Програма іспиту з курсу „Загальна психологія”
Факультет: психолого-природничий Спеціальність: психологія
Форма навчання: денна Семестр 2
Екзаменатор: проф. Воробйов А.М.
Програма іспиту з курсу „Загальна психологія”
1. Відчуття у системі пізнання. Робота органів відчуття з точки зору емпіриків (Д.Локк) та раціоналістів (І.Кант, Г.Фехнер, Е.Вебер). Роль асоціацій.
2. Природа і сутність відчуттів людини. Фізіологічні механізми відчуттів. Психофізика відчуттів. Сесорні і перцептивні процеси. Проблема співвідношення фізичного і психічного та дослідження Г.Фехнера.
3. Й.Мюллер та його рецепторна теорія відчуттів. Принципи специфічної енергії органів чуття. Фізіологічний редукціонізм.
4. Вчення про відчуття. Закон „специфічної енергії” Й.Мюллера, концепція „знаків” Г.Гельмгольца. Механізм створення психічного образу: подразнення – збудження – відчуття – судження (фізика – фізіологія – психологія - логіка).
5. Психофізика: фізичні стимули і психологічні чуттєві форми відчуття. Роль сенсорики і перцепції у механізмах роботи органів відчуттів: знаходження, розрізнення, упізнавання.
6. Г.Фехнер та вимір інтенсивності відчуттів. Різницевий поріг: закон Е.Вебера (стимул і психологічна змінна).
7. І.М.Сєченов та його рефлекторна теорія відчуттів.
8. Модальність подразника і якість відчуттів. Загальні закономірності відчуттів: локалізація, трансдукція (інтенсивність).
9. Диференціація сприймання: перцепція, аперцепція, осмислення.
10. Інтенсивність відчуттів. Проблема порогів відчуттів. Вимірювання інтенсивності відчуттів. Закон Вебера-Фехнера. Абсолютний і диференційний поріг чутливості.
11. Ч.Шаррінгтон та системна феноменологія відчуттів: інтеро-, екстерн-, пропріоцептивні види.
12. Види відчуттів. Генетична класифікація відчуттів за Х.Хеддом.
13. Властивості відчуттів: якість, інтенсивність, тривалість. Пороги відчуттів. Закон Бугера-Вебера. Основний психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.
14. Сенсорна адаптація і взаємодія відчуттів. Поняття сенсибілізації і синестезії.
15. Сенсорні системи орієнтації у просторі і русі. Кінестатика і вестибулярна система. Шкірні та смакові відчуття. Смак і сенсорна взаємодія.
16. Нюх – дистантне і контактне відчуття. Генеалогія запаху. Призма запахів Геннінга. Слух. Звук – психофізика. Еволюція і сенсорна організація. Огляд сенсорних модальностей.
17. Стимул. Енергія світла. Око. Зорові рецептори та їх функціонування. Колір та його перцептивна характеристика. Відтінок світла, насиченість. Кольоровий контраст. Обробка візуальної інформації. Око і фотоапарат.
18. Подвійна теорія зору: ахроматичні і хроматичні (кольорові) відчуття. Тест на кольорову сліпоту. Фізіологічна основа кольорового зору. Кольорові рецептори: анатомічні, функціональні, хімічні відмінності. Трихроматична теорія кольорового зору Юнга-Гельмгольца та Е.Герінга. Кольорова сліпота (дальтонізм). Колір. Класифікація кольорових відчуттів. Змішування кольорів: змішування – виключення, змішування – накладання.
19. Типологія кольорів: Ньютон, Гельмгольц, Герінг. Вплив кольорів. Відчуття кольорів (Герінг).
20. Дотикові відчуття. Гапторецептори: фолікули, тільця Майснера, Краузе (холод), Руффіні (тепло), відчуття болю. Експеримент з дотиком. Відчуття дотику.
21. Гештальт-відчуття (ефект Е.Рубіна). Гештальт-фактори (Г.Гелсон): подібність, безперервність, групування, когерентність.
22. Звукові явища. Слухова система. Діапазон чутливості: гучність, просторове, слухове сприймання, основа значень.
