Відповіді на завдання теоретичного туру

Дата: 2025-05-01; Просмотры: 1

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Завдання 1 і 2 у кожному класі, як правило, не виходили за межі шкільної програми, але вимагали від учня дати розгорнуту відповідь, скласти порівняльну характеристику, викласти власний погляд на те чи інше явище, дати аналітичну оцінку тощо. Відповіді на завдання 3 і 4 (як правило, нестандартні за змістом) мали бути відносно лаконічними. Наводити повні відповіді на всі завдання теоретичного туру не має сенсу. Ми обмежимося лише необхідними роз’ясненнями, а також дамо з деяких питань додаткову інформацію, яку можна буде використати у подальшій підготовці учнів до обласних олімпіад з географії.

8 клас

1. Переможці олімпіади дали майже вичерпну відповідь на це завдання, включаючи висвітлення принципово важливого питання – про поширення давньольодовикових відкладів і форм рельєфу на Поліській низовині (зандри, морени, ками, ози, прохідні долини тощо) та про переважання потужної товщі лесів і суфозійних форм рельєфу (поди, степові блюдця) на Причорноморській низовині.

2. Відповідь на це запитання передбачала розкриття закономірностей у розповсюдженні ґрунтів на рівнинах і в горах України. Зональні типи ґрунтів закономірно прив’язані до природних зон: дерново-підзолисті ґрунти сформувалися у зоні мішаних лісів, сірі лісові ґрунти і типові чорноземи – у зоні лісостепу, звичайні і південні чорноземи та каштанові ґрунти – у відповідних підзонах степової зони. Усі інші типи ґрунтів на рівнинах (лучні, дерново-піщані, торфово-болотні ґрунти, солонці тощо) не є зональними, а значить, не мають закономірного розповсюдження. До ґрунтів висотної поясності належать коричневі гірські (виключно на Південному березі Криму під субтропічною рослинністю), буроземи (під гірськими лісами) та гірсько-лучні. Учні описували різні грунти, але дуже рідко розкривали саме закономірності у їхньому розповсюдженні. Спрощеними були відповіді щодо родючості ґрунтів. На родючість впливають не тільки кількість гумусу, а й водно-фізичні властивості самих ґрунтів. Українські чорноземи мають відмінні водно-фізичні властивості, бо сформувалися переважно на лесових породах і тому при невисокому вмісті гумусу (5-7 %) мають високу родючість. Для порівняння, такі самі ґрунти на півночі російського Чорнозем’я містять гумусу до 12-15 %, але їхня родючість нижче середньої, оскільки чорноземи сформувалися там на глинах та суглинках і мають погані водно-фізичні властивості.

3. На карті зображений гіпотетичний давній материк Пангея, який розколовся на Лавразію і Гондвану, а ті, у свою чергу, – на уламки, що стали основою сучасних материків. Учням було необхідно скласти розповідь про дрейф материків або про тектоніку літосферних плит.

4. Основними причинами незначної кількості метеоритних кратерів на Землі, на відміну від Місяця, є наявність атмосфери, значна площа Світового океану (71 % поверхні планети), а також інтенсивна діяльність поверхневих вод та інших зовнішніх сил, які руйнують (розмивають, вивітрюють, згладжують) будь-які нерівності земної поверхні. Тому зрозуміло, чому свої чіткі обриси метеоритні кратери зберегли в сухих (аридних) районах Землі, переважно в пустелях. Найбільшим метеоритним кратером на Землі вважається Аризонський (діаметр 1300 м, глибина 175 м). Значні кратери, ідентифіковані за наявністю метеоритних уламків, є в Західній Австралії – Вольф-Крік (діаметр 840 м), в Центральній Австралії - Хенбері (200 м), Боксхоул (160 м), в Техасі – Одеса (150 м), в Саудівській Аравії – Вабар-Кратерс (100 м). Але й ці кратери відносно молоді, бо значні перепади температур, сильні вітри та гравітаційні процеси унеможливлюють тривале існування цих форм рельєфу і в пустелях. Наприклад, вік Аризонського кратера лише 22 тис. років. На жаль, майже всі учні не називали третьої причини, явно недооцінивши діяльність зовнішніх (екзогенних) сил на нашій планеті.

9 клас

1. Завдання мало творчий характер, оскільки учням пропонувалося систематизувати природні енергетичні ресурси, розглянувши їх по чотирьох геосферах: літосфера – геотермальні енергетичні ресурси, деякі мінеральні ресурси (паливні корисні копалини, уран); гідросфера – гідроенергетичні ресурси річок, океанських течій, припливів і відливів, морських хвиль тощо; атмосфера – геліотермальна енергія, енергія вітру, грозових розрядів та ін. Відповіді були достатньо змістовними, хоча не завжди повними (рідко аналізувалися біоресурси).

2. Завдання вимагало від учнів конкретизації щодо особливостей міграцій населення у період 1991-2005 років. Аналізуючи зовнішні міграції, учні зосередили увагу на виїзді з України, забувши про значну імміграцію (наприклад, повернення кримських татар на історичну батьківщину). Поза увагою багатьох учнів залишилися зміни й у внутрішніх міграціях, наприклад, послаблення маятникових міграцій.

