Технологічна трудомісткість ( Тт ) визначається витратами праці основних робітників. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.

Дата: 2025-05-01; Просмотры: 4

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Трудомісткість обслуговування ( Т_о ) визначається витратами праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням виробництва.

Виробнича трудомісткість ( Т_в ) складається з технологічної трудо­місткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи.

Трудомісткість управління ( Т_у ) визначається витратами праці керівників, професіоналів, фахівців, технічних виконавців.

Повна трудомісткість продукції ( Т_п ) відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожного виробу і визначається за формулою.

Фактори зміни певного показника – це сукупність усіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника. Відповідно фактори зростання продуктивності праці – це вся сукупність ру­шійних сил і чинників, що призводять до збільшення продуктивності праці.

За рівнем керованості фактори підвищення продуктивності праці можна поділити на дві групи:

- ті, якими може керувати суб’єкт господарської діяльності;

- ті, що перебувають поза сферою керування суб’єкта господа­рювання.

За змістом фактори підвищення продуктивності праці поділяють на:

- соціально-економічні;

- матеріально-технічні;

- організаційно-економічні.

За сферою виникнення і дії фактори зростання продуктивності праці поділяються на:

- внутрішньовиробничі;

- галузеві та міжгалузеві;

- регіональні;

- загальнодержавні.

Резерви зростанні продуктивності праці – це такі виявлені мож­ливості підвищення продуктивності праці, але з різних причин не використані. Кількісно резерви можна визначити як різницю між максимально можливим і реально досягнутим рівнем продуктивність праці в конкретний момент часу.

Управління продуктивністю праці на підприємстві – це фактич­но частина загального процесу управління підприємством, що охоп­лює планування, організацію, мотивацію, керівництво, контроль і регулювання. Ця робота ґрунтується на постійному аналізі співвід­ношення корисного ефекту від певної трудової діяльності, з одного боку, і витрат на цю діяльність, з іншого.

Література: 1–9; 11; 29; 30; 36–38.