Ступінь ураження людей в залежності
від величини надмірного тиску 
Рф
| Ураження /Травми/ | Рф,
кПа
| Характер уражень |
| Легкі | 20-40 | Тимчасове пошкодження слуху, синяки, вивихи. |
| Середні | 40-60 | Контузії, пошкодження органів слуху, кровотеча із носа, вух, переломи кінцівок. |
| Тяжкі | 60-100 | Сильна контузія всього організму, пошкодження внутрішніх органів, тяжкі переломи кінцівок. |
| Надто тяжкі | Більше 100 | Одержані травми можуть спричиняти смерть. |
Таблиця 2
Характеристика ступенів руйнування споруд і обладнання ударною хвилею
| Ступені руйнувань | Характер руйнувань |
| 1 | 2 |
| Повні Сильні Середні Слабкі | В будівлях і спорудах зруйновані всі основні несучі конструкції та перекриття. Відбудова неможлива. Обладнання і техніка ремонту не підлягають. В будівлях і спорудах зруйнована більша частина стін і перекриттів. Відбудова можлива, але недоцільна, бо призводить практично до нового будівництва. Обладнання і техніка в основному зруйнована і деформована. В будівлях і спорудах зруйновані не несучі конструкції, можливі тріщини в зовнішніх стінах. Деформовані окремі вузли обладнання і техніки. Для відбудови потрібний капітальний ремонт. В будівлях і спорудах зруйновано частину внутрішніх перегородок, заповнення дверних і віконних отворів. Обладнання має незначні деформації. Для відбудови потрібен поточний ремонт. |
При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок ураження - територія, в межах якої відбувається ураження людей, руйнування будівель і споруд, пожежі. Осередок ураження умовно поділяють на зони: повних, сильних, середніх і слабких руйнувань. В зоні повних руйнувань надмірний тиск ударної хвилі / Рф/ складає 50 кПа і більше, в зоні сильних руйнувань Рф = 30-50 кПа, в зоні середніх руйнувань Рф = 20-30 кПа і в зоні слабких руйнувань Рф = 10-20 кПа. Коли нанести зони ураження на план об'єкту народного господарства /підприємства/, можна орієнтовно судити про ступені ураження різних об’єктів підприємства. Більш точне представлення про ступені руйнування підприємства можна скласти за допомогою таблиці /Додаток 3/.
Послідовність оцінки обстановки
1. Визначити величину радіусів зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань /відповідно для Рф=50, 30, 20 і 10 кПа/ згідно додатку 2.
2. Нанести на план об'єкту межі зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань у відповідному масштабі /Додаток 9/.
3. Визначити ступені руйнувань будівель, споруд та інших елементів підприємства /Додаток 3/ і нанести їх на план об'єкта.
4. Оцінити здатність підприємства щодо можливості продовження випуску продукції і розробити заходи по зменшенню матеріальних втрат.
При прогнозуванні технічного стану підприємства після аварії треба враховувати: якщо цехи підприємства, від яких залежить випуск продукції, отримають повні, сильні або середні руйнування, то підприємство вийде з ладу. Це зумовлено тим, що для усунення середніх руйнувань необхідно виконати капітельний ремонт, а при сильних і повних руйнуваннях відбудова зводиться до нового будівництва виробничих будівель і оснащення їх новим технологічним обладнанням.
Основними заходами щодо зменшення втрат від аварії, що пов'язані з вибухом газоповітряної суміші можуть бути:
- зменшення запасів вуглецевоводневих газів до обгрунтованого технологічного мінімуму /до 50%/, щоб на випадок аварії основні елементи об'єкту не руйнувалися або одержували слабкі руйнування /т/;
- перенесення ємкостей з вуглецевоводневими газами на безпечну відстань від цехів та інших важливих елементів об'єкту /м/;
- посилення характеристик міцності будівель і споруд шляхом улаштування каркасів, підкосів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій;
- своєчасна підготовка до швидкої відбудови зруйнованих споруд.
II. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЇ З ВИКИДОМ СДОР НА ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА
Хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації, можуть чинити шкідливу дію на людей, тварин, рослини, викликаючи у них ураження різного ступеня, називаються сильно діючими отруйними речовинами /СДОР/. Багато об'єктів народного господарства України виробляють, переробляють або використовують СДОР у виробничих процесах. СДОР можуть бути у вигляді рідин або зріджених газів, їх зберігають в герметичних ємкостях. При руйнуванні ємкості відбувається викид СДОР в навколишнє середовище. При цьому виникає хмара зараженого повітря, яка поширюючись в напрямі вітру від місця аварії, утворює зону хімічного зараження. Зона хімічного зараження охоплює місце безпосереднього розлиття отруйних речовин і територію, над якою розповсюдилися пари отруйних речовин з уражаючими концентраціями. У зоні хімічного зараження може бути один або кілька осередків хімічного ураження. Осередком ураження СДОР називається територія, на якій відбулось масове ураження людей та тварин. Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною поширення /Г/ хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями; шириною /Ш-км/ і площею /S-км2/.
Рис.1. Схема зони хімічного зараження, утворена розлиттям СДОР /аміак, 10 т/
1 – місто;
2 – об'єкт народного господарства;
3 – ділянка безпосереднього розлиття СДОР;
4 – населений пункт;
SЗ – площа зони хімічного зараження; Г – глибина зони зараження;
Ш – ширина зони зараження; S01, S02 – площі осередків хімічного ураження.
Розміри зони хімічного зараження залежать від типу і кількості викинутих в навколишнє середовище СДОР, метеорологічних умов, ступеня вертикальної стійкості повітря /інверсія, ізотермія, конвекція/, рельєфу місцевості та умов зберігання СДОР /обваловані чи не обваловані ємкості із СДОР/.
Інверсія в атмосфері-це підвищення температури повітря по мірі збільшення висоти. Інверсія в приземному шарі повітря частіше всього утворюється в безвітряні ночі в результаті інтенсивного випромінювання тепла поверхнею землі, що приводить до охолодження як самої поверхні, так і прилягаючого шару повітря.
Інверсійний шар повітря є затримуючим в атмосфері, перешкоджає руху повітря по вертикалі, в результаті чого під ним накопичується водяна пара, пил, а це сприяє утворенню диму і туману. Інверсія перешкоджає розсіюванню повітря по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій СДОР.
Ізотермія характеризується стабільною рівновагою повітря. Вона найбіль типічна для похмурої погоди, але може виникнути в ранкові і вечірні години. Ізотермія також, як і інверсія сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості, в лісі, в жилих кварталах міст і населених пунктів.
Конвекція-це вертикальне переміщення повітря з одних висот на інші. Повітря більш тепле переміщається в гору, а більш холодне і щільне-вниз. При конвекції спостерігаються підйомні потоки повітря, які розсівають заражену хмару, що створює несприятливі умови для розповсюдження СДОР. Відзначається конвекція в літні ясні дні.
Послідовність оцінки обстановки
1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря /Додаток 4/.
2. Визначити глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями /глибину зони зараження/ по додатку 5.
У додатку подані значення глибини /Г/ на відкритій місцевості при швидкості вітру 1 м/с для необвалованих ємкостей. Якщо швидкість вітру більше 1 м/с, застосовують поправочні коефіцієнти. Значення глибини необхідно помножити на поправочний коефіцієнт. /Примітка 1 до додатку 5/.
Для обвалованих ємкостей глибина /Г/ зменшується в 1,5 рази, а для закритої місцевості /міська забудова, ліс/ - в 3,5 рази. /Примітка 2 до додатку 5/
3. Визначити ширину і площу зони хімічного зараження. Ширина визначається із наступних співвідношень:
при інверсії Ш = 0,3 Г;
при ізотермії Ш = 0,15 Г;
при конвекції Ш = 0,8 Г,
де Г - глибина зони зараження, км.
Площа зони хімічного зараження /S З, км2/ розраховується як площа рівнобедреного трикутника.
(км2)
4. Нанести зону хімічного зараження на карту-схему /Додаток 10/.
5. Визначити час підходу зараженого повітря до найближчого населеного пункту, який попадає в зону зараження.