23. Природа сприймання людини. Фізіологічні механізми сприймання. Рефлекторна основа сприймання за І.П.Павловим.
24. Сприймання як дія. Сукцесивне та симультанне сприймання. Механізми стимуляції сприймання. Ілюзії сприймання.
25. Процес сприймання: фізика, фізіологія. Процеси-носії, утворення патернів, значеннєвий зміст, трансформація подразників, обробка: периферична і центральна (нервові системи).
26. Теорії психології сприймання: сенсуалістські, молярні, перитальні.
27. Властивості сприймання: предметність, цілісність, структурність, константність, осмисленість. Сприймання глибини. Детермінанти сприймання глибини. Бінокулярна асиметрія
28. Сприймання простору. Функціонування рецепторів: рецептори положення в просторі, м’язові, координації рухів, відчуття тіла. Експерименти із напрямком.
29. Сприймання об’єктів зовнішнього світу. Перцептивна селекція: увага у сприйманні. Сприймання глибини: бінокулярні і монокулярні ознаки глибини. Конвергенція у сприйманні.
30. Сприймання руху. Поле зору: периметрія, рух голови, середовище, власний і чужий рух. Око в системі сприймання руху. Феномен псевдоруху. Ілюзії руху. Стробоскопія.
31. Організація сприймання. Сприймання форми як ідентифікації об’єкту. Гештальт-психологічна теорія сприймання. Теорія обробки інформації. Елементи форми.
32. Перцептивний поділ. Фігура і фон. Реверсивні (флуктації) зображення. М.Вертгеймер, Глейтман та фактори перцептивної організації: близькість, схожість форми, розпізнавання образу, сітка ознак.
33. Сприймання часу: сприймання довгочасності і послідовності („біологічний годинник”), незворотність, суб’єктивно-умовний та суб’єктивний аспекти сприймання часу.
34. Константність сприймання: постійність форм, розміру, яскравості. Перцептивний досвід: емпіризм і раціоналізм. Стереотипи сприймання.
35. Пам’ять як проблема психології. Структура пам’яті. Теорії пам’яті: асоціативна, гештальттеорія, психологічна, біхевіористична, когнітивна, діяльнісна (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв).
36. Пам’ять як процес організації обробки інформації. Кодування вербальної інформації: семантичне, акустичне, візуальне.
37. Функціонування пам’яті на біохімічному, молекулярному, фізіологічному та психічному рівнях.
38. Природа пам’яті. Нейрофізіологічні механізми пам’яті. Теорія стадій пам’яті: оперативна, короткочасна, довготривала.
39. Фізіологічні основи пам’яті (У.Пенфілд). Фізичні механізми пам’яті (синапси, медіатори, нейронні шляхи (гіпокамп). Експеримент К.Лешлі.
40. Теорія трьох ступенів: структурний, об’ємний, функціональний. Класифікація пам’яті за видами: а) сенсорна, ультракоротка, іконічно-ехоїчна; б) первинна (ПП), короткочасна, безпосереднє запам’ятовування; в) вторинна (ВП), довготривала, постійна (третинна).
41. Феноменологія пам’яті. Поділ пам’яті за змістом. Процеси, пов’язані з пам’яттю. Тести для вимірювання об’єму пам’яті.
42. Часовий поділ пам’яті: сенсорна, миттєва, короткочасна, тривала, механічна, логічна. Фази розвитку форм пам’яті: миттєва, іконічна, екоїчна пам’ять. Ейдетизм – зоровий, слуховий. Інерційність пам’яті. Персеверація.
43. Субстрат короткочасної пам’яті: механізм збереження (період консолідації), форми перетворення інформації, об’єм (структурні одиниці виміру за Міллером).Ефект первинності і новизни.
44. Довготривала пам’ять. Типи довготривалого зберігання: узагальнення. Групування, класифікація. Фактори запам’ятовування: велична класу, цінність інформації, установка, логічна категоризація. Об’єм довготривалої пам’яті.
45. Механізми опосередкованості пам’яті: мимовільна, перехідна, довільна, метапам’ять.
46. Збереження (ретенція) та умови його ефективності. Процес забування. „Крива забування” (за Г.Еббінгаузом).Типи довготривалої пам’яті: експліцитна (декларативна) та імпліцитна (недекларативна).
