Захист рослин (ентомологія, фітопатологія, агрофармакологія)
1. Відділи, з яких складається тіло комахи:
головогруди, черевце;
+голова, груди, черевце;
голова, тулуб;
головогруди, тулуб.
2. Скільки ніг у комахи?
+шість.
вісім.
десять.
чотири.
3. Тип ротового апарату у жуків:
+гризучий;
універсальний;
сисний;
мускоїдний
4. Тип ротового апарату у клопів:
сисний;
мускоїдний;
гризучий;
+колюче-сисний.
5. Тип ротового апарату у метеликів:
лижучий;
+сисний;
універсальний;
колюче-сисний.
6. Тип личинки у представників ряду прямокрилих:
+імагоподібна;
гусеницеподібна;
камподеоподібна;
червоподібна.
7. Тип личинок у представників ряду твердокрилі:
червоподібні;
гусеницеподібні;
+камподеоподібні та червоподібні;
імагоподібні.
8. Тип личинки у представників ряду метелики:
камподеоподібна;
червоподібна;
+справжня гусениця;
імагоподібна.
9. Де і в якій стадії зимує сарана перелітна, або азіатська?
зимують личинки 5-го віку під рослинними рештками.
зимують дорослі комахи у поверхневому шарі ґрунту.
+зимують яйця в ґрунті.
зимують личинки четвертого віку під рослинними рештками.
10. У скількох поколіннях розвивається упродовж року прус, або сарана італійська?
у двох.
+в одному.
у трьох.
у чотирьох.
11. Тривалість розвитку капустянки звичайної?
шість місяців.
один рік.
+близько двох років.
три роки.
12. В якій стадії зимує кравець?
зимують жуки і личинки.
зимують личинки.
+зимують жуки.
зимують яйця.
13. Які види відносяться до травневих хрущів?
волохатий хрущ.
+західний і східний хрущі.
мармуровий хрущ.
бронзовка звичайна.
14. За який термін завершується повний розвиток посівного ковалика?
за п’ять років.
+за чотири роки.
за два роки.
за три роки.
15. В якій стадії шкодить мідляк піщаний?
шкодять жуки і личинки.
шкодять личинки.
+шкодять жуки.
шкодять личинки другого віку.
16. Де розвиваються гусениці першого покоління озимої совки?
на озимих: пшениці і тритикале.
на багаторічних травах.
+на просапних культурах (буряк, кукурудза, соняшник).
на ріпаку озимому.
17. В якій стадії зимує совка-гамма ?
+зимують гусениці і лялечки в поверхневому шарі ґрунту або під рослинними рештками.
зимують яйця в поверхневому шарі ґрунту.
зимують гусениці.
зимують лялечки в поверхневому шарі ґрунту.
18. Які найбільш ефективні агротехнічні заходи щодо зниження чисельності стеблового (кукурудзяного) метелика?
передпосівний обробіток насіння.
зрошення кукурудзи.
+своєчасне і на максимально низькому зрізі збирання кукурудзи, глибока зяблева оранка з попередньою обробкою решток важкими дисковими боронами.
ранні строки сівби кукурудзи.
19. Які культури більш за все пошкоджують гусениці лучного метелика?
озиму пшеницю і ячмінь.
гірчицю і гречку.
+буряк, соняшник, кукурудзу, бобові і баштанні культури.
капустяні культури.
20. В якій стадії і де зимує звичайна злакова попелиця?
зимують дорослі комахи серед рослинних решток.
зимують личинки в ґрунті.
+зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків.
зимують запліднені самки під рослинними рештками.
21. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин озимої пшениці клопами шкідливої черепашки?
рослини не колосяться і відмирають.
пошкоджені рослини мають вигляд побитих градом або потолочених.
+білоколосість рослин.
плямистість листків і стебел.
22. В якій стадії і де зимує трипс пшеничний?
зимують дорослі комахи за піхвою листків.
зимують яйця на листі пшениці.
+зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту і під рослинними рештками.
зимують дорослі комахи в ґрунті.
23.Зовнішні ознаки пошкодження зернових личинками хлібної жужелиці:
пошкоджені рослини мають вигляд полеглих;
+пошкоджені рослини мають “змочалений” вигляд;
пошкоджені рослини мають поздовжні отвори в листках;
пошкоджені рослини в’януть і засихають.
24. Які сорти вівса та ярої пшениці менше пошкоджуються п’явицею червоногрудою?
+ранньостиглі сорти вівса і ярої пшениці з опушеними листками.
пізньостиглі сорти вівса і ярої пшениці.
середньостиглі сорти вівса і ярої пшениці.
ранньостиглі сорти вівса і ярої пшениці з вузькими листками.
25. Які із зернових культур найбільш пошкоджує стеблова блішка?
+яру пшеницю та ячмінь.
овес і озиму пшеницю.
кукурудзу.
яру пшеницю тверду.
26. Де і в якій стадії зимує смугаста хлібна блішка?
зимують жуки в щілинах складських приміщень.
зимують личинки в стеблах озимої пшениці.
+зимують жуки на схилах байраків і балок, узліссях, у лісосмугах у верхньому шарі ґрунту або під опалими листками.
зимують жуки на галявинах лісів.
27. Де зимує пильщик хлібний звичайний?
зимують дорослі комахи під рослинними рештками.
зимують яйця на листі злакових культур.
+зимують личинки останнього віку в прозорих коконах усередині “пеньків” стерні пшениці, ячменю, жита.
зимують лялечки в прозорих коконах усередині стерні.
28. Агротехнічні заходи щодо обмеження шкідливості гессенської мухи:
ранні строки сівби зернових колосових культур;
зрошення;
+дотримання сівозмін, ізоляція ярих культур від озимих, оптимальні для зони строки сівби, вирощування відносно стійких сортів;
внесення збалансованих норм добрив.
29. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин личинками шведських мух?
+жовтіє і засихає центральний листок.
у пошкоджених рослин утворюються характерні коліна.
міновані листки в’януть, жовтіють.
у пошкоджених рослин міни.
30. Місце і стадія зимівлі бурякової листкової попелиці:
яйця на бур’янах родини лободових;
+яйця на пагонах бересклету, калини;
безкрилі самки у ґрунті;
імаго на бур’янах родини лободових.
31. Характер пошкодження рослин листковою буряковою попелицею:
+висмоктує сік із листків, листя зморщується і засихає;
висмоктує сік із листків, які жовтіють і засихають;
пошкоджене листя підсихає з країв, скручується;
утворення на листках галів.
32. Місце і стадія зимівлі бурякового клопа:
яйця на стеблах лободових бур’янів;
+яйця у стеблах і черешках листків багаторічних бобових трав;
личинки на бур’янах родини лободових;
імаго під рослинними рештками.
33. Місце і стадія зимівлі звичайного бурякового довгоносика:
жуки та личинки у ґрунті;
лялечки у ґрунті;
личинки та лялечки у грунті;
+жуки у ґрунті на глибині 25-40 см.
34. Характер пошкодження рослин жуками звичайного бурякового довгоносика:
+з’їдають сім’ядольні та справжні листки;
вигризають наскрізні отвори в листках;
скелетують листя;
мінують листя.
35. Місце і стадія зимівлі сірого бурякового довгоносика:
жуки у ґрунті;
+жуки та личинки різного віку у ґрунті;
личинки та лялечки у ґрунті;
яйця у поверхневому шарі грунту.
36. Генерація сірого бурякового довгоносика:
генерація однорічна;
має два покоління за рік;
+генерація дворічна;
генерація чотирирічна.
37. У якій фазі розвитку рослин буряку найбільш небезпечні пошкодження бурякових довгоносиків?
у фазі однієї пари справжніх листків.
у фазі двох пар справжніх листків.
+у фазі “вилочки” і однієї пари справжніх листків.
у фазу змикання рослин у рядках.
38. Місце і стадія зимівлі звичайної бурякової блішки:
+жуки під рослинними рештками в лісосмугах, чагарниках;
личинки у ґрунті;
лялечка у поверхневому шарі ґрунту;
яйця у грунті.
39. Характер пошкодження рослин жуками звичайної бурякової блішки:
грубе об’їдання листків;
+вигризання зверху на листі “виразок”;
скелетування листків уздовж жилок;
мінування листків.
40. Кількість поколінь у щитоноски бурякової:
три-чотири покоління за рік;
одна генерація за рік;
генерація дворічна;
+два покоління за рік.
41. Характер пошкодження рослин щитоноскою буряковою:
грубе об’їдання листків;
скелетування листків;
+прогризання наскрізних отворів у листі;
«фігурне» об’їдання листків.
42. Характер пошкодження рослин буряковою мінуючою мухою:
личинки грубо об’їдають листки;
личинки скелетують листки;
+личинки мінують листкову пластинку;
личинки вигризають наскрізні отвори у листовій пластинці.
43. Кількість поколінь у колорадського жука:
+два-три покоління за рік;
генерація однорічна;
генерація дворічна;
чотири – шість поколінь за рік.
44. Місце і стадія зимівлі картопляної молі в природних умовах:
імаго під рештками рослин;
+гусениці та лялечки під рослинними рештками;
гусениці у ґрунті;
яйця на рослинних рештках.
45. Кількість поколінь картопляної молі в природних умовах:
одне покоління за рік;
2-3 покоління за рік;
+5 поколінь за рік;
8-10 поколінь за рік.
