16Структурні компоненти навч процесу, ланки засвоєння знань
Структурні компоненти: 1.цільовий-усвідомленнняі прийняття педогогом і учнем мети вивченого розділу, теми. 2. Стимулюючо-мотиваційний – педагог здійснює заходи на стимулювання і учнів інтересу до навч, розв.задач. 3. Змістовий-визнач. Навч програм, підручниками. 4. Операційно-діяльнісний-відображає процесуальну сутність навчання. 5.контрольно-регулюючий – контроль за розв’язан. Певних завдань навч. Контороль здійсн за доп усних, письм відповід, екзаменів, заліків. 6.оцінювально-ркзультативний –оцінка учня і самооцінка педагога. Ланки процесу засвоєння знань(за рубінштейном) етапи- 1.початок ознайомлення з матеріалом обо його сприйняття в широкому розуміння. 2-робота з закріпленням матеріалу 3-опанування матеріалу –можливе оперування ним.
17особливості навч процесу взош нових структур.Головною метою шкіл нового типу є створення оптимальних умов для одержання широкої загальноосвітньої підготовки всебічного розвитку найбільш здібних і обдарованих учнів у єдності.і реалізацією їх творчих запитів, самостійного вибору предметів дляпоглибленого вивчення, здійснення фундаментальної допрофесійної підготовки з обраного профілю. Саме вони мають забезпечити формування інтелектуального потенціалу країни.Ліцей. У країнах Західної Європи, Латинської Америки, Африки — це середній навчальний заклад. У Франції, наприклад, -це єдиний тип середньої загальноосвітньої щколи із семирічним терміном навчання на базі п'ятирічної початкової школи. Учені вважають, що всі інші типи нових навчальних закладів є різновидом ліцеїв чи гімназій. Особливо вони виділяють лише авторські школи, які вважають експериментальними майданчиками, спрямованими у завтрашній день. В Україні набувають розвитку також коледжі, колегіуми, школи-комплекси, сімейні дитячі будинки, різні типи авторських і альтернативних шкіл.Сучасні НВК мають різну структуру. Зазвичай вони організаційно об'єднують дитячий садок і загальноосвітню школу, в інших випадках - гімназію і вуз, ліцей і вуз, школу і ПТУ тощо.На Полтавщині кращим серед закладів таких структур Новосанжарський НВК, який об'єднує школу, спортивний клуб, позакласні дитячі заклади.Ковалівський НВК Полтавського району - унікальний серед подібних закладів в Україні, бо він чи не єдиний у державі має у І своєму складі музей-заповідник А.С.Макаренка, загальноосвітню школу та ліцейні класи педагогічного спрямування.
18. Зміст освіти-система знань,умінь і навичок,яку здобувають учні в результаті навчання.Деякі вчені вважають,що зміст освіти це також процес,а не система,тому що навчання повинно бути неперервним і здійснюватисявпродовж життя.Також під змістом освіти розуміють:1.систему знань про природу,суспільство,способи діяльності,які забезпечують у свідомості учнів правильну діалектико-матеріалістичну картину світу;2.система загальних,інтелектуальних і практичних навичок і вмінь,які є основою багатьох видів конкретної трудової діяльності.Оскільки основним завданням освіти є відтворення соц досвіду,його елементи є елементами змісту освіти,хоча вони мають і різні функції у творенні культури.Джерелом,що формує зміст освіти,виступає культура-матеріальна і духовна,яка має бути передана молодому поколінню для збереження,відтворення і розвитку.Культура втілюється в соц досвіді суспільства.Педагогічно адаптований соц досвід становить зміст освіти.Певного рівня в воєму масштабі генезис досягає в братських школах,які переважно виникали у 2-ій полХVIст.Об'єктивне прагнення спинити польсько-католицьку експансію та необхідністьрозвитку ремесел,торгівлі виникнення міст вимагають європейського рівня змісту освіти.Створення наприкінці XVI на поч XVIIст українських шкіл,які поєднують західноєвропейський рівень навчання з вітчизняними традиціями і патріотичним вихованням,пов'язане з творчою діяльнітю міського мислення,що стало основою самовизначення української літератури.Подальший розвиток змісту освіти в Укр відбувався у XIX ст і пов'язане зі швидким прогресом науки і техніки.Із розвитком машинного виробництва й торгівлі такий зміст освіти все менше задовольняє потреби в озброєнні людей знаннями,необхідними для практики.А відтак виникає і розвивається теорія моральної освіти,що вимагає засвоєння корисних зань.