47. Відтворення (екфорія) та умови його ефективності: впізнавання, власне відтворення, пригадування, згадування, ремінісценція.
48. Інтерференція. Проактивне і ретроактивне гальмування, негативне перенесення. Фактори продуктивності пам’яті: суб’єктивні і об’єктивні. Мнемічні властивості пам’яті.
49. Види пам’яті: генетична та прижиттєва. Імпринтінг (К.Лоренц). Локалізація функцій пам’яті. Гіпотези про існування центрів та слідів пам’яті. Гіпокампф і його функція в пам’яті.
50. Аналогічні уявлення . Психічні образи. Інтроспекція. Екстраспекція. Теорії: факторних стадій, значення, уявлення, поняття, комбінування, рутинність.
51. Увага. Шість особливостей уваги: а) напрям, б) обсяг, в) інтенсивність (тонус); г) розрізняльна спроможність; д) тривалість; е) тематичність. Характерні способи уваги: фіксація (точкова увага) і вагація (блукаюча увага).
52. Інтроспекція (В.Вундт, Е.Клапаред). Екстраспекція, алгоритмічний процес.
53. Теорії мислення: медіативна теорія переструктурування дослідницького інтересу, факторна, теорія стадій, значень. Мислення та мовлення. Фізіологічні механізми мовлення.
54. Мислення як діяльність (А.Валон, В.Давидов, О.Леонтьєв, Б.Зейгарник). Феноменологія мислення. Види мислення за генетичною ознакою. Особливості основних типів мислення – понятійного, образного, наочно-образного, наочно-дійового.
55. Процеси мислення. Стадії мислення. Допонятійне і понятійне мислення. Основні форми мислення: поняття. Загальні і одиничні. Усвідомлення і розуміння. Умовисновки як вища форма мислення.
56. Зміст мислення. Уявлення (Брунер). Символічне уявлення. Символи. Поняття. Комбінування. Оперування. Рутинний стиль. Евристичний стиль. Форми мислення: архаїчне, аналогічне, каузально-лінійне, системне.
57. Логічні закони мислення. Судження: підстави судження, масштаби, ситуації. Формування суджень. Ієрархічна модель мислення.
58. Процес мислення: вирішення задач, розмірковування і прийняття рішень; дедуктивне розмірковування (аналіз силогізмів), індуктивне розмірковування. Мислення і головний мозок. Активна свідомість. Проблемна ситуація, задача. Мислення: теоретичне, практичне, творче.
59. Основні види розумових операцій: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування і конкретизація, індукція і дедукція. Абстрагування і практичний досвід (дослідження А.Р.Лурії).
60. Мислення і функції мозку. Пізнання і свідомість. Активність свідомості у мислительному процесі. Мислительний процес: розмірковування дедуктивне та індуктивне. Евристичне екстраполювання.
61. Теорія розвитку і формування розумових (інтелектуальних) операцій П.Я.Гальперіна. Етапи формування розумових дій. Особливості допонятійного мислення: егоцентризм, синкретизм, трансдукція.
62. Психологія творчого мислення. Концепція творчого мислення (за Дж.Гілфордом), критичне і творче мислення. Продуктивне і репродуктивне мислення. Конвергентне і дивергентне мислення. Мислення та інтелект. Інтелект та адаптація. Символічний інтелект.
63. Мислення і логіка. Структурний аналіз у психології інтелекту. Теорія стадій Ж.Піаже. розвиток уявлень про простір і час у дітей.
64. Структура інтелекту (Ф.Гальтон, А.Біне і Сімон, Л.Терман, Дж.Гілфорд).
65. Уява та її роль у психічній діяльності. фізіологічні основи уяви. Зв’язок уяви із регуляцією органічних процесів і рухів. Функції уяви та її розвиток.
66. Уява та індивідуальна творчість. Види уяви: довільна і мимовільна, відтворююча і творча, активна і пасивна, мрія, просторова уява. Механізми уяви: аналіз, абстрагування, синтез, аглютинація, схематизація і акцентуація.
