4. Вимоги до оформлення курсової роботи
4.1. Обкладинка і титульний аркуш
Курсова робота переплітається в обкладинку. На обкладинці роботи наклеюють етикетку розміром 160 х 100 мм, на якій пишуть « КУРСОВА РОБОТА », вказують тему, прізвище, ім'я та по батькові студента - виконавця, рік виконання. Якщо обкладинка з білого паперу, то вказані дані пишуть на обкладинці, у випадку прозорої обкладинки - етикетку не роблять.
Титульний аркуш оформляється на білому папері формату А - 4 ( 297 х 210 мм ) і заповнюється за формами наведеними на рис. 2 та додатка А.
Поле 1 - назва міністерства, навчального закладу, відділення ( кабінету ).
Поле 2 - не заповнюється.
Поле 3 - тема курсової роботи.
Поле 4 - виконавець курсової роботи. Вказується група , відділення,
спеціальність, прізвище та ініціали.
Поле 5 - керівник курсової роботи. Прізвище та ініціали.
Поле 6 - рік виконання роботи (без слова « рік » або літери « р »).
4.2. Оформлення змісту
Зміст розташовують безпосередньо після титульного аркуша. Слово « ЗМІСТ » записують у вигляді заголовка, великими літерами, симетрично тексту.
До змісту включають: завдання на виконання курсової роботи, вступ, послідовно перераховані назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів ( якщо вони мають заголовки ), висновки, пропозиції, додатки, список використаної літератури та номери сторінок, на яких вони розпочинаються.
4.3. Структура курсової роботи
Курсова робота повинна містити лише, належним чином упорядковану, виробничу та наукову інформацію. Інформація повинна стосуватись теми роботи, бути тісно пов'язана з нею, розкривати її суть. Відповідно до цих вимог необхідно створювати структуру курсової роботи.
Робота виконується на стандартних аркушах білого паперу формату А 4 ( розміром 210 х 297 мм ) акуратно, чітко і грамотно, з одного боку аркуша. При розміщенні тексту на аркуші лишаються поля: зліва – 30 мм, справа - 10 мм, зверху - 30 мм, знизу - 25 мм.
Обсяг роботи повинен бути не менше 30 сторінок рукописного тексту з урахуванням таблиць, рисунків, розрахунків. З них орієнтовно виділяється: на вступ - одна сторінка, розділ 1 - 6 с., розділ 2 - 5 с., розділ 3 – 4 - 5 с., розділ 4 - 2 с., розділ 5 – 10 - 15 с., розділ 6 - 2 с., висновки - 1 с., список використаної літератури - 1 с., додатки - обсяг не обмежується.
По всій курсовій роботі сторінки нумеруються арабськими цифрами зверху посередині сторінки. Першою сторінкою роботи є титульна сторінка. На ній номер не ставиться, але входить у загальну нумерацію. Після титульного аркуша, на окремій сторінці, подається зміст, далі, теж окремою сторінкою, - індивідуальне завдання (дод. Б).
Текст роботи за необхідності ділять на розділи і підрозділи, підрозділи на пункти. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, в яких чітко і стисло відображається їх зміст. Заголовки розділів та інших структурних одиниць пишуться окремим рядком і виділяються шрифтом чи розміром літер без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, їх роз'єднують крапкою.
Розділи доцільно розпочинати з нової сторінки. Відстань від верху сторінки до заголовку дорівнює чотирьом міжрядковим інтервалам, а від заголовку до тексту - двом. Між текстом попереднього підрозділу до заголовку наступного відстань становить три інтервали.
Розділи нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах всієї роботи. Порядкові номери ставляться перед назвою розділу, виділяються крапками. Наприклад: « 2. Коротка ботанічна характеристика та вимоги культури до умов росту і розвитку. » « Зміст », « Вступ », « Висновки », « Додатки », « Список використаної літератури » не нумеруються, а їх назви правлять за заголовки. Підрозділи нумеруються арабськими цифрами у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, відокремлених крапкою. Наприклад: « 3.4. Встановлення рівня гранично можливого врожаю » (четвертий підрозділ третього розділу).
Абзаци впродовж усього тексту мають дорівнювати п'яти знакам.
У тексті і таблицях можна користуватися загальноприйнятими скороченнями: тонна - т, центнер - ц, гектар - га, кормова одиниця - корм. од. та іншими.
У кінці роботи вказується дата виконання і ставиться підпис студента - виконавця.
4.4. Таблиці
Для зручності користування цифровий матеріал оформляється у вигляді таблиць. Таблиця розташовується безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблицю можна розміщувати вздовж або впоперек аркуша, дотримуючись полів.
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Номер таблиці пишеться перед її назвою і складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Таблиці додатків позначаються окремою нумерацією арабськими цифрами. Назву таблиці пишуть малими літерами, крім першої великої над таблицею посередині. Назва повинна бути стислою і відповідати змісту таблиці. Наприклад: 1.2. Склад земельних угідь - друга таблиця першого розділу.
