Крім того виокремлюється ще добровільне та вимушене, прихо­ване, нормальне та оптимальне безробіття.

Добровільне безробіття виникає тоді, коли працівник звільняється власним бажанням, оскільки він незадоволений рівнем оплати праці, умовами роботи: через психологічний клімат у колективі або з інших причин усупереч бажанню адміністрації.

Вимушене безробіття виникає тоді, коли працівник не бажає звільнитися, а адміністрація фірми скорочує персонал.

Приховане безробіття характерне для ситуації економічної кризи. Кількісно приховане безробіття означає чисельність працівників, які стали непотрібними, але продовжують формально вважатися зай­нятими.

Приховане безробіття можна поділити на:

- вимушену неповна зайнятість;

- кваліфікаційне безробіття;

- функціональне безробіття.

Є два види прихованого безробіття:

- часткове безробіття;

- тимчасове безробіття.

Оптимальне безробіття – таке, рівень якого нижче природного.

За сутністю розрізняють також постійне та тимчасове безробіття.

Відомий американський дослідник у галузі макроекономіки Артур Оукен математично виразив співвідношення між рівнем безробіття і відставанням ВНП, відоме в усьому світі як закон Оукена. Згідно з цим законом щорічний приріст ВНП приблизно на 2,7 % утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2 % приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1 %, і навпаки, кожні 2 % скорочення реального національного обсягу ви­робництва нижче від досягнутого рівня збільшують рівень безробіття на 1 % порівняно з природним рівнем безробіття.

Основними причинами виникнення безробіття є:

- структурні зрушення в економіці;

- зниження темпів економічного розвитку;

- недостатній сукупний попит;

- інфляція;

- сезонні коливання виробництва;

- соціальні фактори;

- демографічні фактори.

Безробіття має свої позитивні та негативні аспекти:

Позитивні:

- витіснення з виробництва робочої сили сприяє перерозподілу її в інші галузі народного господарства, у сферу підприємництва;

- зміцнюється трудова дисципліна на виробництві;

- підвищується відповідальність за доручену справу.

Негативні:

- для держави безробіття оцінюється вартістю невиробленої про­дукції;

- для людей безробіття обертається зниженням доходів, життє­вого рівня.

Кількість безробітних – це абсолютний показник безробіття, що вказує його розмір.

Рівень загального безробіття (РБ) визначається як частка від ділення загального числа безробітних (Чб) на чисельність економічно активного населення (Ча).

Література: 1–9; 11; 20; 21; 24; 29; 30; 36; 38.