Тема: Спеціальна термінологія і професіоналізми

Мета: ознайомитися зі спеціальною термінологією

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

1 Вузькоспеціальна термінологія.

2 Професіоналізми.

3 Професійний жаргон. Фразеологізми. Кліше та використання їх у мовленні.

 

Література

1 Шевчук С. Українське ділове мовлення. – К.: Літера, 2000.

2 Михайлюк В.О Українська мова професійного спілкування. – К.: Професіонал, 2005.

3 Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення. – Донецьк :ТОВ ВКФ «БАО», 2006.

4 Волкотруб Г. Практична стилістика української мови. - Тернопіль : Підручники та посібники, 2004.

5 Коваль А. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1974.

 

Терміни - це слова або словосполучення, які вживаються в специфічній сфері мовлення і створюються для точного визначення спеціальних предметів, понять, явищ, ознак, дій. Термін – це одиниця найменування в галузі науки і техніки, яка визначає певне поняття і співвідноситься з іншими найменуваннями в цій галузі, утворюючи разом з ними термінологічну систему. Сукупність термінів тієї чи іншої галузі знань або виробництва називається термінологією. Система термінів однієї сфери називається термінологічною системою. Вузькоспеціальна термінологія – сукупність термінів, які визначають точне поняття в одній галузі та не мають міжтермінологічної омонімії (міжтермінологічна омонімія – коли один і той самий термін входить до складу кількох терміносистем, наприклад: корінь – корінь зуба, корінь слова, корінь рослини). Науково-технічний прогрес поповнив мову новими поняттями, що властиві різним професіям. Мова представників різних галузей виробництва збагачується, і цей процес відбувається завдяки оволодінню науково-технічною, суспільно-політичною лексикою і термінологією, появі нових понять.

Професіоналізми – це слово або вислови, властиві мові певної вузької професійної групи людей, поставлених в особисті умови життя та праці. Ці слова виникають, коли та чи інша спеціальність як фах, вид знань не мають розвиненої термінології (мова моряків, мисливців, рибалок), або як розмовні непрофесійні замінники наявних в певній галузі термінів. Такі професіоналізми як правило, загальнозрозумілі, а часто і загальновживані, проте вони не належать до літературної мови (пересадка замість трансплантація, вушник замість отоларинголог).

Професіоналізми - слова, словосполучення або звороти, властиві мовленню людей певної професії. Якщо немає терміна на позначення предмета, поняття, явища, в мовленні використовується професіоналізм. У ділових паперах не потрібно вживати слова-професіоналізми. Однак в усному мовленні ці лексичні одиниці функціонують. Деякі професіоналізми з часом стають термінами.

Професійний жаргон – це теж слова-замінники термінів, але слова або зіпсовані, покалічені, або знищені, а то й просто непристойні.

Це переважно слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні або у звичайній для них формі. Це наприклад, множини абстрактних іменників: обсяги, типові застосування, ряд диференціювань, зафіксовані моменти. Як відомо, ці абстрактні іменники в загальнолітературній мові не вживаються.

Професіоналізми творяться за рахунок словоскладення, нових префіксів і суфіксів. Серед префіксів найпоширенішими є: до- (доукомплектувати, дообстежити, дискваліфікація), недо- (недопромисел, недовплив), над- (надзверхплановий); серед суфіксів: -ість- (пливучість, стрибучість), -аж- (типаж), -акція- (дискваліфікація).

Терміни відзначаються своєю емоційною нейтральністю, відсутністю образності. Професіоналізми навпаки, зберігають емоційність (облтранс, молзавод, типовий баланс).

Фразеологізм — семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

Інше визначення: фразеологізми — (фразеологічні звороти) стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.

Класифікація фразеологізмів за походженням

Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;

Різні виробництва, ремесла:

ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;

кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;

ковальського: брати в лещата, між молотом і ковадлом, міцного гарту;

гончарського: лудити очі, полуда впала на очі, зняти полуду з очей;

рибальства і мисливства: закидати вудку, змотувати вудки, клювати на живця, стріляна птиця, ганяти як солоного зайця;

театрально-музична діяльність: входити в роль, помінятися ролями, у своєму репертуарі, коронний номер, попадати в тон, як по нотах;

військова справа: з відкритим забралом, підносити на щит, схрещувати мечі, нюхати порох, приймати бій, брати рубіж, взяти на озброєння, здавати позиції, залишати поле бою;

картярські ігри: розкривати карти, плутати карти, мішати карти, кинути всі козирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;

народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;

вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;

усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев'ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;

ознаки та дії, пов'язані зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.

іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, перейти рубікон, дамоклів меч, муки Тантала, авгієві стайні, прокрустове ложе, езопівська мова, нитка Аріадни, віща Кассандра, Геркулесові стовпи, гордіїв вузол, драконівські (драконові) закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи. Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім. Sturm und Drang — “буря і натиск” — час бурхливого розвитку, піднесення; італ. Finita la commedia — комедія скінчилася; франц. Idee fix — ідея фікс, la lune de miel — медовий місяць, англ. time is money — час — гроші.

біблійного походження: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо.

Кліше – мовленнєвий стереотип, готовий зворот, який легко відтворюється в певних умовах і контекстах стандарту.

Кліше мають такі ознаки:

· відповідність психологічним стереотипам як відображенню у свідомості явищ дійсності, що часто повторюються;

· легке відтворення готових формул у процесі мовлення;

· автоматизація процесу відтворення, що полегшує процес комунікації;

· економія зусиль, мисленнєвої енергії і часу як для того, хто говорить (пише), так і для слухача (мовця).

Наприклад, у ділових текстах використовуються такі кліше з головними словами: виконання доручень, внесення змін, загроза зникнення, заходи щодо реконструкції, порядок призначення, ратифікація угоди, взаємний залік, додаткові заходи, грошова допомога, економічні зв’язки, міжнародна торгівля.

 

Питання для самоконтролю:

1У галузі однієї науки терміни утворюють чи не утворюють систему?

2 Терміни можуть мати синоніми?

3 Чим відрізняються вузькоспеціальні від загальновживаних термінів?

4 Чим відрізняються професіоналізми від професійних жаргонів?

5 Чи є професіоналізми відхиленням від літературної мови?