20Міжнародна економічна інтеграція.
Важливе значення у розвитку світового господарства має прискорений процес інтеграції або зближення економічних структур країн. Інтеграція- означає міцний взаємозв»язок національних економік, вона повинна здійснюватися на основі принципів поваги державного суверенітету, незалежності і забезпечення національних інтересів. Важливе значення має невтручання у внутрішні справи країн
На сучасному етапі сформувались такі форми інтеграційних об»єднань.
1)Преферійна торгівельна угода, вона передбачає встановлення низьких торгівельних бар»єрів у відносинах з членами об»єднань ніж у співробітництві з третіми країнами
2) Інтеграційне об»єднання : зона вільної торгівлі. Дане об»єднання характеризується відсутністю обмежень торгівельного обміну між учасниками зони.
3) Митний союз
4)Спільний ринок передбачає вільну торгівлю, дозволяється вільне переміщення факторів виробництва: капіталів та робочої сили.
5)Економічний союз – така форма інтеграції. Яка являє собою економічне угрупування члени якої мають єдину економічну політику у всіх сферах господарювання: ЄС.(28 країн, 13 з яких грошова одиниця – євро) початок об»єднання 1951 про європейське об»єднання вугілля і сталі.
Кожне інтеграційне об»єднання являє собою єдність двох принципів зовнішньо-економічної політики, асаме принцип протекціонізму –держ..політика захисту внутрішнього ринку.
2 принцип вільної торгівлі-лібералізму – це зниження митних тарифів та інших обмежень у зовнішній торгівлі(лібералізму).
21Економічна система та її структурні елементи.
Економічна система — це об’єктивна єдність закономірно пов’язаних між собою явищ і процесів економічного життя. Вона характеризується багатогранністю, усі її елементи перебувають в органічному взаємозв’язку один з одним і не існують поза її межами. Функціональна подібність до живого організму надає елементам економічної системи органічної цілісності. Цим дана система відрізняється від інших, так званих сумативних систем, що складаються з об’єктів, кожний з яких більш чи менш автономний і може існувати поза зазначеною цілісністю. Якісна однорідність системи не є абсолютною. Вона допускає і передбачає появу елементів нової якості, що відповідають етапам зрілості продуктивних сил і виробничих відносин.
Економічна система включає такі елементи: 1) провідний тип власності на ресурси; 2) основні групи суб’єктів суспільного виробництва і відносини між ними; 3) економічну форму результатів виробництва; 4) принципи організації виробництва, розподілу, обміну і споживання; 5) загальні економічні закони. У літературі така структура економічної системи розглядається, як правило, через призму взаємозв’язку продуктивних сил, виробничих відносин (соціально-економічних, організаційно-економічних) та надбудовних відносин у тій їх частині, яка “обслуговує” економіку через формування “стереотипів” господарської поведінки людей. У даному разі класифікація економічних систем базується на такому критерії, як домінуючий тип (форма) власності.
Слід зауважити, що підхід до системного аналізу економічних процесів, побудований на характері власності, не дозволяє, на думку багатьох учених, пояснити істотні відмінності в організації господарства в країнах однієї суспільно-економічної формації, оскільки він абстрагується від реальних товарно-грошових відносин.
22.Кругообіг промислового капіталу. Амортизація.
Кожне підприємство має свої фонди капітал – це сукупність матеріальних і грошових ресурсів цінних паперів які створюють і використовуються у процесі розширеного відтворення. Фонди підприємства поділяються на виробничі і не виробничі.
Виробничі фонди це ті матеріально речові ресурси які беруть участь у виробництві .
Основні і виробничі фонди .
За допомогою виробничих фондів виробляється продукт який становить фонд обігу – це готова продукція. Фонди обігу і оборотні фонди утворюють оборотні засоби. Основні фонди і оборотні фонди і фонди обігу утворюють статутний фонд підприємств. У процесі кругообороту основні виробничі фонди зазнають матеріального і морального х – ру для цього створений спеціальний фонд амортизація - це процес поступового переміщення вартості засобів праці у міру їх зношуваності на вироблений продукт.
23.Світове господарство : поняття, основні етапи розвитку.
світове господарство – це сукупність виробничих відносин які функціонують на національному та міжнародному рівнях і ґрунтуються на міжнародному поділі праці.
Риси світового господарства:
1 – швидке зростання зовнішньо – економічних зв’язків між країнами .
2- поглиблення міжнародного поділу праці.