Час підходу /t, хв/ визначається як частка від ділення відстані /R, м/ від місця розлиття СДОР до ближчої межі даного населеного пункту на середню швидкість /W, м/с/ переносу зараженого повітря.
Середня швидкість переносу зараженого повітря визначається із додатку 6.
Заражене повітря поширюється на висоти, де швидкість більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість розповсюдження зараженого повітря буде більша від швидкості вітру біля поверхні землі.
6. Визначити тривалість уражаючої дії СДОР /t уд/ у місці розлиття /Додаток 7/. Тривалість уражаючої дії СДОР визначається часом випаровування СДОР із поверхні її розлиття. В додатку подано час випаровування для швидкості вітру 1 м/с. При швидкості вітру більше 1 м/с, застосовують поправочні коефіцієнти. Значення випаровування потрібно помножити на поправочний коефіцієнт.
7. Визначити можливі втрати людей в осередку хімічного ураження./Додаток 8/ Втрати робітників, службовців і проживаючого населення поблизу об`єкту, а також особового складу формувань ЦО будуть залежати від кількості людей , що перебувають на площі осередку ураження, ступеня захищенності їх і своєчасного використання засобів індивідуального захисту (протигазів). Окремо розрахувати (у %) можливі втрати людей при перебуванні на відкритій місцевості, а також у простих укриттях, приміщенях.
Кількість робітників і службовців, що перебувають в осередку ураження, підраховуються по їх наявності на території об`єкту по приміщенням, цехам; кількість населення – по жилим кварталам в місті (населеним пунктам).
Примітки
Для нанесення зони хімічного зараження на карту-схему необхідно:
- провести через місце аварії вертикальну лінію, паралельну лініям кілометрової сітки;
- верхній напрям цієї лінії приймають за північний напрям вітру;
- прикласти транспортир до вертикальної лінії і сумістити риску на транспортирі з центром аварії; визначити необхідний кут в градусах і поставити крапку, а від неї провести пряму лінію через центр місця аварії - це і буде визначений напрям вітру;
- на цій лінії в масштабі карти-схеми відкласти глибину і ширину зони зараження і нанести її у вигляді рівнобедреного трикутника.
8. Зробити висновки з оцінки хімічної обстановки, розробити заходи для захисту виробничого персоналу і населення.
Основними заходами для захисту виробничого персоналу підприємства і населення можуть бути:
- оповіщення робітників, службовців і населення найближчих населених пунктів про загрозу хімічного зараження;
- використання засобів індивідуального захисту;
- прийняття заходів по безаварійній зупинці виробництва та укриття виробничого персоналу об'єкту у сховищі або його евакуація із зони хімічного зараження;
- евакуація населення із населених пунктів, які попадають в зону хімічного зараження, до розрахункового початку зараження /евакуацію проводити в сторону, перпендикулярну напряму вітру/.
Терміни виводу виробничого персоналу із укриття і поновлення роботи підприємства обумовлені тривалістю уражаючої дії СДОР у місці розлиття. Рішення про вихід із укриття та поновлення роботи приймається після проведення хімічної розвідки, дегазації місцевості, будівель та устаткування.
ІІІ. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ ПРИ РАДІОАКТИВНОМУ ЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
При радіоактивному зараженні місцевості, в тому числі і території підприємства, виникає можливість опромінення виробничого персоналу.
Критерієм ступеня впливу радіоактивних випромінювань на людей є допустима доза опромінення, яку може одержати виробничий персонал за визначений період часу в конкретних умовах.
Ддоп. = 0,5 рад /0,57 рентген/ за перший рік від моменту аварії.
При можливій річній дозі опромінення 0,5 рад < Д 
5 рад необхідно провести заходи для зниження дози.
При можливій річній дозі більше 5 рад /5,7 рентген/ необхідно проведення евакуації людей із зони радіоактивного зараження.
При оцінці радіаційної обстановки виділяють дві фази аварії на АЕС - ранню і середню.
Рання фаза - час від моменту аварії до припинення викидів радіоактивних речовин.
