1 група. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
За джерелами знань.
1. Словесні: розповідь, пояснення, бесіда (репродуктивна, евристична, вступна, поточна, підсумкова); інструктаж (вступний, поточний, підсумковий), конференція.
2. Наочні: ілюстрації, демонстрації, спостереження.
3. Практичні: лабораторна робота, практична робота, вправи (підготовчі, пробні, тренування, творчі), усні, письмові,письмові, графічні, технічні, робота на виробництві.
За характером логіки:
1. Аналітичний ( розподіл цілого на частини);
2. Синтетичний (поєднання частин в ціле);
3. Аналітико-синтетичний;
4. Індуктивний ( від одиночного до загального);
5. Дедуктивний (від загального до конкретного);
6. Індуктивно-дедуктивний.
За характером пізнавальної діяльності: репродуктивні, конструктивні, частково-пошукові, проблемно-пошукові, творчі.
За рівнем самостійної пізнавальної діяльності: проблемний виклад, дослідницький виклад, частково-пошуковий виклад, проблемна ситуація.
2 група. Методи стимулювання і мотивації учіння.
Методи стимулювання і мотивації інтересу: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, створення емоційно-моральних ситуацій.
Методи стимулювання і мотивації: обов’язки і відповідальності, переконання у значущості знань, пред’явлення вимог, вправи на виконання вимог, заохочення і покарання.
3 група. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.
Методи усного контролю і самоконтролю: індивідуальні опитування, фронтальні опитування, усні заліки, екзамени, усний самоконтроль, програмоване опитування.
Методи письмового контролю і самоконтролю: контрольні роботи, письмові заліки, екзамени, письмовий самоконтроль, програмований письмовий контроль.
Методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю: контроль лабораторних робіт, машинний контроль, лабораторно-практичний контроль.
Метод бесіди використовується тоді, коли є можливість обіпертись на попередні знання дітей або їх життєвий досвід. Якщо такої можливості немає, то вчитель використовує метод розповіді.
Пояснення доцільно використовувати тоді, коли щось незрозуміло в розповіді вчителя.
Лекція використовується в старших класах, коли необхідне загальне усвідомлення змісту нової теми.
Конференція доцільна тоді, коли передбачено розширення знань учнів з певної проблеми за рахунок обміну інформації, життєвими прикладами, цінністю даної проблеми, як основа створення факультативів з даної проблеми.
Реконструктивна діяльність полягає в тому, що учень повинен виконати проміжні дії, виористовуючи попередні знання.
Частково-пошукова робота полягає в тому, що учням дається творча робота з деякою допомогою вчителя. Допомога полягає в тому, що вчитель пропонує дітям отримати певні знання, дає навідну допомогу, робить деякі підсказки, наштовхуючи дітей на правильну відповідь. Вчитель супроводжує дитину до правильної відповіді, але не дає її.
Творча робота полягає в тому, що що дітям дається завдання, спрямоване на використання дітьми знань.
Проблемно-пошуковий метод використовується тоді, коли є проблема, яка має декілька розв’язків. Як учень бачить цю проблему, так і розв’язує її.
110. Опишіть структуру соціально-педагогічної технології і охарактеризуйте зміст етапів її реалізації.
Структура СПТ:
1. Проблема, завдання, ситуація.
2. Діагностика.
3. Пошук рішення – використання відомої або спеціальної технології.
4. Впровадження технології.
5. Аналіз результату.
Зміст етапів її реалізації:
1 етап – діагностика проблеми, яка включає збір, аналіз, систематизацію інформації, одержану від клієнта та інших джерел, які мають відношення до цієї проблеми, особливо коли клієнт дитина, яка ще не може чітко сформулювати проблему. В цій ситуації СП мусить визначити всі обставини, в які потрапила дитина і зробити певні висновки.
2 етап – пошук рішення. На основі аналізу діагностики формується завдання двома шляхами: СП використовує відому технологію або продумує свою, послідовність форм і методів для розв’язання проблеми.
3 етап – впровадження результатів.
4 етап – оцінка результату.
111. Розкрийте завдання, принципи, напрями соціального захисту молоді в сучасних розвитку українського суспільства.
Завдання:
1. Створення умов для навчання, працевлаштування і самореалізації.
2. Утворення моральних цінностей у молодіжному середовищі.