Планування робочого місця – доцільне просторове розміщення всіх функціонально пов’язаних між собою засобів праці, предметів праці і самого працівника.

Показник сезонності – відношення затрат праці або кількості пра­цюючих у найбільш напружений місяць до відповідного середньомі­сячного показника.

Попит на робочу силу – суспільна платоспроможна потреба в робочій і.

Постійна міграція – переміщення населення на постійне прожи­вання в іншу країну, регіон, місто.

Почасова форма заробітної плати – форма, за якої мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується множенням тарифної ставки на фактично відпрацьований час, чи за посадовим окладом.

Почасово-преміальна система оплати праці – згідно з даною системою працівник понад оплату відповідно до відпрацьованого часу і тарифної ставки отримує премію за забезпечення певних кількісних і якісних показників.

Правові основи наукової організації праці – закони, нормативи і правила, які регулюють трудову діяльність.

Праця – цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріаль­них повних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Принцип солідарності – сумісна відповідальність людей, яка ґрун­тується на особистій відповідальності і згоді, однодумності і спільності інтересів.

Принцип субсидіарності – збереження прагнення людини до самостійності та самореалізації, запобігання перенесення відповідаль­ності на інших суб’єктів соціально-трудових відносин.

Природний рівень безробіття – такий мінімальний рівень безро­біття, який неможливо зменшити і який відповідає повній зайнятості, до його складу відносять фрикційне та структурне безробіття.

Природний рух населення – зміна чисельності населення в резуль­таті народження і смерті людей.

Продуктивність праці – показник її ефективності, результатив­ності, характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу з іншого.

Прожитковий мінімум або бюджет прожиткового мінімуму – система показників обсягу і структури споживання найважливіших матеріальних благ і послуг на мінімально припустимому рівні, що забезпечують умови для підтримання активного фізичного стану дорослих, для соціального і фізичного розвитку дітей і підлітків.