Рекомендації для студентів щодо опрацювання змісту модулів
та виконання різних видів робіт
Вивчення кожного модуля розпочинається з ознайомлення студентів із його програмними положеннями. Таким чином студенти отримують стислу, оглядову і водночас конкретну, детальну інформацію про той історичний матеріал, який буде предметом їх засвоєння у цьому підрозділі.
Наступним кроком є ознайомлення з планом лекцій, які висвітлюють матеріал до модулів. На лекціях студенти повинні отримати загальну інформацію, спрямованість на опанування кожного з них. Для конспектування лекцій студент повинен мати один зошит, а для семінарських занять — інший.
Підготовка до семінарських занять потребує письмових відповідей, у вигляді короткого конспекту на кожне запитання, що виноситься, згідно плану семінарського заняття, на обговорення. Студент повинен мати зошит для підготовки до семінарських занять. Відповіді повинні бути спрямовані на розкриття конкретного пункту плану заняття. Їх текстовий об'єм не має встановлених меж, головне, щоб він забезпечував студенту повну і ґрунтовну відповідь.
Починаючи підготовку до семінарського заняття слід вивчити список рекомендованої літератури до теми, який складається зі списків навчальних посібників та підручників та списку спеціальних монографій чи статей з даної конкретної проблематики. Необхідно опрацювати список рекомендованої літератури, формулюючи відповіді на кожне запитання плану семінару. Для отримання найвищого балу за відповідь на заняття використання спеціальної літератури з теми є обов'язковим.
Побудуйте план відповіді на кожне запитання. Вона повинна починатися з оголошення тієї літератури, яка була використана для підготовці цього питання. Відповідь має бути логічна, зв'язна, послідовна. Описуючи події, явища необхідно звертати увагу на розкриття їх причин та наслідків. Необхідно акцентувати увагу на найголовніших подіях, датах, уникаючи перевантаження відповіді фактичним матеріалом, другорядними деталями. При характеристиці певних періодів чи процесів в історії виділяйте головні закономірності, особливості, характерні риси, ознаки. Відповідь на кожне запитання повинна завершуватися загальним висновком.
До кожного семінарського заняття пропонується перелік опорних термінів та понять. Для їх визначення скористайтеся спеціальними словниками. Їх формулювання має бути стислим, розкривати головну суть поняття. Знання опорних понять може бути використане в якості перевірки та закріплення знань з теми, що виноситься на розгляд семінарського заняття.
Для організації індивідуальної роботи зі студентами організовуються консультації. Кількість, час та тривалість їх визначаються викладачем. На першому семінарському занятті кожного з модулів викладач розподіляє між студентами визначені ним індивідуальні завдання для самостійної роботи. Всі індивідуальні завдання виконуються на окремих аркушах (формату А-4), або в окремому зошиті, повинні мати завершену змістову форму, розкривати тему дослідження. Наприкінці кожного розв’язаного завдання потрібно зазначати список використаної літератури.
Після вивчення матеріалу кожного модуля студентам для самоконтролю пропонуються проблемні питання, які будуть по закінченні курсу включені до підсумкової контрольно-залікової роботи. Вона виконується на окремих аркушах у позааудиторний час, за розкладом модульного контролю.
Для підвищення рейтингової оцінки студенти можуть ще на початку вивчення дисципліни обрати тему наукової роботи. Під час її виконання бажані консультації з викладачем за розкладом його індивідуальної роботи зі студентами. Написана наукова праця повинна глибоко, всебічно розкривати тему, мати власні судження дослідника, показувати об’єктивно справжній його рівень. Її виконувати потрібно на стандартних аркушах паперу (формату А-4). Жорстких вимог до об’єму наукової роботи не встановлюється, однак він повинен бути достатнім для повного розкриття теми дослідження.
МОДУЛЬ І. : Первісна доба на землях України
Програмні положення
Вступ. Предмет і завдання курсу історії України, його місце в системі вузівського навчання. Наукова періодизація стародавньої історії України. Характеристика вітчизняної та зарубіжної історіографії давньої історії України. Джерела, література з давньої історії України і методи роботи над ними під час вивчення курсу.
Палеоліт. Основні риси первіснообщинного ладу. Питання походження людини у світовій історії. Головні етапи світового антропогенезу.
Час появи людини на території України. Ранній палеоліт. Людина вміла. Ашельська епоха. Палеоантроп. Мустьєрська епоха. Неоантроп. Пізній палеоліт. Людина розумна. Родова організація суспільства. Поняття матріархату. Поява релігійних вірувань. Магія. Анімізм. Тотемізм. Фетишизм. Палеолітичні пам’ятки на території України.
Мезоліт. Ранній мезоліт. Удосконалення знарядь праці. Мікроліти. Макроліти. Пам’ятки раннього мезоліту. Пізній мезоліт. Початок виокремлення етнічних спільностей. Зародження племінних організацій. Пам’ятки пізньомезолітичної доби. Кам’яна Могила.
Неоліт. Перехід від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих. Скотарство. Землеробство. Нові прийоми у виготовленні знарядь праці. Культура лінійно-стрічкової кераміки. Культури автохтонного східноєвропейського походження: буго-дністровська, сурсько-дніпровська, дніпро-донецька, ямково-гребінцевої кераміки.
Енеоліт. Поява металевих виробів. Удосконалення керамічного виробництва. Виникнення колісного транспорту. Зміна соціальної структури суспільства: майнове розшарування, поява племінної знаті.
Трипільська і гумельницька культури. Культури лендельська, лійчастого посуду та кулястих амфор. Культури скотарського населення степової зони (середньостогівська, нижньомихайлівсько-обинська та ямна).
Бронзовий вік. Початок розкладу первіснообщинної формації, формування класових суспільств. Культури Правобережжя, Волині та Поділля: шнурової кераміки, середньодніпровська, комарівська і тшинецька, білогрудівська, Ноа. Культури Закарпаття. Культури Степового Причорномор’я, Подніпров’я та Лівобережжя: катакомбна, багатоваликової кераміки, зрубна, сабатинівська, білозерська, мар’янівська та бондарихинська.
Кіммерійсько-сарматська доба на українських землях. Початок залізного віку. Історіографія питання. Кіммерійці – перший письмово відомий народ на території України. Пам’ятки кіммерійців, їх соціальна організація, матеріальна культура, мистецтво.
Культури лісостепу: бондарихинська, голіградська, висоцька. Пам’ятки Чорноліської культури.
Найдавніші згадки про скіфів. Скіфи в Передній Азії та Північному Кавказі. Початок Північнопричорноморської Скіфії. Розселення скіфів. Війна з персами. Зовнішня, політична і торгівельна діяльність скіфів. Побут і культура.
Сармати, їх розселення та устрій. Військова справа сарматів. Поховання. Мистецтво. Занепад “варварів”. Кочовики раннього середньовіччя. Готська експансія. Гуни. Волзькі булгари. Аварський каганат. Угри. Виникнення Хозарії та Візантії.
Античні міста-держави на території України. Огляд історіографії про дослідження античних пам’яток. Початок грецької колонізації Північного Причорномор’я. Головні центри колонізації. Розквіт держав. Римський період в історії міст-колоній Північного Причорномор’я. Державно-політичний устрій. Характеристика окремих міст: Ніконій, Тіра, Борисфеніда, Ольвія, Херсонес Таврійський, Керкінітіда, Фанагорія, Пантікапей та ін. Боспорське царство. Населення, господарство, економіка, побут, культура грецьких міст-колоній.
Лекція № 1
Тема: Вступ до курсу Давня історія України (2 години)
План
1. Предмет і завдання курсу Давня історія України.