46. Місце і стадія зимівлі капустяної попелиці:
личинка на капустяних бур’янах;
+яйця на кочеригах та капустяних бур’янах;
імаго під рослинними рештками;
імаго та личинки на капустяних бур’янах.
47. Кількість поколінь у капустяної попелиці:
6-10 поколінь за рік;
+10-16 поколінь за рік;
2-4 покоління за рік;
одне покоління за рік.
48. Місце і стадія зимівлі капустяного клопа:
+клопи під опалим листям в лісосмугах, садах;
яйця на капустяних бур’янах;
клопи та личинки в поверхневому шарі ґрунту;
личинки під рослинними рештками.
49. Кількість поколінь у капустяного клопа:
генерація однорічна;
+має два покоління за рік;
має 2-4 покоління за рік;
має 6-8 поколінь за рік.
50. Характер пошкодження рослин жуками блішки хвилястої:
скелетування листків;
грубе об’їдання листків;
+вигризання зверху на листках «виразок»;
«фігурне» об’їдання листків.
51. Які заходи захисту найбільш ефективні проти капустяних блішок:
агротехнічні: зяблева оранка, культивація міжрядь;
+хімічні: обприскування рослин інсектицидами;
біологічні: застосування біопрепаратів;
біотехнічні: застосування статевих феромонів.
52. Місце і стадія зимівлі капустяної молі:
+лялечка на бур’янах і рослинних рештках;
яйця на капустяних бур’янах;
гусениця в поверхневому шарі ґрунту;
яйця та гусениці на капустяних бур’янах.
53. У яку фазу розвитку капусти пошкодження гусениць капустяної молі найбільш небезпечні?
у фазу сходів.
+у фазу утворення кільця («сердечка»).
у фазу ущільнення качана.
у фазу 2-3 пари листків.
54. Характер пошкодження гусениць капустяної молі:
вигризають у листках наскрізні невеликі отвори;
грубо об’їдають листкову пластинку;
+вигризають з нижнього боку листкову тканину у вигляді «віконець»;
мінування листкової пластинки.
55. Місце і стадія зимівлі білана капустяного:
гусениці у ґрунті;
+лялечки на капустяних бур’янах, стовбурах дерев, у чагарниках;
яйця на капустяних бур’янах;
лялечка у грунті.
56. Характер пошкодження гусениць капустяного білана:
прогризають наскрізні отвори у листі;
+грубо об’їдають листя;
скелетують листя;
вигризають зверху на листках «виразки».
57. Місце і стадія зимівлі капустяної совки:
гусениці у ґрунті;
лялечки на капустяних бур’янах;
+лялечки у ґрунті;
яйця на капустяних бур’янах.
58. Місце і стадія зимівлі ріпакового пильщика:
лялечки у ґрунті;
+несправжні гусениці в коконах у ґрунті;
імаго під рослинними рештками;
яйця на рослинних рештках.
59. Місце і стадія зимівлі весняної капустяної мухи:
личинки у ґрунті;
яйця на капустяних бур’янах;
+лялечки в пупаріях у ґрунті;
личинки та лялечки в рослинних рештках.
60. Характер пошкодження рослин личинками весняної капустяної мухи:
скелетування листя;
вигризання невеликих наскрізних отворів у листі;
+пошкоджує коріння, листя капусти набуває синювато-свинцевого кольору;
виїдає ходи у стеблах.
61. Місце і стадія зимівлі цибулевої дзюрчалки:
+личинка в цибулинах;
лялечка у ґрунті;
імаго в рослинних рештках;
личинки та лялечки у грунті
62. Характер пошкодження рослин личинками цибулевої дзюрчалки:
виїдає вузький звивистий хід у м’якуші листка;
+живиться тканиною цибулини, яка загниває, листя жовтіє та в’яне;
виїдає паренхиму листка, утворюючи «міни»;
висмоктує сік із листків.
63. Місце і стадія зимівлі цибулевої мухи:
+лялечка в пупарії у ґрунті;
личинка всередині цибулини;
лялечки під рослинними рештками;
імаго під рослинними рештками.
64. Місце і стадія зимівлі морквяної мухи:
гусениці у ґрунті;
імаго під рослинними рештками;
+лялечки у ґрунті та в овочесховищах;
яйця на рослинних рештках.
65. Характер пошкодження рослин личинками морквяної мухи:
+проточує звивисті ходи в коренеплоді;
виїдає ходи в стеблах;
пошкоджує бутони, квіти, рідше листя;
вигризає на коренеплоді виразки.
66. Строки проведення хімічного захисту проти горохової попелиці:
+від бутонізації до цвітіння;
після цвітіння;
на сходах;
перед збиранням врожаю.
67. Зимуюча стадія горохової зернівки:
яйце;
личинка;
лялечка;
+імаго.
68. Характер пошкодження горохової зернівки:
грубе об’їдання бобів;
мінування стебел та листя;
+пошкодження зернівки з середини;
об’їдання прикореневої зони рослин.
69. Квасолева зернівка дає поколінь у польових умовах:
+два;
одне за два роки;
три;
одне.
70. Строки проведення хімічного захисту проти квасолевої зернівки:
перед цвітінням;
+на початку утворення бобів;
після цвітіння;
на сходах.
71. Характер пошкодження смугастого бульбочкового довгоносика:
грубе об’їдання бобів;
пошкодження зерна;
+фігурне об’їдання листя;
висмоктування соку рослини.
72. Зимуюча стадія горохової плодожерки:
імаго;
+личинка;
лялечка;
яйце.
73. Характер пошкодження горохової плодожерки:
висмоктування соку з рослини;
грубе об’їдання бобів;
+пошкодження зерна із зовні;
об’їдання квітів, листя.
74. Зимуюча стадія люцернового клопа:
імаго;
личинка;
+яйце;
імаго та личинки.
75. Строки проведення хімічного захисту проти люцернового клопа:
+у фазу бутонізації;
на початку утворення бобів;
після цвітіння;
у фазу відростання.
76. Зимуюча стадія листового люцернового довгоносика:
+імаго;
личинка;
лялечка;
яйце.
77. Характер пошкодження люцернової товстоніжки:
грубе об’їдання бобів;
мінування стебел та листя;
+пошкодження насіння із середини;
висмоктування соку з листя, квітів, бобів.
78. Зимуюча стадія у зеленої яблуневої попелиці:
+яйце;
личинка;
партеногенетична самка;
яйце під щитком.
79. Місце знаходження зимуючої стадії зеленої яблуневої попелиці:
у тріщинах кори;
+на молодих пагонах;
на корінні дерев;
в опалому листі.
80. Кількість поколінь зеленої яблуневої попелиці упродовж вегетаційного сезону в Лісостепу України:
2-4 поколінь;
6-8 поколінь;
+9-13 поколінь;
14-17 поколінь.
81. Зимуюча стадія у яблуневої комоподібної щитівки:
самка під щитком;
+яйця під щитком;
личинки під щитком;
самці.
82. Личинки яблуневої комоподібної щитівки відроджуються:
у період розпускання бруньок;
у період оголення суцвіть;
+під час цвітіння;
під час опадання надлишкової зав’язі
83. Кількість поколінь за рік у яблуневої комоподібної щитівки:
+одне;
два;
три;
понад п’ять.
84. Зимуюча стадія у каліфорнійської щитівки:
самка під щитком;
яйця під щитком;
+личинки під щитком;
самці під корою.
85. Навесні личинки каліфорнійської щитівки починають живитися:
+з початком руху соку;
у період розпускання бруньок;
у період оголення суцвіть;
під час цвітіння.
86. Кількість поколінь за рік у каліфорнійської щитівки:
одне;
+два;
три;
понад п’ять.
87. У яблуневої горностаєвої молі на передніх крилах чорні крапки розміщені:
в один рядок;
двома рядками;
+трьома рядками;
хаотично.
88. Зимуюча стадія у яблуневої горностаєвої молі:
яйця на молодих пагонах;
яйця під щитком на пагонах;
+гусениці під щитком на пагонах;
гусениці під лусочками кори.
89. У яблуневої плодожерки зимує:
гусениця в коконі в ґрунті;
гусениця без кокона в ґрунті;
гусениця без кокона під відсталою корою;
+гусениця в коконі під відсталою корою.
90. Перше обприскування на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки здійснюють через 8-10 діб після вилову феромонною пасткою за 7 діб:
2 метеликів;
+5 метеликів;
8 метеликів;
10 і більше метеликів.
91. Гусениця зимового п’ядуна жовто-зелена і має несправжніх черевних ніг:
+дві пари;
три пари;
п’ять пар;
шість пар.
92. У зимового п’ядуна генерація:
чотири генерації за рік;
дві генерації за рік;
+однорічна;
дворічна.
93. Зимуюча стадія та місце зимівлі кільчастого шовкопряда:
яйця в тріщинах кори;
личинки в тріщинах кори;
яйця на корі стовбурів;
+яйця на молодих пагонах.
94. Живлення гусениць кільчастого шовкопряда починається:
у фазу зеленого конуса;
+у період розпускання бруньок;
у фазу рожевого бутона;
під час цвітіння яблуні ранніх сортів.