3 – інтернаціоналізація господарства . міжнародна конкуренція.
Міжнародний поділ праці це спеціалізація окремих країн у межах світового господарства на виробництві певних товарів та послуг. Спонукальним мотивом участі країн у міжнародному поділі праці є :
1 прагнення як найповніше використати переваги поділу праці для о – ї оптимального випуску продукції.
2поліпшення якості продукції.
3 збільшення обсягу експорту.
Однією з найхарактерніших особливостей сучасного світового розвитку є зростаюча взаємо залежність різних країн і господарських регіонів останнім часом в економічній літературі набула поширення концепція згідно з якою світова економіка має свій центр ( найбільш розвинуті країни та перефірію) це країни що відстають від центру за рівнем економічного розвитку .
Отже світове господарство слід розглядати як цілісну і взаємозалежну систему національних господарств що взаємодіють на основі спільних економічних інтересів , потреб та цілей.
24.Загальні економічно-правові основи розвитку підприємництва в Україні.
Для формування підприємництва необхідні визначені умови: економічні, соціальні, правові та інші. Економічні умови – це в першу чергу, пропозиція товарів та попит на них, види товарів, які можуть бути куплені покупцем; об’єми грошових сум, які можуть бути витрачені на ці покупки; надлишок чи нестача робочих місць, робочої Підприємництво — це особливий вид економічної активності (під який ми розуміємо доцільну діяльність, спрямовану на витяг прибутку), що заснована на самостійній ініціативі, відповідальності й інноваційній підприємницькій ідеї. сили, яка впливає на рівень заробітної плати робітників, тобто на їх можливість купляти товар. Підприємницька діяльність не може розвиватися без певних економічних
умов: вільних ринкових відносин.
-Головним моментом відродження підприємницької діяльності в нашому суспільстві є роздержавлення, особливо приватизація власності.
-На початковому етапі найбільш ефективне підприємництво буде розвиватися в галузях з швидкою оборотністю капіталу: в торгівлі, в суспільному харчуванні, сфері послуг.
-Розвитку підприємства на Україні повинні сприяти законодавчі акти. Ряд таких актів наша держава вже прийняла. Але необхідно створювати надійні механізми їх реалізації, захисту з боку держави.
25.Кредит, його форми і функції. Комерційний і банківський кредит.
Кредит – це форма руху позичкового капіталу яка відображає відносини між кредиторами і позичальниками .
Принципи функціонування кредиту:
1 обовязковість повернення кредиту
2 платність
3 строковість
Джерела формування кредиту:
1 акумулювання тимчасово – вільних коштів які вивільняються в процесі круго обороту промислового та торгівельного капіталу.
2 рух бюджетних коштів
3 доходи і заощадження населення.
Форми кредиту:
1 комерційний
2 банківський
3 споживчий
4 ломбардний кредит
Комерційний кредит – кредит, який підприємства надають іншим підприємствам у формі продажу товару з відтермінуванням платежу й оформленням векселя. Його метою є прискорення реалізації товарів.
Банківський кредит - кредит який надають кредитні установи будь – яким господарюючим суб’єктам у вигляді грошових позичок. Цей кредит може збільшувати як обсяг платіжних засобів, так і розміри капіталу.
26.Класифікація економічних систем
Людству відомі різні економ.. системи, які сформувалися в процесі тривалого історичного розвитку. В економічній науці найпоширенішою є класифікація економічних систем за двома ознаками:
1) За формою власності та засоби виробництва.
2) За способом управління господарською діяльністю.
На основі цих ознак розрізняють 4 основних типи економічних систем:
1.Система вільного або чистого ринку – така система в якій держава втручається мало в економічне регулювання, а вся діяльність зводиться до ринкових відносин.
Риси такої системи:
-приватна власність на засоби виробництва.
-вільне підприємництво
-особистий інтерес в отриманні доходу.
-принцип «невидимої руки» (Адам Сміт) – це спрямування особистих інтересів та індивідуальної поведінки суб»єкта на суспільні цілі.
-вільна конкуренція
-мінімальний вплив держави.
2.Змішана економічна система
Ринкові і державні форми регулювання.
3.Командно-адміністративний тип :це не ринкова економіка,яка базується на пануванні державної власності, на монополізації народного господарства, на жорсткому централізованому директивному плануванні виробництва і розподілі ресурсів.
4.Традиційна система має місце в слаборозвинутих країнах та ґрунтується на дрібнотоварному виробництві,