3. Соціальна реклама на антиалкогольну тематику.
4. Чого реально можна вимагати від рекламодавців, щоб у рекламі слабоалкогольних напоїв відображалася шкідливість впливу алкоголю.
2.2 Аналіз отриманих результатів.
Вживання спиртних напоїв прийняло настільки повсюдний і широкий розмах, що вже неможливо обмежитися допомогою тільки людям з розвиненою залежністю. Допомога й підтримка необхідна великій кількості людей на всіх етапах і при всіх формах споживання алкоголю.
Сліпий не той, хто не бачить, а той, хто не хоче бачити. Це стосується алкоголізму. Більшість тих, хто залежний від спиртного, не хоче визнавати свою проблему та надіється, що колись зможе взяти себе в руки і кине пити назавжди.
Алкогольна залежність - це не хвороба сили волі, а хвороба обміну речовин. Розповсюдженість її у нашій країні відповідає параметрам епідемії. Підступність і небезпека захворювання полягає ще й у тому, що воно розвивається поступово. Ще жоден не спромігся точно визначити, а коли ж, власне, просте застілля переросло в проблему.
В своїй роботі ми провели:
Тест «Самооцінка сили волі» за М. Обозовим (Додаток 5).
Тест на визначення рівня самооцінки(Додаток 6).
Тест "Як добре ви можете протистояти тиску однолітків?"(Додаток 7).
Тест : « Чи маєте ви схильність до вживання алкоголю?»(додаток8).
Цей тест було проведено в двох групах дівчата віком 19-20 років і хлопці віком 19-20 років.
Даний тест складається з 28 запитань. Відповідь «так» хоча б на одне із цих може свідчити про настання алкогольної залежності. Дві позитивні відповіді свідчать про необхідність консультації у нарколога.
Під час першого етапу експерименту було також проведено діагностику вольових якостей в групі дівчат та хлопців за допомогою тесту «Самооцінка сили волі» за М. Обозовим(Додаток 5). «Сила волі» за методикою М. Обозова розподіляється за шкалою: 0-12 балів — «сила волі» слабка, 13-21 балів — «сила волі» середня, 22-30 балів — «сила волі» велика. Таким чином, респондентів умовно можна поділити на три групи: з низькою, середньою та великою «силою волі». Відсотковий розподіл молоді наведено в таблиці 1.1
Таблиця 1.1 Діагностика проявів сили волі молоді
Рівні «сили волі» | Високий | Середній | Низький |
Хлопці | 63% | 0% | 0% |
Дівчата | 0% | 37% | 0% |
Як бачимо з таблиці 1.1, хлопці мають високий рівень прояву «сили волі».
Результати тесту на визначення рівня самооцінки(Додаток 6) показали, що лише 11% респондентів мають високий рівень самооцінки, 42% опитаних мають середній рівень самооцінки, 47% — занижену самооцінку.
Отже, результати дослідження підтвердили необхідність проведення спеціальної роботи серед молоді, спрямованої на покращення самооцінки та самосприйняття себе в колі однолітків.
Із метою визначення, наскільки в групі можуть протидіяти одноліткам, не поступатися власним бажанням та інтересам, відмовитись від алкоголю, нами було проведено анкетування молоді(Додаток 7) та визначено наступне:
- 37% респондентів не підпадають під вплив однолітків, звикли самостійно приймати рішення;
- 53% можуть підпадати під вплив однолітків, але і в змозі протистояти тиску самостійно;
- 10% важко протидіяти негативному впливу однолітків, вони потребують сторонньої допомоги (психолога, соціального педагога);
- респонденти (10%), яким важко протидіяти одноліткам мають середні показники «сили волі» (16-17 балів), самооцінка в них нижча середньої;
- з високим рівнем «сили волі» (24-27 балів) та високим рівнем самооцінки (37%) з легкістю можуть протистояти тиску однолітків;
- з високими показниками — негативні лідери, можуть впливати на однолітків, керувати ними.
Таким чином діагностичний етап експерименту підтвердив необхідність проведення профілактичної роботи щодо профілактики алкоголізму з молоддю.
На другому етапі експерименту (формувальному) ми провели ряд занять, що були спрямовані на первинну та вторинну профілактику алкоголізму. Метою першого заняття було ознайомити молодь із матеріалами про шкоду алкоголю, підвищити їхню самооцінку та познайомити ближче один із одним. Для цього були використанні ігрові методики: гра «Самий-самий» — для підвищення самооцінки; гра «Здоров’я» — для прийняття правильних відповідальних рішень. У ході занять використовувалися наочні матеріали: зображення печінки хронічних алкоголіків, хвороб серця та шкіри; картини явища жебракування в наслідок алкоголізму; відеофільми.
Завдяки проведеному заняттю, учасники отримали інформацію для роздумів щодо шкідливості вживання алкоголю, навчились говорити компліменти один одному, налаштувались на позитивну взаємодію.
