Газодинамічний наддув
Газодинамічний наддув дозволяє збільшити масове наповнення циліндрів без застосування нагнітачів лише шляхом використання швидкісного напору потоку і коливань тиску у впускному і випускному трубопроводах. Газообмін при такому наддуві характеризується дозарядкою на впуску і відсмоктуючою дією на випуску. Розрізняють наступні види газодинамічного наддуву:
- інерційний наддув, коли кожний циліндр двигуна має спеціальний впускний канал певної довжини, який з`єднаний з загальною камерою;
- наддув з використанням спеціально налаштованих впускних каналів: при такому варіанті наддуву короткі трубопроводи з'єднують групи циліндрів двигуна з резонансними ресиверами з такими ж інтервалами, як проміжки між спалахами в циліндрах. Ці ресивери з`єнуються з загальною камерою спеціально відрегульованими трубками і працюють подібно до резонаторів Гельмгольца;
- впускний трубопровід зі змінною геометрією: використовуються заслінки, які забезпечують з'єднання або роз`єднання впускних каналів, які ведуть до різних циліндрів, залежно від зміни частоти обертання колінчастого вала (рис. 4).
Рис. 4. Схема впускного трубопроводу із змінною геометрією:
а - двоступінчате регулювання; б - триступінчате регулювання;
А, В - група циліндрів; 1,2- заслінки, положення яких залежить від частоти обертання колінчастого вала
До впускних трубопроводів із змінною геометрією відноситься також впускний трубопровід змінної довжини. Довжина елемента, який регулює довжину впускного патрубка, змінюється безперервно залежно від частоти обертання колінчастого вала.