Трудовий метод виміру продуктивності праці – обчислення продуктивності праці шляхом співвідношення обсягу виробленої продукції чи робіт у нормо-годинах, нормо-днях до витрат робочого часу.
Трудовий потенціал – можлива кількість і якість праці, сукупність якостей, що визначають працездатність людини.
Трудові ресурси – працездатне населення в працездатному віці, зайняте в різних сферах суспільно-корисної праці і на навчанні з відривом від виробництва, чоловіки віком 16–60 років, жінки –
16–55 роки. До складу трудових ресурсів включаються також особи, які знаходяться поза межами працездатного віку, якщо вони зайняті у суспільному виробництві.
Трудомісткість – обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг).
Трудомісткість обслуговування – витрати праці допоміжних робітників на виконання одиниці роботи.
Трудомісткість продукції повна – всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу.
Трудомісткість технологічна – витрати праці основних робітників, розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.
Трудомісткість управління – витрати праці керівників, спеціалістів, технічних виконавців.
Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення (УККСЗН) – постійно діючий тристоронній орган, утворений на громадських засадах з метою підготовки і прийняття погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості в країні, метою якого є його участь у розробці й удосконаленні правової і нормативної бази діяльності ринку праці, у розробці та реалізації державних і регіональних програм зайнятості та джерел їх фінансування, координація зусиль господарських, профспілкових організацій і держави щодо пошуку шляхів запобігання безробіття, регулювання міжтериторіального, міжгалузевого розподілу трудових ресурсів тощо.
Умови праці – це зовнішнє середовище, що оточує працівника в процесі виробництва і впливає на його працездатність і продуктивність праці.
Умовно-натуральний метод вимірювання продуктивності праці – метод, за яким обсяг виробленої продукції в умовних одиницях співвідноситься з затратами праці.
Управління продуктивністю – це частина процесу управління підприємством, яка включає в себе планування, організацію, керівництво, контроль і регулювання підвищення продуктивності праці.