95. Місце знаходження зимуючої стадії білана жилкуватого:
на пагонах біля основи бруньок;
+у сухих листках прикріплених павутинними нитками до гілок;
на стовбурах і скелетних гілках;
в ґрунті.
96. Личинка яблуневого плодового пильщика під час живлення в плоді виїдає:
частково насіння й насіннєву камеру;
все насіння, руйнує насіннєву камеру й скріпляє сухі екскременти павутинною ниткою;
+все насіння, руйнує насіннєву камеру, яка заповнена бурою червоточиною;
тільки насіння.
97. Які шкідники є переносниками плодової гнилі та викликають муміфікацію плодів яблуні:
букарка;
+казарка;
яблунева плодожерка;
яблуневий квіткоїд.
98. Самий дрібний довгоносик із шкідників саду:
+букарка;
вишневий трубкокрут;
сірий бруньковий довгоносик;
казарка.
99. Личинка яблуневого квіткоїда розвивається та заляльковується:
у грунті;
+у середині пошкодженого бутона;
серед пошкоджених листків;
під лусочками і в тріщинах кори
100. Генерація у сірого брунькового довгоносика:
одне покоління за рік;
+одне покоління за два роки;
два покоління за рік;
одне покоління за три роки.
101. Які органи уражує збудник твердої сажки пшениці?
+зерно.
листя.
кореневу систему.
стебло.
102. Які органи уражує збудник лінійної іржі колосових злакових культур?
колос, корені.
листя, зернівки.
+стебла, піхви.
листя, луски.
103. Які органи уражує збудник бурої іржі пшениці?
+листя.
колос.
стебла.
зернівку.
104. Які органи уражує збудник летючої сажки пшениці і ячменю?
зерно
+колос
стебла
луски
105. Якими спорами поширюються збудники іржастих хвороб зернових колосових культур під час вегетації?
теліоспори.
+урединіоспори.
конідії.
пікноспори
106. Якими спорами поширюється збудник борошнистої роси пшениці під час вегетації?
+конідії.
зооспори.
хламідоспори.
ооспори.
107. У якій формі зберігається збудник твердої сажки пшениці, ячменю?
хламідоспори.
сумкоспори.
+теліоспори.
пікніди.
108. У якій формі зберігається збудник летючої сажки пшениці, ячменю?
+міцелій.
теліоспори.
сумкоспори .
геми.
109. У якій формі зберігається збудник летючої сажки кукурудзи?
міцелій.
+теліоспори.
клейстотеції.
уредоспори.
110. Який тип зараження у збудника летючої сажки пшениці та ячменю?
грунтовий.
+квітковий.
проміжний.
вегетаційний.
111. Який тип зараження у збудника сажки проса?
+грунтовий.
вегетаційний.
проміжний.
квітковий.
112. У якій формі зберігається збудник борошнистої роси озимої пшениці?
конідії, теліоспори.
+міцелій, клейстотеції.
геми, базидіоспори.
зооспорангій, міцелій.
113. У якій стадії зберігається збудник бурої іржі озимої пшениці в зимовий період?
клейстотеції.
+уредініогрибницею.
теліоспори.
пікніди.
114. У якій стадії зберігається збудник стеблової іржі озимої пшениці?
міцелій.
уредініоспори.
+теліоспори.
клейстотеції.
115. Назвіть проміжну рослину-живителя збудника стеблової іржі пшениці.
+барбарис.
жостер проносний.
осока.
крушина.
116. Які органи рослин уражує збудник сітчастої плямистості ячменю?
колос.
+листя.
стебла.
корені.
117. До якого класу належить збудник септоріозу пшениці?
базидіоміцети.
+дейтероміцети.
ооміцети.
сумчасті.
118. До якого класу належать збудники сажкових хвороб зернових колосових культур?
+базидіоміцети.
дейтероміцети.
ооміцети.
сумчасті.
119. До якого класу належать збудники іржастих хвороб зернових колосових культур?
+базидіоміцети.
дейтероміцети.
ооміцети.
сумчасті.
120. До якого класу належить збудник борошнистої роси зернових колосових культур?
базидіоміцети.
+аскоміцети.
ооміцети.
дейтероміцети.
121. Які органи уражує збудник летючої сажки кукурудзи?
корені.
+волоті, качани.
листя, стебла.
всі наземні органи.
122. До якого класу відноситься збудник гельмінтоспоріозної кореневої гнилі пшениці?
ооміцети.
базидіоміцети.
+дейтероміцети.
аскоміцети.
123. Які гриби є збудниками «чорного зародка» пшениці?
фузарії.
+альтернарія.
еризифові.
пероноспорові.
124. Які хвороби уражують початки кукурудзи?
+нігроспороз.
аскохітоз.
пероноспороз.
гельмінтоспоріоз.
125. Які органи уражує збудник пухирчастої сажки кукурудзи?
корені.
+всі надземні.
листя.
стебла.
126. До якого роду належать види іржі, які паразитують на пшениці?
+пукцинія.
уроміцес.
устіляго.
кранартіум.
127. Зимує збудник септоріозу пшениці:
+пікнідами.
клейстотеціями.
перитеціями.
хламідоспорами.
128. До якого класу належать збудники аскохітозу гороху?
базидіоміцети.
+дейтероміцети.
ооміцети.
аскоміцети.
129. За яким циклом розвивається збудник іржі гороху?
повний, однодомний.
неповний.
+повний, дводомний.
неповний, повний.
130. Назвіть проміжну рослину іржі гороху.
рутвиця.
+молочай.
ряска.
барбарис.
131. Стадія зберігання збудника несправжньої борошнистої роси гороху, сої:
+конідії.
ооспори.
геми.
міцелій.
132. Стадія зберігання збудника несправжньої борошнистої роси буряку:
конідії.
хламідоспори.
+міцелій у головках маточних коренеплодів.
теліоспори
133. Якими хворобами уражуються рослини цукрового буряку?
сажка.
+церкоспороз.
фітофтороз.
аскохітоз.
134. Стадія зберігання збудника фомозу цукрового буряку:
міцелій.
+пікніди.
клейстотеції.
конідії.
135. До якого класу належить збудник іржі цукрового буряку?
дейтероміцети.
ооміцети.
+базидіоміцети.
аскоміцети.
136. До якого класу належить збудник несправжньої борошнистої роси цукрового буряку?
дейтероміцети.
+ооміцети.
базидіоміцети.
аскоміцети.
137. Якими спорами поширюється збудник церкоспорозу буряку у період вегетації рослин?
сумкоспори.
пікноспори.
+конідії.
зооспори.
138. Які ознаки в разі ураження буряків борошнистою росою?
+наліт на листі.
пустули на листі.
нарости на коренеплодах.
плямистсті.
139. Якими хворобами уражуються рослини соняшнику?
моніліоз, клястероспоріоз.
+несправжня борошниста роса, фомопсис.
сажка.
фітофтороз.
140. Зберігання збудника білої гнилі соняшнику:
теліоспори.
+міцелій, склероції.
конідії.
пікніди.
141. Зберігання збудника сірої гнилі соняшнику:
клейстотеції.
+міцелій, склероції.
конідії.
пікніди.
142. До якого типу хвороб належить борошниста роса сільськогосподарських рослин?
некрози.
+нальоти.
муміфікація.
пухлини.
143. До якого типу хвороб належить плодова гниль яблуні і груші?
некрози.
нальоти.
+муміфікація.
в’янення.
144. До якого типу хвороб належать сажкові хвороби зернових культур?
некрози.
+руйнування органів.
зміна забарвлення.
нальоти.
145. До якого типу хвороб належать іржасті хвороби сільськогосподарських рослин ?
деформації.
+пустули.
нальоти.
некрози.
146. До якого типу хвороб належить рак картоплі?
муміфікація.
+пухлини.
некрози.
нальоти.
147. До якого типу хвороб належить септоріоз зернових колосових рослин?
+некрози.
нальоти.
виразки.
пухлини.
148. Назвіть якими хворобами уражується ріпак?
+альтернаріоз.
парша.
фітофтороз.
антракноз.
149. Назвіть до якого класу належить збудник пероноспорозу ріпака?
базидіоміцети.
дейтероміцети.
+ооміцети.
аскоміцети.
150. Назвіть тип статевих спор борошнисторосяних грибів:
конідії;
+сумкоспори;
оідії;
пікноспори.
151. Назвіть хворобу рису:
+пірикуляріоз;
борошниста роса;
несправжня борошниста роса;
пухирчаста сажка.
152. Назвіть хворобу люцерни:
+бура плямистість;
сажка;
біла гниль;
фомоз.
153. Назвіть хворобу конюшини:
+рак;
сажка;
септоріоз;
фомоз.
154. У якій формі зберігається збудник церкоспорозу буряку?
пікніди.
+міцеліальна строма.
ооспори.
клейстотеції.
155. Назвіть вірусну хворобу буряку:
+ризоманія;
коренеїд;
ризоктоніоз;
церкрспороз.
156. Які органи картоплі уражуються фітофторозом?
бульби, столони, корені.
+листя, бульби, стебла.
листя, корені.
стебла, евітки.
157. Який вид парші картоплі, окрім бульб, проявляється на стеблах?
звичайна.
+чорна.
порошиста.
срібляста.
158. Які ознаки при ураженні картоплі фузаріозом?
+в’янення стебел і суха гниль на бульбах.
плямистості на листках.
нарости на бульбах і столонах.