19.фактори, що зумовлюють зміст освіти. Первинною вимогою до зміісту освіти є те, що загальна освіта повинна здійснюватися в єдності з політехнічним і професійним навчанням. Також до змісту освіти мають входити 3 складові: природночо-математична, гуманытарна та трудова освіта. В основі змісту пр-мат освіти є покращення основ фундаментальних дисциплін і словесного розуміння закономірної будови світу, поширення самостійного спрямування змісту пр-мат підготовки.Зміст трудової підготовки передбачає ознайомлення учнів з основами ринкової економіки, різними формами госп діяльності, використання досвіду трудового виховання народної педагогіки, залучення школярів до народних ремесел.На основі заг освіти будується політехнічне навчання,яке передбачає заг політехнічне творчо-практичне оволодіння словами і обєктами суч в-ва.Політехнізм дає школярам те спільне, що властиве багатьом галузям і професіям загальне і політехнічне навчання є базою для проф осіти. Концепція 11-ти річної освіти поряд з ін профілями навчання передбачає професійність. В концепції 11-ти річної школи визначені пріоритети оновлення змісту шк освіти, а саме: створення передумов для всебічного розвитку і саморозвитку особистості, індивідуалізація та диференціація навчання перехід на особистісно – орієнтованість пед технології. Формування особистісних якостей громадянина України. Поширення практичної діяльності і творчих складових у змісті освітніх заходів, забезпечення в школі професійності в навчанні. Концепція профільного навчання забезпечує виконання закону укр. Про загальну середню освіту від 16.11.2000р. ЇЇ мета створювати умови для індивідуальн особливосей навчання, потреб та інтересів, для формування в учнів орієнтації на майб вибір професії. Концепція ґрунтується на концепції аг.сер.освіти і спрямована на реалізацію національної доктрини розвитку освіти від 17.04.2002р.
20. розвиток пізнавальної активності та критичного мислення учнів. У навчальній роботі самостійність виявляється в активності, спрямованій на набування, вдосконалення знань, оволодіння прийомами роботи. Останнє пов'язане з формуванням пізнавальних інтересів та інших мотивів, які стимулюють і зміцнюють вольові зусилля для виконування тих чи інших завдань." (29, 26) Отже, пізнавальна активність і самостійність є якісними характеристиками пізнавальної діяльності, вони взаємозумовлені, взаємозв'язані, але не тотожні. "Активність . — означає свідоме, вольове, цілеспрямоване виконання розумової чи фізичної роботи, необхідної для оволодіння знаннями, вміннями, навичками, включаючи користування ними у подальшій навчальній роботі і практичній діяльності. (11, 67) Вона виявляється у характері сприймання, реакції на нові знання, кількості пізнавальних питань тощо. Пізнавальна активність супроводжує будь-яку самостійну дію, це, по суті, готовність (здатність і прагення) до енергійного, ініціативного оволодіння знаннями, докладання вольових зусиль. Пізнавальна самостійнвсть завжди спрямована на засвоєння нових знань, передбачає готовність учня до пошукової роботи, а пізнавальна активність має місце і під час засвоєння знань і під час їх відтворення, закріплення. Пізнавальна самостійність співвідноситься з творчими здібностями як родове і видове поняття, але формування обох цих якостей можливе лише в процесі активної інтелектуальної діяльності. Пізнавальна активність і пізнавальна самстійність взаємно посилюють одна одну: в умовах мислительної активності виявляється самостійність учня, яка є необхідним внутрішнім стимулом розвитку мислення. Але хоч ці сторони навчальної діяльності тісно пов'язані, кожна з них через специфічність виявів і формування є окремим предметом дослідження. Об'єктивна можливість розвитку пізнавальної самостійності учнів зумовлена діалектичним характером навчального процесу, який, як відомо, характеризується двома протилежними тендеціями і цілеспрямованістю і суворою послідовністю викладання, з одного боку і безперервним збудженням активності учнів і створення простору для творчої діяльності класу і кожного учня, з другого боку. Саме з цих джерел виникає потреба розвитку пізнавальної активності і самостійності учнів.