· При оцінці радіаційної обстановки методом прогнозування її тривалість приймають рівною 10 діб. Можлива доза опромінення (Д1), одержана людьми на ранній фазі, може бути визначена за формулою:
; 
де Рсер. - середній рівень радіації; t - тривалість ранньої фази аварії в годинах /240 годин/; Рп1 і Рк1 - рівні радіації на початку і в кінці ранньої фази аварії; Косл. - коефіцієнт ослаблення.
Коефіцієнт ослаблення залежить від тривалості перебування людей на протязі доби на відкритій місцевості, в будинках і виробничих будівлях. У звичайному режимі приймають, що робітники і службовці знаходяться дома /Косл.д./, на роботі в цеху /Косл.ц./ і на відкритій місцевості /Косл.в.м./ по 8 годин на протязі доби. В цьому випадку:
;
Значення Косл.д., Косл.ц., Косл.в.м. є в довіднику даних.
На ранній фазі аварії можна проводити наступні заходи по захисту людей і зменшенню дози опромінення:
- укриття людей в захисних спорудах;
- використання засобів індивідуального захисту;
- герметизація виробничих і житлових приміщень від попадання радіоактивного пилу;
- йодна профілактика;
- захист продуктів харчування, води від радіоактивного зараження;
- обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості.
Середня фаза - час від моменту завершення формування радіоактивного сліду до прийняття всіх заходів захисту населення, її розрахункова тривалість приймається рівною 355 добам.
Можлива доза опромінення /Д2/ на середній фазі визначається:
;
де РП2 , РК2 - рівні радіації на початку /t П/ і в кінці /t К/ середньої фази аварії,
t П = 10 діб; t К = 355+10 діб /час у формулі виражають у годинах/.
;
На середній фазі аварії можуть проводитися такі заходи по захисту людей і зниження дози опромінення:
- йодна профілактика;
- дезактивація виробничих будівель, житлових будинків, територій підприємства та місць перебування населення;
- обмеження споживання забруднених продуктів харчування і води.
Послідовність оцінки обстановки
1. Визначити коефіцієнт ослаблення радіоактивного випромінювання при звичайному режимі роботи і відпочинку виробничого персоналу.
;
2. Визначити дозу опромінення, яку може отримати виробничий персонал на ранній фазі аварії в звичайному режимі роботи і відпочинку.
;
3. Визначити дозу опромінення, яку може отримати виробничий персонал на середній фазі аварії.
;
4. Визначити річну дозу опромінення, яку може отримати виробничий персонал.
5. Зробити висновки з оцінки радіаційної обстановки і розробити заходи для захисту виробничого персоналу.
У висновках визначити, чи перевищує річна доза опромінення допустиму дозу, якщо перевищує, то чи знаходиться вона в межах від 0,5 до 5 рад /0,57 - 5,7 рентген/, або перевищує 5 рад /5,7 рентген/. В залежності від цього визначаються і заходи для захисту виробничого персоналу.
Якщо річна доза опромінення менша допустимої, можуть проводитися такі заходи для захисту людей:
- йодна профілактика;
- дезактивація місць перебування населення;
- обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості;
- обмеження споживання забруднених продуктів харчування і води.
При річній дозі в межах від 0,5 рад до 5 рад /0,57 - 5,7 рентген/ проводяться захисні заходи, передбачені для ранньої і середньої фаз аварії.
А при дозі більше 5 рад /5,7 рентген/ може бути прийнято рішення про евакуацію виробничого персоналу підприємства та їх сімей із зони радіоактивного зараження.
Завдання на розрахунково-графічну роботу.
Підприємство легкої промисловості розташоване в центрі населеного пункту /крім випадків, передбачених у вихідних даних/, місцевість відкрита.
На території підприємства є:
- чотири виробничих цехи - триповерхові залізобетонні будівлі з великою площею засклення;
- ремонтно-механічний цех, склад, котельня - одноповерхові цегляні виробничі будівлі;
- адміністративний корпус - будівля з легким металічним каркасом;
- газгольдер із зрідженим пропаном /забезпечує потреби підприємства та населеного пункту/;
- трансформаторна підстанція закритого типу;
- надземна металічна ємкість із СДОР;
- сховище для захисту виробничого персоналу.