плями на столонах і бульбах.
159. Як проявляється чорна ніжка на капусті?
побуріння насіння.
+потемніння кореневої шийки та прикореневої частини стебла.
на кочеригах і стручках світло-бурі плями.
зональні плями на листі.
160. За якого захворювання утворюються нарости на коренях капусти ?
несправжня борошниста роса.
фомоз.
+кила.
альтернаріоз.
161. Вказати джерело інфекції збудника несправжньої борошнистої роси капусти:
+насіння, інфіковані рослинні рештки, кочериги;
рослинні рештки;
насіння;
грунт.
162. Яка вірусна хвороба проявляються на огірках?
+звичайна огіркова мозаїка.
антракноз.
несправжня борошниста роса.
аскохітоз.
163. Які характерні ознаки властиві в разі ураження огірка несправжньою борошнистою росою?
на листках і черешках білий або рудуватий наліт.
виразки на плодах.
+на листі жовтувато-бурі плями із сіро-фіолетовим нальотом з нижнього боку.
плями вздовж центральної жилки.
164. Де і в якій стадії зимує збудник борошнистої роси огірків?
+клейстотеції на рослинних рештках.
грибниця у насінні.
склероції на рослинних рештках.
пікніди на уражених рослинних рештках.
165. Якими хворобами уражується цибуля під час вегетації?
+несправжня борошниста роса, сажка.
антракноз, фітофтороз.
парша, борошниста роса.
фомоз, коренеїд.
166. Які симптоми властиві в разі ураження цибулі несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом)?
на листі вузькі сіруваті здуті смуги, які розтріскуються.
+на листі і квітконосах розпливчасті плями, які вкриті сіро-фіолетовим нальотом.
шийкова частина цибулини загниває і вкривається сірим пухнастим нальотом.
на листі повздовжні бурі або чорні пустули.
167. Які органи моркви уражуються фомозом ?
коренеплоди .
квітконоси, квітки і насіння.
+листя, черешки, квітконоси, насіння, коренеплоди.
листя, квітконоси.
168. Які характерні ознаки фітофторозу на листі помідорів?
+крупні бурі плями, а знизу на межі хворої і здорової тканин - білий тонкий наліт.
дрібні світло-сірі плями з темною облямівкою та чорними крапками в центрі.
округлі бурі зональні плями з чорним оксамитовим нальотом.
дрібні бурі розпливчасті плями в центрі листка.
169. Які органи у помідорів уражуються верхівковою гниллю?
корені.
листя .
+плоди.
стебла.
170. На яких культурах проявляється фітофтороз?
капуста і морква.
+картопля і помідори.
огірки.
цибуля, часник.
171. Які органи огірків уражуються антракнозом?
листя.
корені, стебла.
+листя, стебла, плоди.
черешки листя, плодоніжки.
172. Яка хвороба на плодах гарбузових культур проявляється у вигляді виразок, вкритих, рожевими подушечками ?
борошниста роса.
+антракноз.
бактеріоз.
несправжня борошниста роса.
173. Які органи картоплі уражуються звичайною паршею?
+бульби.
листя.
листя і корені.
стебла, столони.
174. Які основні ознаки парші на листках яблуні?
+плями, вкриті оксамитовим зеленувато-оливковим нальотом.
плями жовтувато-бурі зональні з чорними крапками.
білий борошнистий наліт.
пустули.
175. Якою стадією і де зберігається збудник парші яблуні?
грибниця в бруньках уражених пагонів.
пікніди з пікноспорами у корі.
+псевдотеції в опалому листі.
теліспори на опалому листі.
176. На яких органах проявляється клястероспоріоз кісточкових культур?
корені, стовбури.
+листя, бруньки, плоди, кора гілок.
квітки, зав’язі, плоди.
листя і плоди.
177. Якими головними хворобами уражується виноград?
+мілдью, оідіум, сіра гниль.
парша, кокомікоз, філостіктоз.
іржа, біла плямистість, пурпурова плямистість.
церкоспороз, клястероспоріоз.
178. На яких органах проявляється кокомікоз кісточкових культур?
корені, стовбури.
+листя, плоди.
квітки, зав’язі, плоди.
плодоніжки, черешки листя.
179. Назвіть хворобу сої?
+пероноспороз.
сажка.
парша.
церкоспороз.
180. Якою хворобою уражується листя сливи?
+полістігмоз.
церкоспороз.
фомоз.
септоріоз.
181. Які органи уражує мілдью винограду?
пагони, листя.
корені, вусики.
+пагони, листя, вусики, ягоди.
лоза, пагони.
182. Яка проміжна рослина у бокальчастої іржі смородини?
барбарис.
молочай.
+види осоки.
види крушина.
183. Що таке конідії?
рухомі спори нестатевого розмноження.
+нерухомі спори нестатевого розмноження, які утворюються на спеціалізованих вертикальних гіфах.
спеціалізовані частки грибниці призначені для вегетативного розмноження.
спеціалізовані клітини, які утворюються на кінцях гіф міцелія.
184. Що таке оогамія?
+один із типів статевого розмноження.
утворення оідій.
нестатеве розмноження нижчих грибів.
розпад гіфи міцелію на окремі клітини.
185. Як назвиваються спори, що утворилися внаслідок статевого процесу у сумчастих грибів?
хламідоспори.
базидіоспори.
+аскоспори.
пікноспори.
186. Які спори утворюються внаслідок статевого процесу у базидіальних грибів?
уредоспори.
+базидіоспори.
конідії.
пікноспори.
187. Які є ущільнені видозміни грибниці?
+склероції, строми.
бластоспори, цисти.
зигоспори, ооспори.
коремії, ложе.
188. Які типи стійкості властиві рослинам?
+Пасивна, активна, набута.
Патогенність, вірулентність.
Патогенез, поліморфізм, інокуляція.
Плеоморфізм.
189. Що таке толерантність (витривалість)?
здатність організмів живитися лише за рахунок живих клітин.
властивість рослин активно протидіяти збуднику хвороби чи шкіднику.
+здатність рослин незначно знижувати продуктивність у разі ураження патогеном чи пошкодження фітофагом.
активна реакція на проникнення патогену.
190. Що є головною причиною втрати сортами стійкості до захворювань рослин?
порушення агротехніки.
+поява нових вірулентних та агресивних рас.
репродукція сорту.
зміна умов вирощування.
191. Який з типів стійкості рослин до хвороб не можна безпосередньо використовувати у селекції.
+Надбана стійкість.
Активна стійкість.
Толерантність.
Пасивна.
192. Що таке епіфітотія?
+масовий розвиток хвороби.
властивість рослин протистояти зараженню або пошкодженню.
патологічний процес у рослині.
впровадження патогена в рослину крізь епідерміс.
193. Мікроорганізм, на основі якого виготовляється біопрепарат планріз:
гриб;
+бактерія;
вірус;
актиноміцет.
194. Що таке титр біопрепарату?
фізична форма.
вміст активної основи %.
+кількість активної основи в 1 г препарату.
класифікація за призначенням.
195. Клас грибів, до якого належить рід триходерма:
+дейтероміцети;
аскоміцети;
ооміцети;
базидіоміцети.
196. Грибний препарат, що можна використовувати у боротьбі з колорадським жуком:
вертицилін;
+боверин;
триходермін;
хстомік.
197. Комахи, на яйцях якої на біофабриках розмножують трихограму:
+зернова міль;
теплична білокрилка;
яблунева плодожерка;
вощинна міль.
198. Яким способом використовується трихограма?
+сезонної колонізації.
інтродукції та акліматизації.
внутрішньоареального переселення.
передпосівної обробки насіння.
199. Шкідник, паразитами якого є мухи-фазії:
озима совка;
+шкідлива черепашка;
хлібна жужелиця;
злакові попелиці.
200. У якій стадії під час ручного випуску використовується трихограма?
лялечка.
личинка.
+імаго.
яйце.
201. Хвороба огірків, у боротьбі з якою у закритому ґрунті застосовується біопрепарат трихотецин?
+борошниста роса;
кореневі гнилі;
пероноспороз;
аскохітоз.
202. Тип взаємовідносин між енкарзією і тепличною білокрилкою:
симбіоз;
+паразитизм;
хижацтво;
антракноз.
203. Що вивчає фітофармакологія як наука?
збудників хвороб сільськогосподарських рослин.
+фізико-хімічні, токсиколого-гігієнічні властивості пестицидів.
шкідники сільськогосподарських рослин.
грибні та бактеріальні препарати.
204. Дайте визначення терміну «інсектициди»:
+пестициди, що спричиняють отруєння шкідливих комах;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження хворобами;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від забур’яненості;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження бактеріальними хворобами;
205. Дайте визначення терміну «фунгіциди»:
пестициди, що спричиняють отруєння шкідливих комах;
+пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження хворобами;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від забур’яненості;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження нематодами.
206. Дайте визначення терміну «гербіциди»:
пестициди, що спричиняють отруєння шкідливих комах;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження хворобами;
+пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від забур’яненості;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від пошкодження рослиноїдними кліщами;
207. Інсектициди, що належать до групи фосфорорганічних сполук системної дії:
+Бі-58 новий 40% к.е.;
Дурсбан 40,8 % к.е., Волатон 50% к.е.;
Базудин 60% в.е., Діазинон 60% к.е.;
Золон 35% к.е., Карате 5%к.е.
