Категорія А (персонал) – особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо із джерелами ІВ.
Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою із джерелами ІВ, але у зв’язку із розташуванням робочих місць у приміщеннях і на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення.
Категорія В – все населення.
Заходи радіаційного захисту персоналу і населення вимагають проведення комплексу спеціальних заходів та застосування різних способів і засобів, які залежать від конкретних умов роботи, природи впливу ІВ, його типу (закритого або відкритого) і повинні бути спрямовані на постійний контроль рівнів радіоактивного забруднення навколишнього середовища [6].
Ціль захисту людини від впливу ІВ – попередити будь-яке опромінення, або знизити рівень опромінення до гранично-припустимих значень.
Джерела ІВ закритого типу – це джерела, конструкція і пристрій яких виключають потрапляння радіаційних ізотопів у навколишнє середовище. До джерел ІВ закритого типу відносять: a- і b-випромінювачі, рентгенівські апарати, прискорювачі заряджених часток. При роботі з такими джерелами персонал і населення можуть одержати тільки зовнішнє опромінення [6, 7, 9].
Джерелами ІВ відкритого типу називають джерела при експлуатації яких можливе потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище. При цьому можливо зовнішнє і внутрішнє опромінення персоналу і населення [6, 7]. Таке опромінення може відбутися при потраплянні радіоактивних ізотопів у газоподібному і твердому стані у зовнішнє середовище, забрудненні радіоактивними речовинами спеціального одягу персоналу.
Захист від ІВ персоналу включає наступні заході [6]:
1. захист від закритих джерел ІВ;
2. захист від відкритих джерел ІВ;
3. організація необхідного радіаційного контролю навколишнього середовища та робочого місця;
4. захист при збиранні, зберіганні , транспортуванні та утилізації радіоактивних речовин;
5. медичний захист персоналу;
6. використання засобів індивідуального захисту;
7. спеціальна обробка персоналу і устаткування;
8. евакуація персоналу і населення.
Захист від закритих джерел ІВ забезпечується [6]:
1. зменшенням потужності джерел ІВ до мінімально можливих значень (захист кількістю);
2. скороченням часу роботи із джерелом ІВ (захист часом);
3. збільшенням відстані від джерела ІВ до персоналу (захистом відстанню);
4. екрануванням джерел ІВ поглинаючими матеріалами (захист екраном).
Формули для розрахунків наведені в табл. 4.
Таблиця 4
Основні принципи захисту від зовнішнього g-випромінювання
| № з/п | Від захисту | Принцип захисту | Розрахункова формула |
| 1. | Захист кількістю | Використання для роботи джерел з мінімально можливим виходом іонізуючих випромінювань | 
|
| 2. | Захист часом | Проведення робіт, пов’язаних з опроміненням, протягом мінімального часу | 
|
| 3. | Захист відстанню | Забезпечення під час роботи з джерелом іонізуючих випромінювань максимальної відстані від джерела до людини | 
|
| 4. | Захист екраном | Зменшення інтенсивності випромінювань за допомогою екранів | 
|
Примітка: m – активність джерела (мг∙екв.радія);
r – відстань від джерела до людини (м);
t – тривалість роботи з джерелом протягом робочого тижня (год);
K – коефіцієнт ослаблення випромінювання екраном;
PВ – потужність дози ІВ, виміряна на робочому місці (мкР/с);
PГП – гранично-припустима потужність дози для даних умов (мкР/с).
Екранування засноване на використанні процесів поглинання іонізуючого випромінювання речовиною. Різні матеріали мають різну поглинаючу здатність, вона характеризується таким параметром, як шар половинного ослаблення.
Шар половинного ослаблення – це товщина шару речовини, при проходженні через який g-променів або нейтронного потоку їхня інтенсивність зменшується в два рази.
Захисні властивості різних укриттів оцінюються коефіцієнтом ослаблення (Косл). До засобів захисту відносяться екрани різноманітних конструкцій і засоби колективного захисту (укриття).
Для захисту від g- та рентгенівського випромінювань, як захисний матеріал невеликої товщини застосовується свинець. При збільшенні товщини екрана використовують свинцеве скло, залізо, бетон, залізобетон, воду.
Для захисту від b-випромінювань використовують екрани з органічного скла, пластмаси, алюмінію.