На відстані 60 км від підприємства розташована атомна електростанція.
II. Довідкові дані,
Коефіцієнти ослаблення радіоактивного випромінювання:
- на відкритій місцевості Косл.в.м. = 1;
- промислових будівель Косл.ц. = 10;
- житлових будинків Косл.б. = 50;
- сховище Косл.сх. = 2000.
Забезпеченість робітників і службовців засобами індивідуального захисту визначено по кожному варіанту окремо (додаток 1).
III. Виконати:
а/ Вивчити вихідну обстановку, довідкові дані, план об'єкту.
б/ Виконати необхідні розрахунки, оцінити обстановку і розробити заходи для захисту виробничого персоналу та зменшення матеріальних втрат по кожному із трьох видів надзвичайних ситуацій. /Див. вихідні дані, додаток 1/.
Додаток 1.
Вихідні дані
| № варіанту | Місце аварії | Маса зріджених вуглецевоводневих газів, т | СДОР тип | Метеоумови | Вітер швидкість, м/с | Вид сховища | Забезпеченість людей протигазами у(%) | Рівні радіації, млр. | |
| маса, т | напрям, градусів | РП1 | РК1 | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |
| 1 | Пєрово | 8 | Сірководень 100 | День хмарно | 1 47 | Необваловане | 40 | 15 | 3,5 |
| 2 | Сєрово | 4 | Хлор 100 | Ніч напів'ясно | 3 342 | Необваловане | 70 | 11,5 | 2,5 |
| 3 | Сєрово | 2 | Фосген 10 | Ніч ясно | 3 130 | Обваловане | 30 | 9 | 3 |
| 4 | Сєрово | 6 | Аміак 100 | Ніч напів'ясно | 1 111 | Необваловане | 50 | 8 | 1,5 |
| 5 | Сєрово | 5 | Сірководень 75 | Ніч ясно | 2 11 | Необваловане | 20 | 6 | 1,5 |
| 6 | Павлівка | 3 | Хлор 50 | День хмарно | 1 330 | Обваловане | 60 | 4,5 | 0,7 |
| 7 | Сади | 15 | Фосген 75 | Ніч хмарно | 1 117 | Необваловане | 80 | 3,2 | 0,7 |
| 8 | Сади | 7 | Хлор 10 | Ніч напів'ясно | 2 142 | Обваловане | 100 | 12,5 | 3,6 |
| 9 | Ніколаєвка | 10 | Сірчаний ангідрид 50 | Ніч напів'ясно | 1 139 | Необваловане | 30 | 2,95 | 0,45 |
| 10 | Олександрівка | 25 | Сірководень 100 | День хмарно | 1 317 | Необваловане | 40 | 8,5 | 2,4 |
| 11 | Ніколаєвка | 20 | Хлор 10 | Ніч ясно | 2 263 | Обваловане | 90 | 3,3 | 0,29 |
| 12 | Східна частина Гори | 35 | Фосген 100 | День ясно | 1 268 | Необваловане | 50 | 4,2 | 2,3 |
| 13 | Гора | 30 | Аміак 75 | Ніч напів'ясно | 1 291 | Необваловане | 20 | 2,9 | 0,32 |
| 14 | Гора | 50 | Сірководень 50 | Ніч Ясно | 1 354 | Обваловане | 70 | 12 | 2,8 |
| 15 | Заполиця | 40 | Хлор 100 | День хмарно | 2 47 | Необваловане | 60 | 2,4 | 0,47 |
| 16 | Губино | 3 | Фосген 75 | Ніч хмарно | 1 35 | Обваловане | 40 | 8,5 | 2,4 |
| 17 | Гора | 2 | Сірчаний ангідрид 100 | Ніч напів'ясно | 1 63 | Необваловане | 50 | 14 | 4,2 |
| 18 | Високово | 5 | Хлор 75 | День ясно | 1 55 | Необваловане | 30 | 6,5 | 1,8 |
| 19 | Соть | 4 | Фосген 100 | День хмарно | 2 276 | Обваловане | 80 | 19 | 3,6 |
