48виховання,формування,соціалізація та розвиток особистості у ї
.Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти в школі. Його основна мета - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної,трудової,екологічноїкультури.Національне виховання спрямовується на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світовоїкультури.Головнимискладовими національного виховання є громадянське та патріотичне виховання.аціональне виховання здійснюється на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностейтаобдарувань, інтелектуального потенціалу вихованців, його духовності й культури, виховання громадянина,здатного до самостійного мислення, суспільного вибору ідіяльності, спрямованої на процвітання України.
49. Проблема співвідношення соціального і біологічного в формуванні людської особистості.
марксистсько-ленінській інтерпретації не витримала перевірки практикою і з часом зжила себе. В ній стверджувалося основоположне значення соціальної сутності людини, доводилося, що поза суспільством немає людини, фізичне і духовне формування пов'язувалося з конкретним соціальним устроєм, навіть індивідуальний розвиток особистості розглядався в залежності від тих суспільних відносин, у яких формується інтелектуальна і моральна постать. За висновками психологів та фізіологів, тіло людини поза його соціальними функціями втрачає свої специфічні людські якості і піддається фізичній деградації. Не підлягає сумніву те, що морфофізіологічна організація людини є лише реальною можливістю людської життєдіяльності. Поза адекватним соціальним середовищем вона може не реалізуватися. Підтвердженням цього є "діти-мауглі", які виявляють лише примітивні тваринні реакції і майже не відрізняються від представників тваринного світу.Таким чином, не поділяючи соціологізаторського підходу у вихованні, а також критично сприймаючи марксистське вчення про основоположне значення соціальної сутності людини, ми не відкидаємо соціального, і щодо цього феномена на основі сучасного розвитку педагогічної науки вважаємо доцільними такі висновки