5. Рекомендації щодо висвітлення окремих розділів курсової роботи

Дата: 2025-05-01; Просмотры: 2

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Вступ. Коротко висвітлити народногосподарське значення вибраної культури, стан вирощування в країні та господарстві, шляхи підвищення врожайності. Визначити задачі курсової роботи.

5.1. Загальні відомості про господарство та вирощувані культури

У стислому вигляді описати загальні відомості про господарство, його місцезнаходження, відстань до райцентру, пунктів реалізації сільськогосподарської продукції, найближчої залізничної станції. Показати склад земельних угідь, на яких грунтах вони розміщуються, дати агрохімічну характеристику основних типів ґрунтів. Охарактери­зувати метеорологічні умови. Навести дані про структуру посівних площ господарства, динаміку врожайності за останні три роки. Вказати причини зниження виробництва продукції рослинництва.

Матеріали розділу узагальнюються в таблицях, форми яких наведенні в додатках В, Д, Е, Ж, К, Л.

5.2. Коротка ботанічна характеристика та вимоги культури до умов росту і розвитку

У самих загальних рисах описується ботанічна характеристика культури, вказується приналежність до родини, роду, виду. Відмічається характер будови кореневої системи, стебла, листя, суцвіття, плоду, насіння. Висвітлюються вимоги культури до умов вирощування. Дія температури на ріст і розвиток рослин: мінімальні, оптимальні і максимальні температури при проростанні насіння та за етапами органогенезу, біологічний мінімум активних температур для завершення вегетації. Відношення до вологи: необхідна кількість води для проростання насіння, транспіраційний коефіцієнт, потреба у воді в різні періоди вегетації, критичні періоди водоспоживання. Реакція рослин на інтенсивність освітлення та тривалість дня, пов'язане з цим відношення до строків сівби, густоти посіву. Потреба рослин у мінеральному живленні, надходження поживних речовин у рослини.

5.3. Особливості ведення галузі рослинництва в умовах реформування земельних відносин та стан технології вирощування культури в господарстві

У цьому розділі, крім загальних питань реформування земельних відносин, необхідно показати причини, які стримують зростання виробництва продукції рослинництва в фермерських господарствах. Особливу увагу слід звернути на наступні питання: надмірна розораність земель сільськогосподарського використання; дрібноконтурність, порушення структури земельних угідь, посівних площ, сівозмін; загострення екологічних проблем; руйнування природної родючості ґрунтів унаслідок інтенсивного обробітку, невірного застосування добрив тощо; відсутність необхідної техніки, добрив, пестицидів, а в окремих випадках, їх неефективне використання; порушення вимог до строків та якості виконання польових робіт; недбале ставлення до насінництва; неврегульованість політики цін на сільськогосподарську продукцію та засоби виробництва. У розділі можуть бути розглянуті інші причини об’єктивного і суб’єктивного характеру.

Потрібно проаналізувати фактичний стан вирощування культури в господарстві ( якщо в господарстві культура не вирощується, обґрунтувати необхідність вирощування ), виділити недосконалі місця в існуючій технології на підставі зробленого аналізу намітити конкретні завдання для вирішення в подальших розділах роботи.

5.4. Розрахунок можливого рівня врожайності культури

Сучасний розвиток науки дозволяє встановити для кожної місцевості суму надходження ФАР, коефіцієнт використання ФАР рослинами та калорійність одиниці сухої речовини біомаси сільськогосподарських культур. На підставі таких даних ( додатки М, Н, Т ) встановлюється рівень потенційно можливої врожайності за формулою:

У_п = К * n * ∑ Q ,

100 * g * ( 100 – x )

(5.4.1)

де У_п – потенційна врожайність основної продукції

при стандартній вологості, ц/га;

К - коефіцієнт використання ФАР, %;

n - коефіцієнт господарської ефективності врожаю;

∑Q – сума надходження ФАР за період вегетації

культури, ккал/га;

g - калорійність абсолютно сухої речовини, ккал/кг;

х - стандартна вологість продукції, %;

100 - для перерахунку врожаю, ц/га.