| 20 | Соть | 7 | Сірководень 100 | Ніч ясно | 3 332 | Обваловане | 30 | 6,5 | 1,4 |
| 21 | Західна частина Павлівки | 6 | Хлор 50 | День хмарно | 1 110 | Необваловане | 70 | 19 | 5 |
| 22 | Західна частина Павлівки | 10 | Хлор 75 | Ніч хмарно | 1 177 | Обваловане | 90 | 3,6 | 0,7 |
| 23 | Високово | 8 | Фосген 100 | День ясно | 1 55 | Необваловане | 100 | 14 | 5,1 |
| 24 | Заполиця | 20 | Аміак 100 | Ніч напів'ясно | 1 105 | Обваловане | 20 | 12,5 | 2,9 |
| 25 | Високово | 15 | Сірководень 50 | Ніч ясно | 2 5 | Необваловане | 40 | 16,5 | 7,2 |
| 26 | Косино | 30 | Сірководень 75 | День хмарно | 1 88 | Необваловане | 60 | 14,1 | 3,8 |
| 27 | Косино | 25 | Сірчаний ангідрид 100 | Ніч напів'ясно | 2 307 | Обваловане | 50 | 12 | 3,9 |
| 28 | Пєрово | 35 | Хлор 100 | День напів'ясно | 3 160 | Необваловане | 80 | 9,2 | 3,4 |
| 29 | Північна частина Косино | 50 | Аміак 100 | Ніч ясно | 1 212 | Обваловане | 20 | 8,5 | 3,7 |
| 30 | Північна частина Косино | 40 | Хлор 10 | Ніч напів'ясно | 2 162 | Обваловане | 30 | 9 | 3,9 |
 |
Додаток 2.
Радіуси зон руйнувань, м
| Q , т | 10 кПа | 20 кПа | 30 кПа | 50 кПа |
| 2 | 250 | 188 | 162 | 100 |
| 3 | 300 | 200 | 183 | 150 |
| 4 | 350 | 250 | 190 | 173 |
| 5 | 368 | 264 | 196 | 178 |
| 6 | 375 | 275 | 200 | 183 |
| 7 | 387 | 283 | 225 | 186 |
| 8 | 400 | 290 | 240 | 190 |
| 10 | 450 | 300 | 250 | 194 |
| 15 | 500 | 350 | 289 | 225 |
| 20 | 550 | 383 | 300 | 267 |
| 25 | 600 | 400 | 331 | 273 |
| 30 | 650 | 450 | 350 | 279 |
| 35 | 675 | 475 | 370 | 283 |
| 40 | 700 | 500 | 389 | 285 |
| 50 | 750 | 550 | 400 | 300 |
| L,м Q,т | 100 | 150 | 200 | 250 | 300 | 350 | 400 | 450 | 500 | 550 | 600 | 650 | 700 | 750 |
| 1 | 40 | 20 | 10 | 6 | ||||||||||
| 2 | 50 | 35 | 15 | 10 | 7 | |||||||||
| 3 | 85 | 50 | 20 | 16 | 10 | 7 | ||||||||
| 4 | 120 | 70 | 26 | 20 | 13 | 10 | ||||||||
| 5 | 150 | 90 | 28 | 22 | 15 | 11 | 7 | |||||||
| 6 | 165 | 98 | 30 | 24 | 16 | 12 | 8 | |||||||
| 7 | 175 | 105 | 34 | 26 | 17 | 13 | 9 | 7 | ||||||
| 8 | 184 | 110 | 37 | 28 | 18 | 14 | 10 | 8 | ||||||
| 10 | 200 | 120 | 40 | 30 | 20 | 10 | 13 | 10 | 8 | |||||
| 15 | 230 | 142 | 50 | 40 | 25 | 20 | 16 | 13 | 10 | 8 | ||||
| 20 | 255 | 160 | 60 | 50 | 30 | 24 | 18 | 16 | 12 | 10 | 8 | |||
| 25 | 275 | 176 | 70 | 58 | 35 | 27 | 20 | 18 | 14 | 12 | 10 | 8 | ||
| ЗО | 290 | 190 | 80 | 65 | 39 | 30 | 22 | 20 | 16 | 14 | 12 | 10 | 8 | |
| 35 | 300 | 198 | 90 | 71 | 43 | 33 | 25 | 22 | 18 | 16 | 13 | 11 | 9 | 7 |
| 40 | 308 | 206 | 100 | 77 | 47 | 36 | 27 | 24 | 20 | 17 | 14 | 12 | 10 | 8 |
| 50 | 320 | 220 | 120 | 85 | 50 | 40 | 30 | 26 | 22 | 20 | 16 | 14 | 12 | 10 |
Додаток 3.