3. У шкільній географії дається поняття про те, що карти складаються у циліндричних, конічних, азимутальних і довільних проекціях, які учні мають розрізняти. До групи довільних проекцій, очевидно, потрапляють усі ті, що не вивчаються у школі (проекції псевдоконічні, псевдоциліндричні, поліконічні, конформні тощо), а тому правильною вважалась відповідь, що дана проекція – довільна. Учителям корисно знати, що ця проекція (проекція К.Саліщева) належить до групи псевдоциліндричних, серед характерних ознак яких є, зокрема, зображення паралелей паралельними лініями. Тут використаний спосіб Гуда побудови надрізаної проекції: припущені розриви зображення на океанах з метою зменшення спотворень на континентах. Масштаб слід було визначити за допомогою градусної сітки і вимірювання лінійкою відстані між паралелями 10º і 20º або 20º і 30º пд.ш. (район Мадагаскару). На карті ця відстань дорівнює приблизно 2,5 мм, а на місцевості – 1110 км (111 км х 10º). Таким чином, масштаб карти – в 1 см 4440 км, або

1 : 444 000 000.

4. Для правильної відповіді на це запитання учням треба було інтегрувати знання з біології, фізики, географії. Транспірація – це випаровування води зеленими частинами рослин. Вона виконує дві важливі функції. По-перше, транспірація забезпечує постійний рух води усередині рослини, а значить, постачання розчинених поживних речовин із ґрунту вгору – на висоту самої рослини. Іншим шляхом транспортування цих речовин неможливе. Зрозуміло, чому деревна рослинність не може існувати без інтенсивної транспірації, адже розчини треба “піднімати” на висоту інколи у десятки метрів. По-друге, транспірація необхідна для захисту зелених частин рослини, які увесь день перебувають на сонці. Випаровуючись з листя, голок та ін., вода охолоджує їх, не дає рослині перегріватися. Тому значна транспірація притаманна трав’яним рослинам степу чи саван. Що стосується альпійських луків, то, зважаючи на особливості прохолодного влітку високогірного клімату, низькорослим травам інтенсивна транспірація ні до чого. Треба зазначити, що транспірація залежить як від метеорологічних факторів, так і від фізіологічних особливостей рослин. Деякі рослини високогір’я опушені, мають маленьке або вузьке листя, часто з лакованою поверхнею і т. ін. Це дозволяє рослинам мінімізувати транспірацію, яка може призвести до небажаного охолодження.

10 клас

1. Це завдання учні виконали непогано, хоча з’ясувалося, що не всі можуть правильно назвати країни з найвищою питомою вагою валютних надходжень в економіку від міжнародного туризму – Кіпр, Єгипет, Іспанію, тропічні острівні держави та ін. До таких країн не слід було відносити Францію, Німеччину, Італію чи Велику Британію. Вони дійсно є привабливими для десятків мільйонів туристів, але, зважаючи на загальний високий рівень економіки цих держав, туризм не є тут головною статтею валютних надходжень. Очевидно, не всі учні знайомі з відповідними картами сучасних атласів, наприклад, географічного атласу для 10-11 класів видавництва Інституту передових технологій (Київ). Така інформація там є.

2. Усі точки зору, викладені у завданні, мають право на існування, але кожну з них можна як підтвердити фактами, так і спростувати. Автор завдання дотримується третьої точки зору, тобто висловлює сумнів щодо настання глобального потепління клімату. Теоретично таке явище можливе, але ми недооцінюємо здатності географічної оболонки чинити опір антропогенному впливові, а точніше не знаємо міру її стійкості як системи. Наприклад, надлишок СО₂ може поглинатися у процесі фотосинтезу (збільшується кількість водоростей в океані), приросту мушель молюсків, хімічного вивітрювання (інтенсивніше протікає карст) тощо. За кліматом ми спостерігаємо тільки 100 років і маємо лише приблизне уявлення про межі його коливання у бік потепління чи похолодання упродовж більш тривалого відрізку часу. Дані про зростання середньорічної планетарної температури на 0,5ºС не витримують критики з багатьох причин – як технічних (ця величина не перевищує точності термометрів, якими вимірювали температуру, особливо на початку метеоспостережень), так і статистичних (не можна порівнювати дані, що одержані різними у різний час мережами метеостанцій, розташованих розріджено, безсистемно, а до того ж переважно на суходолі; тому достовірність одержаного результату наближається до нульової). Звичайно, учні могли дотримуватися будь-якої точки зору (особливо подобалася їм перша), але на загальну оцінку впливало вміння десятикласників всебічно проаналізувати різні погляди на зазначену проблему. Для багатьох учасників олімпіади це виявилося надто складним завданням.

