Тема 4. Підготовка менеджерів
Методичні рекомендації до вивчення теми
Вивчаючи дану тему, студенти знайомляться з первинними уявленнями про морально-психологічні якості. Найбільш важливими є високі життєві ідеали, чесність і правдивість, справедливість і об’єктивність, воля і мужність, розвинуте почуття обов’язку і відповідальності, інтелігентність і толерантність тощо.
План семінарського заняття
1. Характеристика класифікаційних груп менеджерів.
2. Роль менеджера в управлінні.
Термінологічний словник
Бізнесмен – це, насамперед, ділова людина, яка займається підприємницькою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, бере на себе ризик і несе при цьому відповідальність власним капіталом.
Здібності – це індивідуально-психологічні особливості індивіда, його потенціал, що є умовою успішного виконання завдань.
Інформаційна роль – належить тому, хто приймає інформацію, розповсюджує її.
Менеджер – це керівник (директор, адміністратор, керуючий тощо), який має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку та прийняття рішень щодо організаційних питань менеджменту.
Міжособова роль – належить головному керівнику, лідеру, зв’язуюча ланка.
Мудрість – це здатність передбачати окремі наслідки здійснюваних операцій, готовність пожертвувати негайною вигодою заради великої вигоди в майбутньому.
Ролі, пов’язані з прийняттям рішень – належить підприємцю, тому, хто розподіляє ресурси, веде переговори, усуває порушення.
Питання для самостійного вивчення
1. Розвиток управлінської науки в Україні.
Тести
1. Керівник повинен постійно демонструвати:
а) емоційну стриманість;
б) ввічливість;
в) безмежне терпіння;
г) а–в разом;
д) інше.
2. Умовою ефективної діяльності керівника є:
а) добре розвинуте стратегічне мислення;
б) уміння заглянути на багато років вперед;
в) а–б разом;
г) інше.
3. Оскільки службова діяльність керівника завжди має виховну спрямованість, йому повинні бути властиві певні педагогічні якості:
а) уміння здійснювати навчання підлеглих, розвивати у них потрібні професійні навички;
б) організовувати загальнокультурне, естетичне і фізичне виховання молодих працівників;
в) чітко та логічно формулювати розпорядження, аргументувати свої погляди;
г) а–в разом;
д) інше.
4. Обов’язковою рисою нинішнього керівника є його:
а) гуманізм;
б) розвинуте почуття справедливості;
в) людяність;
г) пошана до людей і їх гідності;
д) турбота про добробут людей;
е) постійне здійснення заходів, спрямованих на підвищення задоволеності праці усіх підлеглих;
ж) а–е разом;
з) інше.
5. Сучасному менеджеру повинна бути притаманна широка гама ділових якостей:
а) висока ерудиція і професійна компетентність;
б) схильність до лідерства в колективі;
в) підприємництва і здатність ефективно діяти в умовах економічного ризику;
г) практичний розум і здоровий глузд;
д) комунікабельність, заповзятливість, ініціативність і енергійність;
е) вимогливість і дисциплінованість;
ж) висока працездатність;
з) воля;
и) цілеспрямованість;
к) а–і разом;
л) інше.
6. Сучасний менеджер повинен мати фундаментальні знання з:
а) макро- і мікроекономіки;
б) наукового менеджменту;
в) теорії розпорядництва і лідерства;
г) соціології, психології та права;
д) інформаційної технології;
е) комп’ютерної техніки;
ж) а–е разом;
з) інше.
7. Добра теоретична підготовка і досвід практичної роботи є передумовою того, щоб менеджер володів:
а) мистецтвом керівництва, навичками роботи з людьми;
б) політичною культурою;
в) комплексним системним підходом до роботи;
г) здібністю генерувати ідеї, трансформувати їх у практичній дії;
д) творчою уявою, сучасним економічним мисленням;
е) комп’ютерною грамотністю;
ж) правильним стилем життя, роботи, культурою спілкування;
з) іноземними мовами, насамперед, англійською;
и) а–з разом;
к) інше.
8. У процесі професійної діяльності і постійного самовдосконалення менеджер розвиває управлінські уміння. Ефективний менеджер повинен уміти:
а) мислити масштабно, вирішувати стратегічні проблеми;
б) діагностувати організаційну систему, інтерпретувати ситуацію і робити правильні висновки;
в) оперативно приймати і реалізовувати нестандартні рішення;
г) спрацьовуватися з людьми і мотивувати їх до високопродуктивної праці, вести за собою очолюваний колектив;
д) раціонально організовувати свою працю і працю підлеглих, забезпечувати високу трудову дисципліну;
е) об’єктивно підбирати, оцінювати, розставляти кадри;
ж) забезпечувати самоорганізацію трудового колективу, створювати сприятливий психологічний мікроклімат;
з) орієнтуватися в людях, розуміти їх характери, здібності та психологічний стан;
и) встановлювати ділові відносини з іншими керівниками;
к) володіти собою в будь-якій ситуації;
л) уміти вести розмову, бути красномовним, виразно, переконливо, аргументовано проводити переговори, мати почуття гумору;
м) а–л разом;
н) інше.
9. Основні вимоги до умінь менеджера є трансформованими знаннями, які втілюються при здійсненні конкретних управлінських операцій:
а) правильно планувати роботу;
б) аналізувати ситуацію;
в) проводити нараду;
г) видавати розпорядження;
д) а–г разом;
е) інше.
10. Ролі, які приймають на себе керівники за класифікацією Мінцберга:
а) міжособові ролі;
б) інформаційні;
в) ролі щодо прийняття рішень;
г) а–в разом;
д) інше.