Ступені руйнування елементів об'єкту при різних надмірних тисках
ударної хвилі, кПа.
| № п/п | Елементи об'єкту | Ступені руйнування | |||
| слабкі | середні | сильні | повні | ||
| 1 | Багатоповерхові залізобетонні будівлі з великою площею засклення | 8 - 20 | 20 - 40 | 40 - 90 | 90 - 100 |
| 2 | Цегляні виробничі будівлі одно- і багатоповерхові | 10 - 20 | 20 - 35 | 35 - 45 | 45 - 60 |
| 3 | Будівлі з легким металевим каркасом | 10 - 20 | 20 - 30 | 30 - 50 | 50 - 70 |
| 4 | Трансформаторні підстанції закритого типу | 30 - 40 | 40 - 60 | 60 - 70 | 70 - 80 |
| 5 | Газгольдери і надземні резервуари для ГММ | 15 - 20 | 20 - 30 | 30 - 40 | 40 |
| 6 | Надземні металічні резервуари і ємкості для зберігання СДОР | 30 - 40 | 40 - 70 | 70 - 90 | 90 |
| 7 | Окремо стоячі укриття, розраховані на надмірний тиск ударної хвилі 300 кПа | 300 - 400 | 400 - 550 | 550 - 650 | 650 |
Додаток 4
Графік для оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря
| Швидкість вітру, м/с | Ніч | День | ||||||||
| Ясно | Напів’ясно | Хмарно | Ясно | Напів’ясно | Хмарно | |||||
| ||||||||||
| 0,6-2 | ||||||||||
| ||||||||||
| Більше 4 | ||||||||||
Додаток 5
Глибина розповсюдження зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості /ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с/, км.
| Найменування СДОР | Маса СДОР в ємкоті, т | |||||
| 5 | 10 | 25 | 50 | 75 | 100 | |
| При інверсії | ||||||
| Хлор, фосген | 23 | 49 | 80 | Більше 80 | ||
| Аміак | 3,5 | 4,5 | 6,5 | 9,5 | 12 | 15 |
| Сірчаний ангідрид | 4 | 4,5 | 7 | 10 | 12,5 | 17,5 |
| Сірководень | 5,5 | 7,5 | 12,5 | 20 | 25 | 61,6 |
| При ізотермії | ||||||
| Хлор, фосген | 4,6 | 7 | 11,5 | 16 | 19 | 21 |
| Аміак | 0,7 | 0,9 | 1,3 | 1,9 | 2,4 | 3 |
| Сірчаний ангідрид | 0,8 | 0,9 | 1,4 | 2 | 2,5 | 3,5 |
| Сірководень | 1,1 | 1,5 | 2,5 | 4 | 5 | 8,8 |
| При конвекції | ||||||
| Хлор, фосген | 1,4 | 1,96 | 3,65 | 4,25 | 5,45 | 7,15 |
| Аміак | 0,21 | 0,27 | 0,39 | 0,5 | 0,62 | 0,66 |
| Сірчаний ангідрид | 0,24 | 0,27 | 0,42 | 0,52 | 0,65 | 0,77 |
| Сірководень | 0,33 | 0,45 | 0,65 | 0,88 | 1,1 | 1,5 |
Примітки до додатку 5: 1. При швидкості вітру більше 1 м/с застосовують поправочні коефіцієнти, які мають такі значення:
| Швидкість вітру, м/с Поправочний коефіцієнт | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| При інверсії | 1 | 0,6 | 0,45 | 0,38 | 0,34 | 0,31 |
| При ізотермії | 1 | 0,71 | 0,55 | 0,5 | 0,45 | 0,41 |
| При конвекції | 1 | 0,7 | 0,62 | 0,55 | 0,50 | 0,47 |
2. Для обвалованих ємкостей із СДОР глибина розповсюджування зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
Додаток 6
Середня швидкість перенесення зараженого повітря, м/с
| Швидкість вітру на висоті 1 м від поверхні землі, м/с | Інверсія | Ізотермія | Конвекція | |||
| R<10км | R>10км | R<10км | R>10км | R<10км | R>10км | |
| 1 | 2 | 2,2 | 1,5 | 2 | 1,5 | 1,8 |