Дійсно можлива врожайність ( У_дм ), ц/га за кількістю продуктив­ної вологи визначається за формулою:

У_дм = n * ( W_n + W ₀ ) * 10⁴ , (5.4.2)

К_в * ( 100 – х )

де У_дм - дійсно можлива врожайність основної продукції за стандартної вологості, ц/га;

n – коефіцієнт господарської ефективності врожаю;

W_n – запас вологи в метровому шарі грунту на початку вегетації, мм;

W₀ – сума опадів за вегетацію, мм;

К_в – коефіцієнт водоспоживання, м³ води на одну тонну

абсолютно сухої речовини;

х – стандартна вологість основної продукції, %;

10⁴ ( 10 * 10 * 100 ) – для перерахунку вологи ( мм в т/га ), урожайності ( ц/га ) за стандартної вологості.

Для розрахунку У_дм, на підставі даних найближчої метеостанції, знаходиться середня за вегетаційний період культури кількість атмосферних опадів, встановлюються запаси вологи в метровому шарі ґрунту на початку вегетації ( дод. П, Р, С, Т ). Ці та інші дані можуть бути видані як індивідуальне завдання.

Генетичний потенціал районованих сортів (гібридів) встановлюється шляхом аналізу врожайності, одержаної в найближчих науково - дослідних установах, сортовипробувальних станціях, сортодільницях, а також у господарствах відповідної зони. Потенційні врожайності районованих сортів у зоні дії навчального закладу наведені в дод. У.

5.5. Розробка системи агротехнічних заходів вирощування запрограмованого врожаю культури

У цьому розділі студент повинен використати багаж набутих за час навчання знань та показати вміння застосовувати ефективні технологічні прийоми впливу на процеси формування врожаю і його якість з метою одержання екологічно чистої, конкурентоспроможної продукції. Потрібно запропонувати сучасну технологію вирощування культури, яка б, стосовно конкретних умов господарства, охоплювала всі технологічні процеси. При написанні розділу використовуються дані наукових установ та висвітлено у спеціальній літературі досвід.

5.5.1. Господарсько-біологічна характеристика вибраних для вирощування сортів. Розглядаючи господарсько - біологічну характеристику сортів, важливо звернути увагу на рівень урожайності, до якої групи стиглості відноситься, стійкість до хвороб, на вимоги до умов вирощування, а також на реакцію до окремих прийомів агротехніки.

5.5.2. Розміщення культури в сівозміні. На основі даних науково - дослідних установ та досягнень практики намітити розміщення культури в сівозміні і обгрунтувати вибір попередників.

5.5.3. Обробіток ґрунту. Залежно від ґрунтової відміни, гранулометричного складу, попередника, погодних умов, забур'яненості поля тощо вказати прийоми обробітку, строки виконання робіт, склад агрегатів, число проходів по полю, вимоги до якості. Звернути увагу на ресурсозбереження. Запропоновану систему прийомів обробітку записати у формі табл. 1.

Таблиця 1

Система обробітку ґрунту під ________________________

Попередник___________ _______________________

Тип забур'яненості_______________________________

5.5.4. Удобрення культури. На підставі розрахунків гранично можливого рівня продуктивності культури за ФАР, вологозабезпе­ченістю, генетичним потенціалом сорту встановлюється величина запрограмованого врожаю.

Враховуючи дані про винос поживних речовин одиницею врожаю, наявності їх у ґрунті та коефіцієнтів використання з ґрунту та добрив (дод. Ф, Ц, Ч, Ш), визначаються загальні норми внесення мінеральних добрив на запланований врожай за формулою:

Н_д = 100 * У * В – ( 30 * П * К_п + О_д * С_о * К_о ) , (5.5.4.1)

К_м

де Н_д - норма певного добрива, необхідного

для одержання запрограмованого врожаю,

кг/га діючої речовини;

У - величина запрограмованого врожаю, ц/га;

В - винос одним центнером основної продукції

з відповідною кількістю побічної азоту, фосфору чи калію, кг;

30 - коефіцієнт переводу мг/100 г поживної речовини, кг/га;

П - вміст NPK у грунті, мг/100 г;

К_п - коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту, %;

Од - норма органічних добрив, т/га;

С₀ - вміст в одній тонні органічного добрива поживної речовини, кг;

К₀ - коефіцієнт використання поживної речовини з органічного

добрива, %;

К_м - коефіцієнт використання поживної речовини

з мінеральних добрив, %.

Після розрахунку норм добрив встановлюються форми та дози добрив, строки та способи внесення. Сумарна доза внесення добрив повинна відповідати розрахунковій нормі на запрограмований врожай. План застосування добрив записується за формою табл. 2.

Таблиця 2

Система застосування мінеральних добрив під _________________

__________________________________________________________________

Таблиця 3