208.Інсектициди, що належать до групи синтетичні піретроїди:
+Арріво 25% к.е., Карате 5% к.е.
Актара 25% в.г., Конфідор 20% в.р.к.
Аплауд 25% з.п., Номолт 15% к.е.
Гаучо 70% з.п., Круізер 35% т.к.с
209. Інсектициди, що належать до інсектицидних протруйників:
+Гаучо 70% з.п., Круізер 35% т.к.с.;
Актара 25% в.г., Конфідор 20% в.р.к.;
Аплауд 25% з.п., Номолт 15% к.е.;
Сумітіон 50% к.е., Фастак 10% в.е.
210. Хімічна група інсектицидів, до якої належить Конфідор 20% в.р.к.:
нітрофенолів;
+неоникотиноїдів;
синтетичні піретроїди;
карбамінової кислоти.
211. Інсектициди, що застосовують в захисті картоплі від колорадського жука:
Базудин 60% в.е., Бі-58 новий 40% к.е.;
+Актара 25% в.г., Конфідор 20% в.р.к.;
Сумітіон 50% к.е., Апполо 50% к.е.;
Днок 40% р.п., Фурадан 10% г.
212. Препарати, що належать до специфічних акарицидів:
+Апполо 50% к.е., Демітан 20% к.с.;
Фостоксин таблетки, Магтоксин таблетки;
Базудин 60% в.е., Волатон 50% к.е.;
Аплауд 25% з.п., Космос 25% т.к.с.
213. Інсектициди, що застосовують у захисті рослин від ґрунтових шкідників та шкідників сходів сільськогосподарських рослин:
+Гаучо 70% з.п., Космос 25% т.к.с.;
Фурадан 35% т.пс., Конфідор Максі 70% в.г.;
Актара 25% в.г., Престиж 29% т.к.с.;
Днок 40% р.п., Карате 50% к.е.
214. Інсектициди, що застосовують у захисті яблуні від плодожерки:
Апполо 50% к.е., Демітан 20% к.с.;
Фурадан 35% т.пс., Гаучо 70% з.п.;
+Бі-58 новий 40% к.е, Золон 35% к.е.;
Карбатіон 40% в.р., Номолт 15 % к.е.
215. Сучасні препаративні форми пестицидів, що найбільш використовують у новітніх технологіях вирощування сільськогосподарських рослин:
змочувальні порошки, концентрати емульсії;
+водорозчинні гранули, водні емульсії;
водорозчинні концентрати, змочувальні порошки;
гранульовані, пасти.
216. Сільськогосподарські рослини, на яких використовуються специфічні акарициди:
+плодові;
зернові;
картопля;
цукровий буряк.
217. Пестициди, які за об’єктом використання належать до фумігантів:
+Фостоксин таблетки, Магтоксин таблетки;
Актара 25% в.г., Конфідор 20% в.р.к.;
Арріво 25% к.е., Карате 5% к.е.;
Хлорокись міді 90%з.п., Фундазол 50% з.п.
218. Як проявляється механізм токсичної дії Базудину 60% в.е?
інгібує синтез хітину.
+інгібує фермент ацетилхолінестеразу.
блокує проходження йонів хлору через канали які контролюються рецепторами гама-аміномасляної кислоти.
порушує процес синтезу білків і нуклеїнових кислот, що зупиняє поділ клітин і ріст рослин.
219. Пестициди, що належать до родентицидів:
Фостоксин таблетки, Магтоксин таблетки;
+Бродіфакум 0,25% р, Шторм 0,005% в.б.;
Дурсбан 40,8 % к.е., Волатон 50% к.е.;
Рубіж 40% к.е., Мітак 20% к.е.
220. Хто несе відповідальність за роботи, пов’язані зі застосуванням пестицидів?
+агроном із захисту рослин.
інженер із техніки безпеки.
керівник господарства.
інспектор з техніки безпеки господарства.
221. Распіратори, якими захищають органи дихання під час роботи зі середньотоксичними та малотоксичними пестицидами:
протигази;
протигазовий респіратор;
+протипиловий респіратор;
пелюстка.
222. Ширина санітарної зони від складу для зберігання пестицидів до житлових приміщень становить (м):
20-50.
50-100;
100-200;
+200-1000.
223. Як проявляється механізм токсичної дії інсектицидів регуляторів росту, розвитку і розмноження комах?
+інгібують хітин та порушують процеси біосинтезу.
порушують діяльність ферменту ацетилхолінестерази.
порушують проходження йонів хлору через канали які контролюються рецепторами гама-аміномасляної кислоти.
блокує утворення валіну та ізолейцину в рослинах.
224. Фурадан 35% т.пс. за об’єктом застосування належить до пестицидів:
+інсектициди;
фунгіциди;
гербіциди;
родентециди.
225. Швидкість вітру, за якої проводиться наземне обприскування сільськогосподарських рослин (м/сек):
+3;
5;
7;
8.
226. Сільськогосподарські рослини, на яких забороняється застосовувати пестициди:
+сільськогосподарські рослини, які вживають у їжу у вигляді зелені;
картопля;
буряк;
соняшник.
227. За об’єктом призначення Актара 25 WG, в.г. відноситься до якої групи пестицидів?
+інсектициди.
інсектоакарициди.
фуміганти.
нематоциди.
228. Гербіциди групи аміди і нітрили аліфатичних карбонових кислот:
+Дуал Голд 960 ЕС к.е, Харнес, к.е.;
Зенкор 70 WG в.г., Гезагард 50 FW з.п.;
Гранстар 75% в.г., Карібу 50% з.п.;
Тотріл 225 EC к.е., Трефлан 25% к.е.
229. Як на сільськогосподарських рослинах застосовується інсектицидний протруйник Гаучо, з.п.?
способом обприскування в період вегетації.
+способом обробки насіння цукрових буряків на насіннєвих заводах.
способом фумігації.
способом внесення в грунт.
230. Рослини, на яких застосовується Дуал Голд 96 ЕС, к.е.:
озима пшениця, ячмінь;
+цукрові буряки, соняшник;
вишня, яблуня;
полуниця, малина.
231. Гербіциди, що належать до групи сульфонілсечовини:
+Гранстар 75% в.г., Карібу 50% з.п.;
Зенкор 70 WG з.п., Вензар 80% з.п.;
Тітус 25% в.г., Трефлан 48% к.с.;
Гезагард 500 FW з.п., Базагран, в.р.
232. Гербіциди, що застосовують проти однорічних двосім’ядольних бур’янів у тому числі стійких до 2,4-Д і 2М-4Х:
+Банвел 4S 480 SL в.р., Базагран, в.р.;
Дуал Голд 960 EC к.е, Тарга Супер, к.е.;
Трефлан 480, к.е., Гезагард 500 FW, к.с.;
Тітус, в.г., Трефлан 480, к.е.
233. Сільськогосподарські рослини, на яких застосовується Зенкор 70 WG, в.г.:
зернові колосові, буряки;
+картопля, томати;
капуста, огірки;
соняшник, плодові.
234. Культури, на яких застосовується Бетанал 15,9% к. е.:
плодові;
+буряки;
зернові колосові;
овочеві.
235. Гербіциди на цукрових буряках, які застосовують у захисті від злакових бур’янів:
+Шогун 100, к.е., Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.;
Зенкор 70 WG, в.г., Стомп 330, к.е.;
Шогун 100, к.е., Пірамін Турбо, к.с.;
Дуал Голд 960 ЕС, к.е., Тітус, в.г.
236. Гербіциди, які застосовують у захисті посівів кукурудзи від бур’янів:
+Дуал Голд 960 ЕС, к.е, Тітус, в.г.;
Зенкор 70 WG, в.г.., Базагран, в.р.;
Тітус 25, в.г., Вензар 80, з.п.;
Трефлан 480 к.е., Голтікс 70, в.п.
237. Фунгіциди, які застосовують на яблуні в захисті від парші:
+Бордоська рідина, Антракал 70 WG, в.г.;
Дітан М-45, з.п., Топаз 100 ЕС, к.е.;
Бордоська рідина, Альєтт, з.п.;
Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Раксил 2, к.с.
238. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти сажкових хвороб зернових колосових:
+Вінцит 050 СS, к.с, Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.;
Гаучо, з.п., Апрон XL 350 ЕS, т.к.с.;
Круїзер 350 FS, т.к.с., Роялфло, в.с.к.;
Хлорокись міді 90 %, з.п., Тачигарен 70%, з.п.
239. Фунгіциди, які застосовують на картоплі в захисті від фітофторозу:
+Ридоміл Голд МЦ 68 WG, з.п., Акробат МЦ 69%, з.п.;
Конфідор 200 SL, в.р.к., Карате Зеон 050 CS, м.к.с.;
Гезагард 500 FW, к.с., Агрітокс, в.р.;
Коліксин 75% к.е., Корбель 75% к.е.
240. Компоненти, з яких складається бордоська рідина:
Металаксил+манкоцеб;
+Мідний купорос+ вапняне молоко;
Мідний купорос+сірка;
Карбоксин+тирам.
241. Реакція середовища, яку повинна мати якісно виготовлена бордоська рідина:
сильнолужна;
+нейтральна або слаболужна;
кисла;
слабокисла.