11. Менеджер – це:
а) керівник, який має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку та прийняття рішень щодо організаційних питань менеджменту;
б) ділова людина, яка займається підприємницькою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, бере на себе ризик і несе при цьому відповідальність власним капіталом;
в) а–б разом;
г) інше.
12. Бізнесмен – це:
а) керівник, який має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку та прийняття рішень щодо організаційних питань менеджменту;
б) ділова людина, яка займається підприємницькою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, бере на себе ризик і несе при цьому відповідальність власним капіталом;
в) а–б разом;
г) інше.
13. Підприємець – це:
а) той, хто володіє капіталом, що знаходиться в обороті, приносить прибуток;
б) ділова людина, в підпорядкуванні якої немає підлеглих, вона не займає ніякої постійної посади в організації, але є власником її акцій і може бути членом її правління;
в) людина, яка бере на себе ризик, пов’язаний з організацією нового підприємства, з розробкою нової ідеї, нової продукції або нового виду послуг, які пропонуються суспільству;
г) а–в разом;
д) інше.
14. Менеджери здійснюють функції:
а) планування;
б) організації;
в) інтеграції;
г) контролю і координації;
д) стимулювання діяльності підлеглих;
е) а–д разом;
ж) інше.
15. Розрізняють кілька підетапів радикальної зміни економічних відносин і корінних економічних реформ, проведення яких належить до сьомого етапу (1985):
а) робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибутку;
б) застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої на нормативному розподілі доходу, розвиток орендних відносин;
в) впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, розширення економічної свободи;
г) впровадження територіального господарського розрахунку на всіх рівнях управління;
д) початок ринкових реформ;
е) а–д разом;
ж) інше.
16. Які поради тим, хто хоче зекономити час, дає американський підприємець та теоретик менеджменту Харві Маккея:
а) встановити телефон у своєму автомобілі;
б) завжди завчасно попереджати про візити, які намічаються;
в) залишати машину там, де гарантований вільний виїзд;
г) ніколи не робити поїздки, не маючи при собі диктофона, завдяки якому можна, не відриваючись від керма, диктувати для себе службові записки;
д) покласти портативний магнітофон у кишеню піджака, а другий поряд з ліжком;
е) завжди мати при собі який-небудь корисний матеріал для читання;
ж) спробувати весь тиждень читати публікації з питань бізнесу замість спортивних сторінок і цікавих матеріалів про всяку всячину;
з) пройти курс техніки скорочитання;
и) використовувати телефонний автовідповідач вдома, що дасть можливість позбавитися непотрібних розмов;
к) намагатися проводити якомога більше нарад по телефону замість засідань з безпосередньою участю співробітників;
л) завжди просити підлеглих попередньо коротко викладати рекомендації, а потім заслуховувати обґрунтування;
м) слухати магнітофонні записи і радіопередачі з питань бізнесу під час бігу або спортивних справ;
н) хвалити підлеглих, які коротко викладають суть справи, і висловлювати незадоволення співробітниками, які не вміють так виступати;
о) уникати тих, хто витрачає час;
п) дивитися по телевізору ранкові новини ділового життя;
р) всі вищеперераховані;
с) інше.
17. Сила волі потрібна для того, щоб:
а) планувати, коли Ви відчуваєте себе замотаним і замученим;
б) продовжувати виконувати справу, навіть якщо деякі із «завдань термінового виконання» завели Вас у безвихідь;
в) уникати будь-яких способів втечі від справ, коли Вам необхідно виконати важливу, але неприємну справу;
г) підтримувати позитивний настрій, наперекір попереднім невдачам;
д) робити кожен день хоча б що-небудь, просуваючись до здійснення ваших життєвих цілей;
е) долати страхи, реальні або вигадані;
ж) противитися бажанню виконати легку (але незначну) справу, яка лежить прямо перед Вашим носом;
з) все вищеперераховане;
и) інше.
18. Коли варто задавати «запитання Лакейна»:
а) коли Вашу роботу перериває відвідувач, телефон;
б) коли Ви помітили, що відволіклися від справи;
в) коли підозрюєте, що використовуєте Ваш час не найкращим чином;
г) коли іде вибір серед двох справ;
д) у всіх вищеперерахованих;
е) інше.
19. Менеджерам належить вирішальна роль у:
а) прийнятті управлінських рішень;
б) правильному використанні наявних ресурсів;
в) забезпеченні життєдіяльності підприємства;
г) досягненні поставлених цілей
д) а–г разом;
е) інше.
20. Автори Андрушків Б. М. і Кузьмін О. Є. виділяють такі етапи розвитку управлінської науки за радянських часів:
а) (жовтень 1917 – березень 1921). Розроблено форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовано принципи централізму, організаційні методи управління, диктатури та державного регулювання;
б) (1921–1928). Подальше вдосконалення адміністративного управління виробництвом. Зроблені спроби застосування так званого госпрозрахунку як основи економічного управління;
в) (1929–1945). Організація індустріальної бази суспільного виробництва, удосконалення структурного управління, методів підбору та підготовки кадрів, планування і організації виробництва;
г) (1946–1965). Пошук нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спроба переходу до територіальної і територіально-галузевої системи управління, що призвело до поглиблення адміністрування;
д) (1965–1975). Здійснена спроба господарської реформи шляхом посилення ролі економічного управління.
е) (1975–1995). Усвідомлення неможливості реформування адміністративно-командної системи;
ж) всі вище перераховані;
з) інше.
Література: 3; 4; 9; 11; 16; 19; 29.
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]