Друге заняття було спрямоване на формування у молоді сприймати комерційну рекламу, розрізняти яка інформація є корисною, а яка — шкідливою. Було створено загальний стенд із зазначеними основними прийоми реклами. Учасники усвідомили, чому реклама зображує вживання алкоголю в позитивному світлі та дійшли висновку: якщо знаєш реальну негативну дію алкоголю на власний організм — негативний вплив реклами на свідомість особистості знижується.
На третьому етапі експерименту ми провели анкету для виявлення рівня алкоголізації у молоді(Додаток 8). Дана анкета складається з 13 запитань. Ключ відповідей ділиться на дівчат і хлопців. За даними цієї анкети ми визначили що хлопці розділилися на два рівня алкоголізації перший та другий що означає одноразове чи епізодичне вживання алкоголю, що супроводжується неприємними відчуттями та епізодичне вживання з ейфорією та гарною стійкістю до алкоголю — уже для цієї стадії характерний високий ризик розвитку алкоголізму, коли у стані алкогольного сп'яніння (не менше 2 разів на місяць) людина викидає коники, випиває зранку, аби поліпшити настрій.
Дівчата ж в свою чергу теж розділилися на дві групи на першу та третю стадію алкоголізації, що в свою чергу означає одноразове чи епізодичне вживання алкоголю, що супроводжується неприємними відчуттями та формування психічної залежності від алкоголю, активне прагнення хильнути чогось.
Висновок
Початок XXI століття в Україні, як і в ряді інших країн СНД, характеризується ускладненням і загостренням комплексу проблем, пов’язаних із споживанням алкогольних напоїв. Пияцтво в сучасному українському суспільстві набуло особливо хворобливого характеру майже за всіма показниками — рівнем споживання алкоголю, захворюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними напоями, прилученням до споживання алкоголю наймолодшої частини населення та ін. Спостерігається все більше прилучення до алкоголю молоді. Проте, на тлі стрімкого прилучення молоді до наркотиків і з огляду на традиційно толерантне ставлення до споживання спиртного алкоголізація молодого покоління в уявленні багатьох громадян не є гострою суспільною проблемою. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров’ю людини, також є чинником, який свідчить про певний лібералізм громадської думки щодо гострої суспільної проблеми пияцтва. Розвиток ринкових відносин в Україні та відкритість суспільства зумовили істотне розширення ринку алкогольних виробів. Відносна легкість їх придбання і доступні ціни також роблять їх привабливими для споживача, зокрема молоді. Бажання "йти в ногу з часом" стимулює частину молодих людей до атрибутів "модного і стильного життя", ознакою якого в уявленні багатьох є і вживання алкогольних напоїв.
Тому, за даними проведеного нами дослідження, переважна більшість опитаних представників молодого покоління України має досвід знайомства з алкогольними напоями, причому активне вживання алкоголю збільшується в міру дорослішання і притаманне як хлопцям, так і дівчатам. Реальним виходом з цієї ситуації на сьогоднішній день є активне залучення до профілактичної роботи педагогів, психологів середніх шкіл, інших установ сфери освіти, а також батьків.
Курсова робота не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми і подальшого вивчення потребують питання формування у дітей негативного відношення до алкоголю, організації профілактично-виховної роботи щодо попередження вживання дітьми алкоголю в умовах сім’ї, загальноосвітніх, позашкільних й оздоровчих закладів.
Література
1. Белінська І. А. Психологічні типи відхилень у розвитку особистості підлітків з алкогольно узалежненої сім’ї : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Белінська Інна Анатоліївна. – К., 2000. – 225 с.
2. Болтівець С.І., Фоліменко.Соціально–педагогічні причинити поширення пияцтва серед молоді//Практична психологія та соціальна робота. -2004.-№10-С.4-6
3. Бруту Б. С., Сидоров П. І. Психологія, Клініка і профілактика раннього алкоголізму. -М.: Вид-во МДУ, 1984.
4. Вступ до соціальної роботи: навч. посіб. / за ред. Т.В. Семигіної, 1.1. Миговича. — К. : Академвидав, 2005. — 304
5. Диагностика волевого потенциала личности / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. C.54-55.
6. Збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я підлітків та молоді: потенціал громади : [метод. матеріали до тренінгу] / Г. М. Лактіонова (заг. ред.), Н. В. Зимівець (авт.-упоряд.). – К. : Наук. світ, 2004. – 205 с.
7. Ільїн Є.П. Психологія волі / Є.П. Ільїн. — СПб. : Пітер, 2002. — 288 с
8. Клименко О.В., Гориленко О.С. Соціальна профілактика алкоголізму, наркоманії серед студентської молоді в умовах навчального закладу //Соціальна педагогіка: теорія і практика. -2006.-№2.-С.58