242. Коли виготовляється бордоська рідина?
+відразу ж перед застосуванням .
за 6 годин до застосування.
за добу до застосування.
за 2 доби до застосування.
243. Фунгіцид-протруйник, що обмежує розвиток борошнистої роси на сходах:
+Кінто Дуо, к.с.;
Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.;
Сумі –8 ФЛО, к.с.;
Дітан М-45, 80% з.п.
244. Фунгіциди-протруйники, що обмежують розвиток коренеїда буряків:
+Апрон XL, 35% т.к.с., Превікур, 607 SL, в.р.к.;
Гаучо 70% , з.п., Круізер 35%, т.к.с.;
Бордоська рідина, Хлорокис міді, 90% з.п.;
Байтан універсал 19,5% з.п., Вінцит 5% т.к.с.
245. Найбільш поширені способи захисту рослин:
+обприскування, протруєння;
фумігація, отруйні принади;
аерозолі, фумігація;
опилення, отруйні принади.
246. У чому полягає сутність інтегрованого захисту рослин?
+застосування методів і способів захисту рослин.
застосування селекційно-генетичного та біологічного методу захисту рослин.
застосування біологічного та хімічного методів захисту рослин.
застосування агротехнічного та хімічного методів захисту рослин.
247. Протруйники, що застосовують у захисті зернових культур від збудників сажкових хвороб:
+Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Вінцит, к.с.;
Круізер, т.к.с., Гаучо, з.п.;
Імпакт К, к.с., Тілт, к.с.;
Тачигарен 70% з.п., Апрон XL 35% з.п.
248. Гербіциди, що використовують у посівах цукрового буряку в період вегетації:
+Бетанал Експерт,к.е., Лонтрел Гранд 75%, в.г.;
Вензар 80% з.п, Гранстар 75% в.г.;
Дуал Голд 96% к.е., Зенкор 70%з.п.;
Амінна соль 2.4Д 40% в.р.к., Тотріл 225 ЕС, к.е.
249. Причина виникнення резистентності у шкідливих організмів до пестицидів:
+систематичне застосування пестицидів однієї хімічної групи в захисті від шкідливих організмів;
застосування пестицидів різних хімічних груп;
застосування хімічних та біологічних препаратів;
застосування хімічних препаратів та грибних препаратів.
250. Що таке фітотоксичність і причини її виникнення?
+порушення регламентів застосування пестицидів.
застосування пестицидів в підвищених концентраціях.
використання сумішей пестицидів.
використання препаратів однієї і тієї самої хімічної групи в період вегетації.
251. Фунгіциди, що використовують у захисті від пероноспорозу огірка:
+Акробат МЦ, в.г., Апрон XL, т.к.с.;
Актелік, к.е., Карате Зео, мк.с.;
Раундап, в.р., Базагран, в.р.;
Татту 55% к.с., Тілт. к.е.
252. Фунгіциди, що застосовують у захисті картоплі від фітофторозу:
+Татту 55% к.с., Дітан М-45, з.п.;
Карате Зеон, мк.с, Конфідор 20%, в.р.к.;
Агрітокс 50%, в.р., Гезагард 50%, к.с.;
Карбель 70% к.е., Хлорокись міді 90% п.
253. Фунгіциди, що застосовують у захисті винограду від мілдью:
+Дітан М-45%, з.п., Купроксат 34,5% к.с.;
Аполло 50%, к.с, Бі-58 Новий 40%, к.е.;
Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Апрон XL,35% з.п.;
Татту 55% к.с., Вінцит 5% к.е.
254. Фунгіциди, що застосовують для захисту пшениці озимої від іржастих хвороб:
+Імпакт 25%, к.с., Тілт 25%, к.е.;
Агрітокс50%, в.р., Раундап 36%, в.р.;
Апрон 35%, з.п.., Бі-58 Новий 40%, к.е.;
Дітан М-45, з.п., Купроксат 34,5% к.с.
255. Фунгіциди, що застосовують на буряках у захисті від церкоспорозу:
+Дерозал к.с., Альто Супер к.е.;
Бі-58 новий 40%, к.е., Децис Профі 25%, в.г.;
Бетанал Експерт 16%, к.е., Голтікс 70, з.п.;
Вектра 70% з.п., Тілт, к.с.
256. Фунгіциди, що застосовують на яблуні проти борошнистої роси:
+Рубіган 12% к.е., Топсин М 70% к.с.;
Актара 25%, В.Г., Децис Профі 10%, в.г.;
Фундазол 50% з.п, Дивіденд 3% т.к.с.;
Ровраль 25,5% к.с., Міраж 45% к.е.
257. Гербіциди, що застосовують на картоплі від двосім’ядольних бур’янів:
Фюзілад Форте, к.е., Тітус, в.г.;
+Тітус, в.г., Агрітокс, в.р.;
Гезагард, к.с., Тотріл 22,5 к.е.;
Голтікс 70,з.п., Рейсер 25 к.е.
258. Гербіциди, що застосовують на посівах кукурудзи проти однорічних двосім’ядольних бур’янів:
+Амінка, в.р., Тітус 25% в.г.;
Дуал голд 96% к.е., Бетанал 15,9% к.е.;
Банвел 4С 48% в.р., Бетанал 15,9% к.е.;
Дікопур 75% в.р., Тотріл 22,5% в.р.
259. Гербіциди, що застосовують на соняшнику для захисту від однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів:
+Трефлан 480, к.е., Стомп 330, к.е.;
Трефлан 480, к.е., Зенкор 70, в.г.;
Стомп 330, к.е., Вензар, 80 з.п.;
Бетанал Експерт, к.е., Вензар 80, з.п.
260. Гербіциди, що застосовують на кукурудзі до посіву, одночасно з посівом та до появи сходів рослини для захисту від однорічних двосім’ядольних злакових бур’янів:
Гезагард 500, к.с., Шогун 100, к.е.;
+Дуал Голд 960, к.е., Харнес, к.е.;
Фюзілад Форте 150, к.е., Шогун 100, к.е.;
Трефлан 480 к.е., Вензар, 80 з.п.
261. У захисті ріпака від однорічних злакових і двосім’ядольних видів бур’янів застосовуються:
+Бутизан 400, к.с., Дуал Голд 960, к.е.;
Дуал Голд 960, к.е., Голтікс 70, з.п.;
Бутизан 400, к.с., Бетанал Експерт к.е.;
Стомп 33 к.е., Трефлан 480 к.е.
262. У захисті люцерни від однорічних двосім’ядольних бур’янів застосовуються:
Бетанал Експерт, к.е., Пірамін Турбо, к.с.;
+Базагран, в.р., Зенкер, в.г.;
Базагран, в.р., Гранстар 75, в.г.;
Стомп 33% к.е., Дуал Голд 96% к.е.
263. Фунгіцид, що застосовують у захисті капусти від кили:
+Фундазол 50% з.п.;
Фюзілад Форте 15%, к.е.;
Бі-58 новий 40%, к.е.;
Вітавакс 200 ФФ 75% з.п.
Землеробство
1. Повне визначення землеробства як науки:
наука про захист землі від ерозії;
+ наука про раціональне використання землі, захист її від ерозії, відтворення родючості ґрунту для одержання високих урожаїв;
наука про відтворення родючості землі;
наука про властивості ґрунтів та способи їх покращення.
2. Землеробство складається із розділів:
наукові основи землеробства, бур'яни і боротьба з ними, сівозміни, обробіток ґрунту;
наукові основи землеробства, бур'яни і боротьба з ними, сівозміни, осушення;
+ наукові основи землеробства, бур'яни і захист від них, сівозміни, обробіток ґрунту, ерозія грунту та заходи захисту сільськогосподарських угідь від неї,системи землеробства;
наукові основи землеробства, технології вирощування с.-г. культур, бур'яни і боротьба з ними, сівозміни, обробіток ґрунту, рекультивація.
3. Землеробство, яке пристосоване до конкретних природно-кліматичних умов:
богарне;
біологічне;
+ адаптивне;
екологічне.
4. Землеробство конкретної природної зони:
біологічне;
екологічне;
богарне;
+ зональне.
5. Здатність ґрунту забезпечувати рослини водою, повітрям та поживними речовинами протягом їхнього життя називається:
елементами родючості ґрунту;
+ родючістю ґрунту;
умовами родючості ґрунту;
сприятливими умовами.
6. Підвищення родючості ґрунту фізичними, хімічними та біологічними методами – це:
знищення бур'янів;
оструктурення;
травосіяння;
+ окультурення.
7. Види родючості ґрунту:
штучна, хімічна, біологічна;
+ природна, штучна, ефективна;
біологічна, агротехнічна, економічна;
ефективна, агрохімічна, фізична.
8. Родючість ґрунту, що формується в процесі ґрунтоутворення:
штучна;
ефективна;
+ природна;
економічна.
9. Родючість, що формується в процесі використання землі як засобу сільськогосподарського виробництва, це:
+ штучна;
ефективна;
природна;
економічна.
10. Ефективна родючість ґрунту – це:
природна родючість;
забезпечення рослин повітрям та вологою;
забезпечення рослин мінеральними речовинами;
+ сукупність природної і штучної родючості.
11. Показники родючості ґрунту поділяють на:
меліоративні, агрофізичні, біологічні;
фізико-хімічні, агрохімічні, агрофізичні;
+ агрофізичні, агрохімічні, біологічні;
біологічні, агрохімічні, фізико-хімічні.