67. Уява та індивідуальна творчість. Види уяви: довільна і мимовільна, відтворююча і творча, активна і пасивна, мрія, просторова уява. Механізми уяви: аналіз, абстрагування, синтез, аглютинація, схематизація і акцентуація.
68. А.Р.Лурія про функціонування мозкових центрів мовлення: центр Брока, Верніке, зоровий центр та центр письма. Мислення і мова, їх взаємодія.
69. Механізми розвитку мовлення. Стадії розвитку мовлення. Вроджені лінгвістичні здібності.
70. Система мовлення. Система письма. Функція мовлення. Невербальна комунікація: тілесні вияви, виражальні рухи, свідоме вираження. Засоби масової інформації. Тілесна комунікація.
71. Розвиток мовлення. Засвоєння мови: лепетання, однословна і двословна стадії Вивчення сприймання фонем..
72. Історія тестування розумових здібностей: Ф.Гальтон (вимір якісної характеристики), А.Біне (вимір інтелектуальних здібностей), Л.Терман (вроджений інтелект), В.Штерн (коефіцієнт розумових здібностей:IQ), Ч.Спірман (факторний аналіз).
73. Оцінка інтелекту. Сучасні тести розумових здібностей: шкала Векслера, тести Стенфорда-Біне (стандартизованість, надійність, валідність, кореляція).
74. Мова. Структура і складові мови: фонеми, морфеми. Граматика: систематика. Синтаксис Властивості мови та її функції. Види мови.
75. Фізіологічні механізми утворення мовлення. Основні групи механізмів мови за М.І.Жинкіним. Структура та функції спілкування (Б.Ф.Ломов).
76. Мислення і мова. Біхевіористська концепція мовлення Б.Скіннера. вроджене і набуте у мовленні. Концепція Н.Хомськи.
77. Теорії розвитку мови: теорії научіння, реформістські теорії, релятивістські теорії, конструктивістські теорії.
78. Поняття про увагу: визначення та основні властивості. Фізіологічні механізми уваги: оптимальний осередок збудження та орієнтувальний рефлекс. Психофізіологічна теорія уваги О.О. Ухтомського (вчення про домінанту).
79. Функції і види уваги: природа і соціальна увага, безпосередня і опосередкована, довільна і мимовільна, чуттєва і інтелектуальна увага. Характеристика властивостей уваги: стійкість, концентрація, розподіл, переключення і об’єм.
80. Психологічні теорії уваги: емоційно-моторна теорія Т.Рібо, концепція Д.М.Узнадзе, теорія П.Я.Гальперіна. Розвиток уваги учнів. Нижчі і вищі форми уваги. Культурно-історична концепція формування уваги Л.С.Виготського.
81. Основні теоретичні підходи до вивчення уваги: моторна теорія (Р.Декарт, Т.Рібо, І.Сєченов).
82. Аперцептивно-волюнтаристська теорія уваги (Г.Герберт, В.Вундт, Е.Тітченер).
83. Фізіологічна теорія уваги (Г.Фехнер, Е.Мюлер, І.павлов, О.Ухтомський).
84. Діяльнісна (інформаційна теорія уваги П.Гальперін, Д.Кансман) модель уваги.
Література:
1. Гамезо М.В.Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М.: Просвещение, 1986. – 272 с.
2. Глейтман Г.И. и др. Основы психологии: Пер. с англ. / Под ред. Ю.В.Большакова, В.Н.Дружинина. – СПб: Речь, 2001. – 1247 с.
3. Годфруа Ж. Что такое психология: в 2 т. – М., 1998. – Т.1. – 496 с., Т.2. – 376 с.
4. Психология / Под ред В.Н.Дружинина. – СПб: Питер, 2002. – 656 с.
5. Крысько В.Г. Психология и педагогика в схемах и таблицах. – Минск, 1999. – 384 с.
6. Майерс Д. Психология. – СПб: Питер, 2002. – 736 с.
7. Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб: Питер, 2002. – 689 с.
8. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К., 1998. – 479 с.
9. Немов Р.С. Психологія: кн. 1. – Рівне, 2002.
10. Партико Т.Б. Психологія. – К., 2008. – 406 с.
11. М’ясоїд П.А. Курс загальної психології: Підручник. - Т.1. – К., 2011.