Модуль 2. Ринок праці. Нормування та оплата праці
Тема 6. Ринок праці та його регулювання
Ринок праці визначається як інститут або механізм, в якому покупці або продавці здійснюють процеси купівлі-продажу товару «робоча сила», вступаючи у відносини товарного обміну.
Переваги ринку праці:
- полегшує та прискорює процес узгодження особистих, колективних і загальнодержавних інтересів;
- надає необхідну гнучкість процесу підготовки та розподілу робітників;
- сприяє підвищенню ефективності праці;
- виконує функцію зв’язуючої ланки між професійною підготовкою працівників та їх використанням;
- поліпшує вибір людьми професій відповідно до їх здібностей і бажань;
- виступає сильним важелем регулювання індивідуальних доходів;
- у результаті конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників поліпшує умови праці та індивідуального відтворення робочої сили;
- виступає сильним засобом оптимізації потоків розподілу та перерозподілу працівників.
Недоліки ринку праці:
- розвиток ринку праці супроводжується відродженням і поглибленням товарно-грошового фетишизму;
- групові та особисті інтереси відособлених групових та індивідуальних виробників переважають над загальнонародними цілями та завданнями;
- стихійність ринку праці.
Функції ринку праці:
- суспільного поділу праці;
- інформаційна;
- посередницька;
- ціноутворююча;
- стимулююча;
- оздоровлююча;
- регулююча.
Елементами ринку праці виступають товар, попит, пропозиція та ціна. Співвідношення попиту, пропозиції та ціни визначає кон’юнктуру ринку праці. У разі збігу попиту та пропозиції кон’юнктура ринку праці буде врівноваженою, у разі перевищення попиту над пропозицією – трудодефіцитною, у разі перевищення пропозиції над попитом – трудонадлишковою.
Товаром на ринку праці є індивідуальна робоча сила, яка розглядається як сукупність фізичних і духовних якостей, якими володіє організм, жива особа і які пускаються нею в хід кожного разу, коли вона виробляє будь-які споживчі вартості. Це специфічний товар, який:
- є живим товаром, купівля якого має назву найму;
- не відчужується від його власника – найманого працівника у процесі купівлі-продажу;
- передбачає продовження безперервних відносин роботодавця і найманого працівника з моменту найму працівника аж до його звільнення;
- відіграє значну роль у створенні доходів суспільства;
- не можна покласти на зберігання, як це можна зробити з іншим товаром;
- не приносить доходу, якщо його не продати і потребує додаткових життєвих благ для його підтримання;
- оплачується роботодавцем після використання його протягом певного часу, встановленого договором купівлі-продажу робочої сили;
- не знищується при використанні, а примножується й сам бере участь у створенні благ;
- не може бути абсолютно однаковим у різних індивідів.
Механізм функціонування ринку праці створюється на основі державного та профспілкового втручання і складається з суб’єктів, об’єктів, цілей, інструментів та засобів впливу.
Інфраструктура ринку праці – це державні установи, недержавні структури сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди тощо, які забезпечують найефективнішу взаємодію між попитом і пропозицією на ринку праці.
Сегментація ринку праці – це поділ робочих місць і працівників за об’єднуючими ознаками на відносно стійкі і замкнуті сектори, які обмежують мобільність робочої сили своїми кордонами. Основними сегментами ринку є дві його частини: первинний і вторинний ринок праці.
Первинний ринок праці – це та його частина, яка характеризується стабільним рівнем зайнятості працівників; високим рівнем оплати праці; можливістю професійного зростання; використання прогресивних технологій і систем управління тощо.
Вторинний ринок праці – це та його частина, якій властиві висока плинність кадрів і нестабільна зайнятість; низький рівень оплати праці; відсутність можливості професійного зростання і підвищення кваліфікації; наявність відсталої техніки, примітивні трудомісткі технології тощо.
Виділяють декілька найвідоміших моделей ринку праці:
- японська модель;
- шведська модель;
- ринок праці США.
Література: 1–9; 11; 14; 15; 22; 29–31; 33; 34.