12. До агрофізичних показників родючості грунту належать:
наявність у ґрунті мікро- та макроорганізмів, біологічна активність ґрунту;
+ будова, структура, об’ємна та питома маса ґрунту;
вміст поживних елементів, наявність у ґрунті органіки;
реакція ґрунтового розчину, сума ввібраних основ.
13. До агрохімічних показників родючості ґрунту належать:
гранулометричний склад ґрунту;
+ реакція ґрунтового розчину, сума ввібраних основ, уміст поживних елементів;
будова, структура, об’ємна та питома маса ґрунту;
твердість ґрунту, зв’язність та пластичність.
14. До біологічних показників родючості грунту належать:
+ вміст органічної речовини, біологічна активність ґрунту;
структура ґрунту, об’ємна маса ґрунту, питома маса ґрунту;
сума увібраних основ, реакція ґрунтового розчину, ступінь насичення основами;
гранулометричний склад ґрунту, вміст доступних елементів живлення.
15. Теплові властивості ґрунту:
+ теплоємність, теплопровідність;
термоізоляція, теплообмін;
теплоємність, теплообмін;
теплопровідність, віддача тепла.
16. Основні водні властивості ґрунту:
вологовіддача, вологомісткість;
водопроникність, випаровування;
водопідіймальна здатність, зволоження;
+ вологоємність, водопроникність, водопідіймальна здатність.
17. Нижня межа доступної вологи для сільськогосподарських культур:
капілярна вологоємність;
гігроскопічна вологоємність;
польова вологоємність;
+ вологість стійкого в’янення.
18. Кількість води, виражена у відсотках до маси сухого ґрунту:
+ вологість ґрунту;
капілярна вологоємність;
польова вологоємність;
вологість стійкого в’янення.
19. Здатність ґрунту утримувати воду:
+ вологоємкість ґрунту;
капілярна вологоємність;
гігроскопічна вологоємність;
вологість стійкого в’янення.
20. Найбільша кількість води, яку може утримувати ґрунт за умови заповнення всіх пор водою як капілярних, так і некапілярних:
+ повна вологоємкість;
капілярна вологоємність;
гігроскопічна вологоємність;
польова вологоємкість.
21. Найбільша кількість капілярно підпертої вологи, яка може вміщуватися в ґрунті в межах капілярної облямівки:
повна вологоємкість;
+ капілярна вологоємність;
гігроскопічна вологоємність;
польова вологоємкість.
22. Об’єм ґрунтових пор, заповнених повітрям за вологості ґрунту, яка дорівнює найменшій його вологоємкості:
+ повітроємкість;
повітропроникність;
повітрообмін;
дифузія газів.
23. Здатність ґрунту проводити тепло від більш нагрітих місць до холодніших:
теплоємність;
+ теплопровідність;
тепловіддача.
24. Повний зміст наукового поняття "пористість ґрунту":
+ сумарний об’єм капілярних і некапілярних пор у ґрунті;
співвідношення об’ємів твердої фази ґрунту та капілярних і некапілярних пор;
об’єм капілярних пор, виражений у відсотках до загального об’єму ґрунту;
об’єм некапілярних пор, виражений у відсотках до загального об'єму грунту.
25. Оптимальна загальна пористість ґрунту, % від об’єму грунту:
45-50;
50-55;
+ 55-65;
50-60.
26. Будова ґрунту – це:
гранулометричний склад;
+ співвідношення між об’ємами твердої фази ґрунту і загальною пористістю;
співвідношення між об’ємами твердої, та рідкої фази ґрунту;
співвідношення між об’ємами твердої та газоподібної фази ґрунту.
27. Об’ємна маса ґрунту – це:
+ маса одного см3 сухого ґрунту за непорушеної будови;
маса одного см3 сухого ґрунту;
маса одного см3 ґрунту;
маса одного см3 сухого ґрунту, який не обробляється.
28. Сукупність агрегатів різної величини, форми, міцності і зв’язності, властивих цьому ґрунту:
+ структура ґрунту;
тверда фаза ґрунту;
об’ємна маса ґрунту;
питома маса ґрунту.
29. Щільність ґрунту, що є оптимальною для рослин, г/см3:
0,8-0,9;
0,9-1,2;
0,9-1,3;
+ 1,1-1,3.
30. Агрономічно цінними вважаються частинки ґрунту розміром, мм:
понад 5;
від 0,1 до 10;
від 0,5 до 10;
+ від 0,25 до 10.
31. Розміри ґрунтових агрегатів, які належать до мікроструктури, мм:
понад 5;
+ менше 0,25;
понад 10;
від 0,25 до 10.
32. Властивість ґрунту розпадатися на окремі частинки або агрегати:
структура ґрунту;
+ структурність ґрунту;
питома маса ґрунту;
фізична спілість ґрунту.
33. Фактори життя рослин:
вода, тепло, світло, поживні речовини;
вода, тепло, кисень;
світло, тепло, кисень, вода, поживні речовини;
+ світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини.
34. Фактори життя рослин, до яких належить вода, повітря, поживні речовини:
космічні;
фітологічні;
+ земні;
біологічні.
35. Фактори життя рослин, до яких належать тепло і світло:
+ космічні;
земні;
фізичні;
кліматичні
36. Руйнування верхніх горизонтів ґрунту під впливом води:
промивання;
рекультивація;
+ ерозія;
перемішування.
37. Положення, що визначають розвиток землеробства як науки і розкривають основні принципи технологій землеробства як галузі виробництва:
принципи використання різних видів с.-г. угідь;
стратегія розвитку с.-г. виробництва прийнята на рівні держави;
розвиток систем землеробства на основі формування ринкових пріоритетів щодо с.-г. продукції;
+ закони землеробства.
38. Закон землеробства, що вимагає повернення в ґрунт всіх біологічно важливих елементів, втрачених під час вирощування попередньої культури:
мінімуму, оптимуму, максимуму;
автотрофності рослин;
плодозміна;
+ повернення.
39. Закон оптимуму:
+ найвища продуктивність сільськогосподарських культур забезпечується за оптимальної кількості всіх факторів життя рослин;
найвища продуктивність сільськогосподарських культур забезпечується за максимальної кількості всіх факторів життя рослин;
вміст факторів життя повинен змінюватися від мінімуму до максимуму;
всі фактори життя рослин повинні бути присутні під час формування врожаю і не можуть бути замінені один одним.
40. Закон обмежувального фактора:
+ рівень урожаю визначається фактором, який знаходиться в недостатній чи надмірній кількості;
вміст факторів життя повинен змінюватися від мінімуму до максимуму;
мінімальний фактор життя рослин найбільш продуктивно буде використовуватися тоді, коли інші фактори життя будуть в оптимумі;
для отримання високих і сталих врожаїв та для підвищення родючості ґрунту не допускати зниження вмісту будь-якого фактора до мінімальної кількості.
41. Суть закону незамінності і рівнозначності факторів життя рослин:
не можна замінити одні добрива іншими;
у ґрунт необхідно вносити лише ті добрива, яких там не вистачає;
всі фактори життя рослин рівнозначні і незамінні;
+ всі фактори життя однаково потрібні рослинам і жоден з них не може бути замінений іншим.
42. Автор закону незамінності і рівнозначності факторів життя рослин:
Костичев П.А.;
Стебут І.А.;
+ Вільямс В.Р.;
Виноградов О.П.
43. Автор закону обмежувального фактору життя рослин:
+ Лібіх Ю.;
Теєр А.Д.;
Лібшер.;
Вольні Е.
44. Відповідно до закону сукупної дії факторів, найвищий урожай можна отримати в разі:
забезпеченості рослин поживними речовинами;
забезпеченості рослин водою;
забезпеченості рослин поживними речовинами і водою;
+ одночасного забезпечення рослин усіма факторами життя.
45. Розробляючи агротехнічні заходи вирощування сільськогосподарських культур у контексті використання законів землеробства, слід звернути увагу в першу чергу на:
забезпеченість рослин поживними речовинами;
+ забезпеченість рослин усіма факторами життя;
забезпеченість рослин земними факторами життя;
забезпеченість рослин космічними факторами життя.
46. Методи регулювання світлового режиму:
+ оптимальна густота рослин, оптимальна норма висіву насіння, контроль забур’яненості посівів, напрям рядків під час сівби, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, формування густоти рослин;
оптимальна густота стояння рослин, оптимальна норма висіву насіння, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, хімічна меліорація ґрунтів, запровадження сидератів;
глибина загортання насіння, гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, снігозатримання, вибір схилу, мульчування ґрунту.
47. Методи регулювання водного режиму:
+ запровадження правильної сівозміни, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, контроль забур’яненості посівів, запровадження чистих парів, снігозатримання;
хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, оптимальна норма висіву насіння, оптимальна густота стояння рослин;
правильна система удобрення, запровадження сидератів, формування густоти рослин, напрям рядків під час сівби, вибір схилу, мульчування ґрунту.
48. Методи регулювання поживного режиму:
+ запровадження науково-обгрунтованої сівозміни, обробітку ґрунту, системи удобрення; хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, запровадження сидератів, запровадження чистих парів, контроль забур’яненості посівів;
осушення і зрошення, оптимальна норма висіву насіння, оптимальна густота стояння рослин, глибина загортання насіння, формування густоти рослин;
гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, напрямок рядків під час сівби, снігозатримання, вибір схилу, своєчасна сівба с.-г. культур, мульчування ґрунту.
