися в безособових реченнях: Правду кажучи, хотілося несумлінно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Запам'ятайте:
1Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, частина, багато вимагають від присудка форми однини:
а) якщо при вищевказаних словах нема керованого слова: Більшість голосувала за висловлену пропозицію.
б) якщо слова більшість, меншість керують іменником в однині: Більшість студентства взяла участь у міжнародній акції «За мир і безпеку».
в) при безпосередній близькості підмета і присудка (хоч кероване слово вживається і в множині):
Більшість студентів склала успішно зимову сесію. У професійному мовленні нормативними є декілька варіантів узгодження підмета і присудка: Більшість делегатів прибула; більшість (три, двадцять сто) делегатів прибули; більшість (чотири, тридцять, сто) делегатів прибуло.
2 Дієслово-присудок у формі множини вживається:
а) якщо між підметом і присудком є інші члени речення (дієприкметниковий зворот); означальне підрядне речення зі сполучним словом у формі множини: Більшість заходів, які господарство запланувало на цей рік, виконані;
б) якщо при слові більшість є декілька керованих слів у формі множини:
Більшість інженерів, службовців, робітників нашого підприємства беруть активну участь у впровадженні у виробництво нових технологій;
в) якщо при підметі зі словом більшість є однорідні присудки: Більшість викладачів кафедри виступають з лекціями перед населенням, виконують важливі громадські доручення;
г) якщо підкреслюються активність і роздільність дій, що їх виконують особи, названі в підметі: Більшість слухачів висловили різні думки;
д) якщо дієслівна зв'язка бути узгоджується з іменною частиною складеного присудка: Більшість учасників були задоволені організацією проведення конференції.
3 При займеннику Ви, що вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок ставиться в множині: Ігорю Васильовичу, Ви готові розпочати урочисте засідання?
4 При абревіатурах дієслово-присудок ставиться в тому самому роді й числі, що й головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру: Міськвно (міський відділ народної освіти) розглянув питання забезпечення шкіл підручниками.
5 При підметі, до складу якого входить неозначено-кількісний числівник багато (мало, немало, небагато) присудок, як правило, вживається у формі однини: Багато студентів взяло участь в акції «Молодь проти СНІДу». При однорідних присудках можливою є форма присудка в множині: Багато студентів працювали на фермі, доглядали молодняк.
6 У професійному, діловому мовленні замість пасивних дієприкметників вживають безособову дієслівну форму на -но, -то, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Наприклад: постанову ухвалено; доповідь заслухано; всі питання розглянуто; ухвалу прийнято; майно конфісковано; завдання виконано; екзамен складено; досліди проведено.
7 Дієслова керують іменниками у певних відмінках.
а) з іменниками в родовому відмінку вживаються дієслова:
• вчити (вчитися, навчати, навчатися) грамоти, етикету;
• запобігати (домагатися) ласки, теплоти;
• зазнавати поразки, горя, приниження, нещастя;
• призвести до пожежі, катастрофи;
• чекати слушної хвилини; (чекати на тебе);
• слухати доброї поради, батьків;
• позбавитися бур'янів, клопоту.
б) з іменниками чи займенниками у давальному відмінку вживаються дієслова:
• дорівнювати трьом, чотирьом;
• боліти мені, їй;
• дякувати тобі, йому, нам;
• запобігати у значенні «уникати, відвертати» втратам, руйнуванню, лихові, біді;
• підлягати обробці, сумніву, критиці.
в) з іменниками чи займенниками в орудному відмінку вживаються дієслова:
• оволодівати знаннями, теорією, методикою;
• спілкуватися рідною мовою;
• читати українською мовою;
• розмовляти кількома мовами.
Питання для самоконтролю:
1 У яких відмінках дієслова керують іменниками?
2 Які стійкі дієслівні словосполучення вживаються в текстах ділової документації та професійних текстах? Наведіть приклади.
3 Який спосіб творення властивий дієсловам?
Тема : Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм.
Мета: використовувати прийменникові конструкції у професійних текстах.
Питання, що виносяться на самостійне вивчення:
1 Вживання прийменника по.