55Економічний вибір суспільства і ринковій і командно-адміністративній ситемах. Політика приватизації.
Командно-адміністративна система господарювання функціонує як єдине ціле на основі загального одержавлення економіки та на цій базі централізованого планування усього соціально-економічного життя. Обмін між відомствами здійснюється через розпорядження про матеріальний баланс, а особи, відповідальні за прийняття рі-шень у центрі, примушують кожну галузь або державне підприєм-ство функціонувати як складову частину єдиного цілого. Підприєм-ства поставляють обумовлену кількість продукції, але їм дозволяється залучати ресурси, особливо трудові, без вимоги зведення до міні-муму витрат або проведення стратегії ефективності витрат у ви-робництві. Не керуючись ціновими сигналами ринкової економіки, директори підприємств дістають стільки трудових ресурсів, скільки можуть. Одним з результатів цього є оптове утримання робочої сили, яке забезпечує необхідні її запаси для задоволення єдиної мети центральних плануючих органів: виробництва фірмою запла-нованої кількості продукції незалежно від використаних ресурсів. За таких умов на так званому ринку при квазітоварному вироб-ництві панує диктат виробника, а споживачі через відсутність ви-бору змушені купувати несучасну, неякісну продукцію. В умовах ринкової економіки подібна фірма зазнала б краху через високі витрати на ресурси, що не забезпечують ефективності, а також під натиском конкурентів, здатних продавати продукцію за цінами, ниж-чими, ніж у цій завеликій фірмі. Однак будучи захищена від конку-ренції, ця фірма з її філіями та підприємствами продовжує функціонувати. Тому в період розбудови незалежної Української держави гост-ро постало питання про економічні реформи. Перехід до ринку - одна з ключових проблем, вирішення якої визначить перспективи розвитку економіки України, подальшу долю української нації. Приватиза́ція — політика чи процес продажу або передачі державної чи суспільної власності (особливо націоналізованої промисловості) у руки приватних інвесторів. Приватизація сфери послуг включає державні контракти з приватними фірмами для забезпечення послуг, які раніше виконувалися громадськими установами.
56Діяльність міжнародних кредитних установ.
Міжнародні валютно-кредитні й фінансові відносини регулюються міжнародними кредитно-фінансовими організаціями, які являють собою форум для міжурядового обговорення та розробки рекомендацій щодо валютної та грошово-кредитної політики, забезпечують збір інформації та публікують статистичні дані й результати науково-дослідних робіт за актуальними проблемами.
Міжнародні фінансові інститути мають за мету об´єднання зусиль світового співтовариства з метою стабілізації міжнародних фінансів та світової економіки, здійснення міждержавного валютного й кредитно-фінансового регулювання, розробку й координацію стратегії і тактики міжнародної валютно-фінансової політики. До провідних міжнародних фінансових організацій відносяться, насамперед, спеціалізовані інститути ООН - МВФ, група Всесвітнього банку, COT. Причинами виникнення міжнародних фінансових інститутів стало посилення глобалізації господарського життя, агресивний розвиток ТНК і ТНБ, виникнення нових форм міждержавного регулювання валютно-фінансових зв´язків, необхідність спільного вирішення проблеми нестабільності світової економіки, насамперед, нестійкості світової валютної системи, ринків кредитів, цінних паперів, золота.
57Конкуренція. Позитивні і негативні наслідки конкуренції.
Конкуренція - боротьба між товаровиробниками і споживачами за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів та послуг , за привласнення найбільших прибутків . як складова частина господарського механізму , конкуренція діє через попит , пропозицію і ціни. У результаті конкуренції між виробниками і споживачами формується ринкова ціна товарів і послуг , що впливає на механізм стихійного регулювання пропорцій народного господарства. За вільної конкуренції жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну . монополістична конкуренція ведеться між великими компаніями і дрібними та середніми фірмами . особливістю недосконалої конкуренції є те , що вона дедалі більше переміщується зі сфери обігу у сферу безпосереднього виробництва , з галузевого на міжгалузевий рівень. Цінова конкуренція - боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом зменшення витрат виробництва, зниження цін на товари і послуги без істотної зміни їх якості й асортименту. Нецінова конкуренція - боротьба між товаровиробниками за споживачів шляхом впровадження досягнень науково – технічного прогресу у виробництві. Нечесна конкуренція - ведеться переважно неекономічними методами ( підкуп Чиновників і т.д.)