| 2 | 4 | 4,5 | 3 | 4 | 3 | 3,5 |
| 3 | 6 | 7 | 4,5 | 6 | 4,5 | 5 |
| 4 | 8 | 9 | 6 | 8 | 6 | 6,7 |
| 5 | 10 | 11,5 | 7,5 | 10 | 7,5 | 8,4 |
| 6 | 12 | 14 | 9 | 12 | 9 | 10 |
Додаток 7
Час випаровування СДОР (швидкість вітру 1 м/с)
| Найменування СДОР | Вид сховища | |
| необваловане | обваловане | |
| Хлор | 1,3 | 22 |
| Фосген | 1,4 | 23 |
| Сірчаний ангідрид | 1,3 | 20 |
| Аміак | 1,2 | 20 |
| Сірководень | 1,0 | 19 |
Примітка. Для швидкостей вітру більших 1 м/с використовують поправочні коефіцієнти:
| Швидкість вітру, м/с | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Поправочний коефіцієнт | 1 | 0,7 | 0,55 | 0,43 | 0,37 | 0,32 |
Додаток 8
Можливі втрати робітників,службовців і населення від СДОР в осередку ураження, у відсотках (%)
| Умови перебування людей | Без протигазів | Забезпеченість людей протигазами, % | ||||||||
| 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 | ||
| На відкритій місцевості | 90-100 | 75 | 65 | 58 | 50 | 40 | 35 | 25 | 18 | 10 |
| В простих укриттях, будівлях | 50 | 40 | 35 | 30 | 27 | 22 | 18 | 14 | 9 | 4 |
Примітка. Орієнтовані можливі втрати людей в осередку ураження (у %): легка ступінь-25, середні і тяжкі ступені (2-3тижні перебування у лікування)-40, зі смертельними наслідками-35.
Додаток 9
П Л А Н О Б’Є К Т А
/умовний варіант/
Перелік будівель і споруд
1. Виробничий цех № 1
2. Виробничий цех № 2
3. Виробничий цех № 3
4. Виробничий цех № 4
5. Адміністративний корпус
6. Ремонтно-механічний цех
7. Сховище
8. Склад
9. Газгольдер
10. Котельня
11. Наземна металева місткість із СДОР
12. Трансформаторна підстанція
Умовні позначення
|
|
|
Група _________________ Студент ___________________________
|
З В І Т
ПРО ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ З ОЦІНКИ
ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
Студент /ка/ __________________________
Академгрупа __________________
Варіант № ______
| Ступінь вертикальної стійкості повітря | Розміри зон хімічного зараження | Час підходу зараженого повітря, хв. ----------------- до пункту | Тривалість поражаючої дії, год | Можливі втрати, % | ||
| Г, км | Ш, км | S, км2 | ||||
| Ізотермія | 12,25 | 1,89 | 11,91 | 87 ______________ Олександрівка | 1,3 | 25 -------------14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
МАСШТАБ 1:350000
Література
1. Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Орлов П.П. и др. Повышение устойчивости работы объектов. – К.: «Вища школа», 1984. – 230с.
2. Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Орлов П.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник. – К.: «Вища школа», 1987. – 255с.
3. Шоботов В.М. Цивільна оборона. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 436с.
4. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – Київ.: «Знання», 2004. – 490с.
5. Кучма М.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія плюс»: 2005. – 360с.