59поняття про загальні методи, прийоми та засоби. Їх іст розвиток.
."Метод" у перекладі з грецької мови означає "шлях", "спосіб", у педагогічній діяльності це — спосіб пізнавальної і практичної діяльності, система дій з метою виховання особистості.методи виховання мають за мету пробудження активності дітей, залучення їх до діяльності, до створення виховуючиї та розвиваючих відносин (метод формування свідомості особистості,організації діяльності й формув позитив досвіду поведінки, стимулювання і корекції поведінки, спмовиховання)
Прийом виховання – деталь методу виховання, тобто воно є вужчим- сукупність виховних прийомів, ерез які він реалізується. Прийоми: довара,розміння, актуалізація мрії, звернення до совісті,почуття любові,естетичного посуття, милосердя. Сорому.
Засіб – у широкому значенні – в пед. діяльності є її зміст,форми та прийоми. У вузькому – це предмети.види діяльності,які використ у вих. Роб.все те за доп чого здійсн процес виховання. До матеріальних засобів виховання відносимо книги,кінофільмми, засобами праці є також праця, слово вчителя,спілкування і відносини.
60Класифіквція методів виховання у сучасній педагогіці.
Методи бабанський, щукіна, сластьонін 1)метод формування свідомості особистості (повага, навіювання. Переконання, дискусія. Лекція,пояснення, роз’яснення,очікування радості,актуалізація мрії ) 2) організації діяльності й формув позитив досвіду поведінки(доброзичлива пед. вимогливість.прохання, перевчання, акцент на гідності, симпатія, проекція результату,довірлива бесіда),3) стимулювання і корекції поведінки(а-покарання-умовне,відстрочне,обмежее,зміна ставлення; б-заохочення- похвала,нагородження,заохочення довірою,задоволення певниї інтересів і потреб; в- оцінка результату; г- змагання. , 4)самовиховання)
61 метод формування свідомості особистості.
Методи бабанський, щукіна, сластьонін 1)метод формування свідомості особистості (повага, навіювання. Переконання, дискусія. Лекція,пояснення, роз’яснення,очікування радості,актуалізація мрії,зняття напруги у відносинах)
62. організації діяльності й формув позитив досвіду поведінки
У формуванні позитивного досвіду поведінки особистості, її переконань, ставлень до навколишньої дійсності вирішальну роль відіграє діяльність. У зв'язку з цим організація діяльності школярів розглядається у педагогіці як серцевина виховного процесу.До групи методів організації діяльності належать (доброзичлива пед. вимогливість.прохання, перевчання, акцент на гідності, симпатія, проекція результату,довірлива бесіда), Усі вони базуються на практичній діяльності вихованців. Управляти цією діяльністю педагоги можуть завдяки поділу її на складові частини — конкретні дії і вчинки, а інколи на ще менші частини — операції. Виховний процес полягає в тому, що педагог здійснює перехід від управління операціями до управління діями, а потім — до управління діяльністю вихованців (В.О. Слас-тьонін).Організація різнопланової діяльності школярів обов'язково залучає учня до багатогранних відносин, які виникають на основі спілкування у процесі цієї діяльності. Різні позиції учня у системі внутрішньоколективних відносин приводять його до певних рішень, вчинків, ліній поведінки, на основі чого формуються складніші акти поведінки, риси особистості.Тренування — метод формування необхідних якостей особистості шляхом багаторазового повторення дій і вчинків учнів
63. Метод стимулювання і корекції поведінки
(а-покарання-умовне,відстрочне,обмежее,зміна ставлення;
б-заохочення- похвала,нагородження,заохочення довірою,задоволення певниї інтересів і потреб; в- оцінка результату; г- змагання.
64.особливості ті вибір методів виховання. Інструментовка прийомів діяльності вчителя.
Оптимальний вибір методу характеризується такими умовами:
а) має органічно пов’язуватись з метою, яка стоїть перед школою; б) не універсалізувати якийсь із них, має бути система методів; в) вибір методу диктується конкретними завданнями і змістом виховного заходу; г) залежить від конкретних умов, в яких здійснюється виховний вплив; д) враховуються індивідуальні і вікові особливості учнів; е) динаміка, зрілість, організованість колективу; є) метод виховання і особистість вихователя.