3. “Скульптор”, який створює такі форми рельєфу (еолові ніші, або ніші видування) у пухких породах, - це вітер. Піщинки і дрібні камінці під час сильного вітру починають рухатися у заглибленнях і розширюють їх своїми ударами, працюючи, як свердло. Подібні за розмірами ніші можна побачити і в Україні, наприклад, на обривистих схилах Кримських гір (у вапняках Внутрішнього пасма, у конгломератах Південної Демерджі тощо), а мініатюрні еолові ніші – будь-де. До акумулятивних еолових форм рельєфу належать бархани, дюни, кучугури, що утворюються на незакріплених рослинністю пісках, а також переважна більшість лесових рівнин.

4. Експерти Програми розвитку ООН (UNDP) розраховують індекс людського розвитку (індекс розвитку людського потенціалу) на основі трьох головних параметрів: середньої очікуваної тривалості життя, ВВП на душу населення та рівня освіти (до уваги беруться частка грамотних серед дорослих і охоплення молоді навчанням, у %). За останнім рейтингом, перші десять місць посідають відповідно Норвегія, Швеція, Австралія, Канада, Нідерланди, Бельгія, Ісландія, США, Японія, Ірландія. Країни Східної Європи значно піднялися угору за рахунок пожвавлення економічного виробництва і зростання ВВП. Україна та її сусіди зараз мають такі показники:

Польща, Угорщина і Словаччина належать до країн з високим рівнем розвитку. Інші, названі у таблиці, - до країн із середнім рівнем розвитку.

11 клас

1. Проблеми транспортних комунікацій стали актуальними для Європи, країни якої дедалі більше об’єднуються (постійно зростає число членів ЄС, який нараховує вже 25 держав). Тіснішими стають зв’язки між ЄС та азійськими й іншими європейськими країнами. Наприкінці XX ст. У Європі розроблено програму створення і функціонування міжнародних транспортних коридорів (МТК). Складовою частиною системи транс’європейських коридорів стануть деякі транспортні комунікації нашої країни - відповідну програму затверджено у 1998 р. Згідно з нею, через Україну пройдуть чотири з дев’яти МТК – № 3 (автотранспортна магістраль Мадрид – Берлін – Вроцлав – Краковець Львівської області – Київ – Росія – Казахстан – Китай з відгалуженнями в інші країни Європи та до портів Середземного і Чорного морів); № 5 (автомагістраль Трієст – Любляна – Будапешт – Чоп – Ужгород – Львів – Київ); № 7 (річковий шлях Дунайський через Ізмаїл – Рені з виходом у канал Рейн – Майн – Дунай); № 9 (автомагістраль Гельсінкі – Санкт-Петербург – Москва – Київ – Одеса – Бухарест – Афіни; складовою частиною цього МТК є нещодавно побудований автобан Київ – Одеса).

2. Для багатьох учнів найскладнішим було розповісти про історію виникнення харківської площі Свободи, зображеній на малюнку, пов’язати цей малюнок із функціями міста. Ця площа виникла у 20-30-і роки XX ст., коли Харків виконував столичну функцію. У перших радянських хмарочосах працювали уряд, державні комітети, різні господарські і проектні організації України. Найбільша у Європі площа стала місцем проведення військових парадів та демонстрацій. Зараз у будинках, що стоять на площі, розташовуються обласна держадміністрація та її підрозділи (адміністративна функція Харкова як обласного центру), корпуси національного університету імені В.Н.Каразіна, деякі науково-дослідні інститути (функції центру освіти і науки) і т. ін.

3. Унікальним об’єктом є Мертве море, рівень якого приблизно на 400 м нижчий за рівень Світового океану і не є постійним (за історичний час коливання рівня води сягають 12 м, а за палеогеографічними даними – набагато більше: у міжльодовикові епохи антропогену рівень моря був вищий, ніж зараз, на 200 м). Це найглибша западина на суходолі, а тому Ейн-Бокен, що лежить на березі Мертвого моря, - це найнижче розташоване селище у світі. Характеризуючи Мертве море, учням треба було зазначити, що за походженням – це рифтове озеро (озеро-грабен). Воно є одним із найглибших (відмітка дна –794 м) і найсолоніших озер світу (середня солоність 322 проміле). Крім анаеробних бактерій, інших форм життя в “морі” немає. Риба, яка потрапляє в озеро разом з водами річки Йордан, одразу гине, через що водойма одержала таку назву. Із води видобувають калійну сіль, бром тощо.

4. Основною причиною надмірного зволоження екваторіального поясу Південної Америки є наявність високих гірських пасом на заході материка, чого немає в Африці. В умовах переважаючого у жаркому поясі східного перенесення вологи північно-східними і південно-східними пасатами екваторіальна Африка втрачає значну кількість атмосферних опадів, які разом із хмарами “виносяться” вітрами з материка у напрямку Атлантичного океану. Анди ж є надійною перешкодою на шляху пасатів, і значна кількість атмосферної вологи випадає над екваторіальною Південною Америкою. До речі, саме східне перенесення вологи є причиною того, що екваторіальний пояс відсутній як на сході Африки, так і на сході Південної Америки (це добре видно на карті кліматичних поясів, що є у шкільних атласах). Екваторіальний пояс на цих материках “зміщений” у західному напрямку.