21.Держ авний стандарт базової і повної середньої освіти ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24Загальна частинаДерж авний стандарт базової і повної середньої освіти (далі -Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів івипускників основної та старшої школи, гарантії держави у їїдосягненні.Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальнухарактеристику інваріантної і варіативної складових змісту базовоїта повної середньої освіти, державні вимоги до рівнязагальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державногостандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надаютьзагальну середню освіту. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови: для всебічного розвиткуособистості і визначається на засадахзагальнолюдських та національних цінностей, науковості ісистематичності знань, їх значущості для соціального становленнялюдини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповагиміж націями і народами, світського характеру школи;для надання навчанню українознавчої спрямованості, щобезпосередньо забезпечується вивченням української мови,української літератури, історії України, географії України,українського мистецтва тощо;для індивідуалізації та диференціації навчання, йогопрофільності у старшій школі, запровадження особистісноорієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної,комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.Особлива увага приділяється практичній і творчій складовимнавчальної діяльності. У державних вимогах до рівнязагальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобуватиінформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінюватиїї, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Міжступенями шкільної освіти забезпечується наступність іперспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів уДержавному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніхгалузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетичнакультура, математика, природознавство, здоров'я і фізичнакультура, технології, що є органічним продовженням змістувідповідних освітніх галузей Державного стандарту початковоїосвіти.Зміст освітньої галузі структурується і реалізується всистемі відповідних навчальних предметів та курсів, програми якихзатверджує МОН.Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, щоразом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки,формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого
здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіхучнів; особистісно орієнтований підхід здійснюється черезваріативність методик організації навчання залежно відпізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв'язкуз цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються затрьома рівнями: обов'язкові результати навчання, визначені
Державним стандартом, профільний, зміст якого визначають програмизатверджені МОН, та академічний, за програмами якого вивчаються
дисципліни, що тісно пов'язані з профільними предметами(наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а такожздійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилисящодо напряму спеціалізації.
22.принципи побудови та характ навч план, програм, підручників.Зміст освіти розкривається в навчальних планах ,програмах і підручниках.Навчальні програми будуються на базі навчальних планів,в яких викладається зміст навчального предмета,розкривається логіка вивчення основних ідей курсу.Історично склалися два способи побудови навчальних програм-концентричний і лінійний.За концентричного способу побудови матеріал попереднього ступеня навчання в більш складному вигляді вивчається на наступному ступені.За лінійного способу матеріал кожного розділу є логічним продовженням вивченого на попередніх етапах.Це дає значну економію в часі.навч.план-нормативний документ, що складає навч.заклад на підставі освітньо-профес.програми. у ньому надано перелік та обсяг навч дисциплін,їх обсяг, графік навч,форми і засоби проведення навч контролю. Вимоги: спрямованість на всебічний розвиток, виховання підростаючого покоління, урахування рівня розвитку учнів.
Навч.програм.-документ,що визначає зміст,обсяг знань з кожного нач предмету.
23.Болонський процес бере початок 19 червня 1999р у місті Болонія Італія, підписаним міністерствами освіти 29 країн. Її мета – встановити європейську зону вищої освіти а також активізація європейської системи вищої освіти у св масштабі.Цим актом крахни учасниці узгодили загальні вимоги,критерії і стандарти національних систем вищ освіти і домовилися про ствердження єдиного європейського освітнього наукового простору до 2010 року. До осн завдань та принципів створення зони європейської вищ освіти належать: -введення двоциклового навчання-впровадження кредитної системи-формування контролю якості освіти-розширення мобільності студентів і викладачів-забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європ системи освіти.Двохетапна система вищ освіти впроваджується на основі ключових навчальних циклів:незакінчена вища(додипломна)закінчена(післядипломна)освіта.Кредитно модульні системі надають 2 осн.функції:1сприяння мобільності студентів та спрощення переходу з одного унів до ін.2чітке визначення обсягів проведеної студентами роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності.
24.