У випадку, коли таблиця не поміщається на одному аркуші, її назва вказується лише над першою частиною. Над наступними частинами пишуть « Продовження таблиці » з зазначенням номера. При розміщенні таблиці на кількох аркушах у кожній частині повторюють шапку, чи боковик, однак допускається їх заміна відповідно номерами колонок, чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.
Шапка від решти таблиці теж відокремлюється лінією. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступному аркуші, нижню обмежуючу лінію не проводять. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують колонки і рядки таблиці, можна не проводити, якщо їх відсутність не заважає користуванню таблицею.
Заголовки колонок і рядків таблиць слід писати з великої літери, а підзаголовки колонок - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапка не ставиться. Заголовки і підзаголовки колонок указують в однині. Заголовки колонок записуються паралельно рядків таблиці, за необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків колонок.
4. 5. Ілюстрації
Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, ескізи, фотознімки) розміщуються безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Фотознімки, розміром меншим за формат А 4, наклеюються на аркуш наступної сторінки тексту.
Ілюстрації повинні мати назву і позначатися словом « Рисунок ». Слово « Рисунок » і найменування розміщують під ілюстрацією, а за наявності вільного місця - збоку. Ілюстрації послідовно нумеруються в межах розділу арабськими цифрами ( за винятком ілюстрацій, наведених у додатках ). Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою.
4. 6. Формули
Формули розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено один вільний рядок.
Формули в тексті (за винятком формул у додатках) нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Наприклад: ( 6.5 ) - п'ята формула шостого розділу. Номер формули вказують на рівні формули в крайньому правому положенні рядка.
У формулах використовуються символи, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведені в формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися словом « де » без двокрапки.
Приклад
Посівна придатність насіння розраховується за формулою:
Пп = ЧС , (6.5)
100
де Пп - посівна придатність, %;
Ч - чистота насіння, %;
С - схожість насіння, %
4.7. Посилання на літературні джерела
При написанні курсової роботи студент користується вітчизняною та зарубіжною літературою: монографіями, підручниками, посібниками, довідниками, статтями в збірниках, наукових, виробничих, реферативних журналах, рекомендаціями виробництв, інформаційними листками, звітами, методичною літературою. У випадку використання певної інформації з літератури обов'язкове посилання на джерело з зазначенням у тексті прізвища та ініціалів автора, року видання та занесення до списку використаної літератури.
4.8. Список використаних джерел
Усі джерела розміщують в алфавітному порядку і нумерують наскрізно арабськими цифрами. Джерело, на яке посилаються в тексті, позначають тим порядковим номером, яким воно записано в списку використаної літератури.
Про кожне джерело подаються наступні відомості: прізвище та ініціали автора; якщо книжка написана двома чи трьома авторами, то їх прізвища перераховуються за таким порядком, у якому вони вказані в книжці; повна і точна назва книжки; підзаголовок, який уточнює назву ( якщо він вказаний на титульному аркуші ); дані про повторне видання; назва міста видання в називному відмінку; назва видавництва ( без лапок ); рік видання ( без скорочення « р »). Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаками - крапка і тире (. -).
Бібліографічний опис роблять мовою документа.
Якщо на титульному аркуші відсутнє прізвище автора ( авторів ), то запис даних про книжку починають з назви книжки, після чого за
косою рискою вказують прізвище редактора та його ініціали, які ставлять перед прізвищем, а решту елементів за прізвищем редактора.
Відомості про статті, які опубліковані в збірниках, журналах та інших періодичних виданнях, повинні мати прізвище та ініціали автора, заголовок, після якого йде повна назва джерел ( книжки, збірника праць ), у якому знаходиться стаття за вищезазначеними правилами, а для журналу - назва, рік випуску, номер журналу та вказуються сторінки, на яких розміщена стаття.
4.9. Додатки
Додатки оформляються як продовження роботи на її наступних сторінках. У тексті роботи на всі додатки повинні бути посилання. Розміщувати додатки слід у порядку посилання на них у тексті.
Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки.
Над заголовком посередині рядка друкується слово « Додаток » і велика літера, що позначає додаток. Згідно з ДСТУ 3008 - 95 додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, позначаючи з літери А, за винятком Г, Є, З, І, Ї, Й, О, X, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б. У випадку необхідності поділу додатка на розділи, їх підрозділи нумерують у межах кожного додатка, розділяючи літеру з цифрою крапкою. Наприклад: А.3 - третій розділ додатка А.
Додатками може бути графічний матеріал; таблиці, що доповнюють основний текст; формули і розрахунки; фотографії, опис приладів і комп'ютерних програм, що використовувалися в роботі; довідковий матеріал.
Додатки повинні мати спільну з основним текстом наскрізну нумерацію сторінок.