49. Методи регулювання теплового режиму:
+ осушення і зрошення, обробіток ґрунту, внесення органічних добрив, гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, снігозатримання, вибір схилу, мульчування ґрунту;
запровадження науково-обгрунтованої сівозміни, обробітку ґрунту, системи удобрення; хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, запровадження сидератів, запровадження чистих та кулісних парів, контроль забур’яненості посівів;
оптимальна густота стояння рослин, оптимальна норма висіву насіння, контроль забур’яненості посівів, напрямок рядків під час сівби, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, формування густоти рослин.
50. Фактори, що впливають на повітрообмін між ґрунтом і атмосферою:
+ температура, атмосферний тиск, зміна рівня підгрунтових вод, вітер;
обробіток ґрунту, снігозатримання;
внесення мінеральних добрив;
використання хімічних меліорантів, гербіцидів.
51. Тип водного режиму зони Полісся України:
періодично промивний;
непромивний;
+ промивний;
осушувальний.
52. Тип водного режиму Лісостепу України:
мерзлотний;
непромивний;
промивний;
+ періодично промивний.
53. Тип водного режиму у Степу України:
іригаційний;
+ непромивний;
промивний;
періодично промивний.
54. Форми води в ґрунті, доступні рослинам:
неміцнозв’язана, пароподібна;
+ гравітаційна, капілярна;
міцнозв’язана, гравітаційна;
кристалізаційна, капілярна.
55. Співвідношення площ посівів різних с.-г. культур, виражених у відсотках до загальної площі сівозміни:
посівна площа;
сівозміна;
+ структура посівних площ;
система сівозмін.
56. Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування в полі сівозміни – це:
ротаційна таблиця;
+ схема сівозміни;
структура посівних площ;
польова сівозміна.
57. Сукупність прийнятих у господарстві різних типів і видів сівозмін:
плодозмінна система землеробства;
травопільна система землеробства;
+ система сівозмін;
прифермські та лукопасовищні сівозміни.
58. Сівозміна – це:
чергування культур та парів на території;
науково обґрунтоване чергування культур і парів на території;
+ чергування культур і парів на території та в часі або тільки в часі;
чергування культур у часі і на території.
59. Рівновеликі ділянки сівозмінної території:
+ поле сівозміни;
парове поле;
вивідне поле;
збірне поле.
60. Частина сівозміни, яка складається з двох-трьох сільськогосподарських культур або чистого пару та однієї – двох культур:
+ ланка сівозміни;
сівозміна;
тип сівозміни;
вид сівозміни.
61. Проміжок часу, протягом якого культури або пар проходять через кожне поле сівозміни у послідовності, передбаченою її схемою:
+ ротація сівозміни;
ротаційна таблиця;
ланка сівозміни;
поле сівозміни.
62. План розміщення культур і парів на полях сівозміни в роки її ротації:
ротація сівозміни;
+ ротаційна таблиця;
сівозміна;
тип сівозміни.
63. Сільськогосподарська культура чи пар, що займали це поле минулого року:
передпопередник;
+ попередник;
основна культура;
беззмінна культура.
64. Поле сівозміни, на якому окремо вирощують кілька сільськогосподарських культур одночасно:
парове поле;
+ збірне поле;
вивідне поле;
поле сівозміни.
65. Сільськогосподарська культура, яка займає поле сівозміни більшу частину вегетаційного періоду і використовується для отримання основної продукції:
+ основна культура;
проміжна культура;
післяжнивна культура;
підсівна культура.
66. Класифікація проміжних культур:
післяукісні, підпокривні, післяжнивні;
+ післяукісні, післяжнивні, озимі проміжні, підсівні;
післяукісні, післяжнивні, озимі, підсівні, підпокривні;
післяукісні, післяжнивні, озимі.
67. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на полі сівозміни у вільний від основної культури проміжок часу:
+ проміжна культура;
основна культура;
післяукісна культура;
післяжнивна культура.
68. Проміжна культура, яку вирощують і збирають на полі сівозміни після вирощування основної культури в тому самому році:
післяукісна культура;
+ післяжнивна культура;
основна культура;
підсівна культура.
69. Сільськогосподарська культура, яку висівають у полі сівозміни під покрив основної культури:
+ підсівна культура;
післяукісна культура;
основна культура;
післяжнивна культура.
70. Проміжна культура, яку вирощують у поточному році після збирання основної культури на зелену масу:
основна культура;
+ післяукісна культура;
післяжнивна культура;
підсівна культура.
71. Проміжна культура, яку висівають на початку осені після основної культури, а збирають на зелену масу навесні наступного року до сівби пізніх ярих культур:
післяукісна культура;
підсівна культура;
післяжнивна культура;
+ озима проміжна культура.
72. Поле сівозміни, вільне від сільськогосподарської культури протягом певного періоду, яке обробляють, удобрюють і утримують у чистому від бур'янів стані:
+ пар;
чистий пар;
зайнятий пар ;
чорний пар.
73. Класифікація парів:
чорні, ранні, чисті;
+ чисті, зайняті;
чорні, ранні, зайняті;
чорні, ранні, зайняті, сидеральні.
74. Поле, вільне від сільськогосподарських культур протягом майже всього вегетаційного періоду:
чорний пар;
+ чистий пар;
зайнятий пар;
сидеральний пар.
75. Чистий пар, основний обробіток якого виконують у літньо-осінній період у рік збирання попередника:
зайнятий пар;
+ чорний пар;
ранній пар;
кулісний пар.
76. Чистий пар, основний обробіток якого виконують рано навесні наступного року після збирання попередника:
чорний пар;
зайнятий пар;
кулісний пар;
+ ранній весняний пар.
77. Пар, на якому вирощують парозаймаючі культури:
кулісний пар;
+ зайнятий пар;
ранній пар;
чорний пар.
78. Зайнятий пар, на якому вирощується культура, що використовується на цьому самому полі на зелене добриво:
кулісний пар;
чорний пар;
ранній пар;
+ сидеральний пар.
79. Чистий пар, на якому смугами висівають високостебельні культури для затримання снігу і для запобігання ерозії ґрунту:
ранній пар;
сидеральний пар;
+ кулісний пар;
зайнятий пар
80. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить основний вид отримуваної рослинницької продукції:
+ тип сівозміни;
вид сівозміни;
різновидність сівозміни;
клас сівозміни.
81. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить співвідношенням площ окремих груп сільськогосподарських культур і парів:
+ вид сівозміни;
тип сівозміни;
спеціальна сівозміна;
кормова сівозміна.
82. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на одному полі поза сівозміною більше 2-х років поспіль:
+ беззмінна культура;
повторна культура;
монокультура;
основна культура.
83. Культура, яку вирощують у сівозміні на одному і тому самому полі два роки поспіль:
монокультура;
+ повторна культура;
беззмінна культура;
основна культура.
84. Культури дуже чутливі на повторне вирощування в сівозміні:
картопля, кукурудза;
+ соняшник, цукровий буряк;
озима пшениця, ячмінь;
сорго, гречка.
85. Середньочутливі до повторних посівів культури:
озима пшениця, овес;
льон-довгунець, соняшник;
коноплі, тютюн;
цукровий буряк, кукурудза.
86. Культури малочутливі до повторного вирощування в сівозміні:
+ картопля, кукурудза;
цукровий буряк, соняшник;
ячмінь, овес;
просо, сорго.
87. Наукові основи правильного чергування культур у сівозміні за класифікацією Д.М. Прянішнікова:
хімічні, токсичні, гумусові;
+ хімічні, фізичні, біологічні, економічні;
хімічні, фізичні, біологічні, агротехнічні;
хімічні, фізичні, біологічні, меліоративні.
88. Хімічні причини необхідності чергування культур:
система обробітку ґрунту в сівозміні;
+ більш якісне використання рослинами елементів мінерального живлення у різному співвідношенні та з різних шарів ґрунту;
неоднакова кількість кореневих та післяжнивних решток рослин;
застосування засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб.
89. Біологічні причини, що забезпечують кращі умови росту і розвитку сільськогосподарських культур у сівозміні:
поліпшення поживного режиму ґрунту;
поліпшення водного режиму ґрунту;
поліпшення повітряного режиму ґрунту;
+ поліпшення фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур та полів сівозміни.
90. Причини фізичного порядку, які обумовлюють перевагу вирощування культур у сівозміні:
зменшення засміченості посівів;
поліпшення поживного режиму ґрунту;
поліпшення боротьби із хворобами с.-г. культур;
+ поліпшення водно-фізичних властивостей ґрунту.
91. Економічною основою сівозміни є:
+ раціональна науково обґрунтована структура посівних площ;
науково обґрунтована система обробітку ґрунту;
перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування;
грунтово-кліматичні умови зони.
92. Сівозміна, призначена для вирощування кормових культур:
+ кормова;
спеціальна;
польова;
грунтозахисна.
93. Сівозміна, в якій вирощують зернові, продовольчі, технічні й кормові культури:
спеціальна;
кормова;
овочева;
+ польова.
94. Сівозміна, в якій вирощують культури, що вимагають спеціальних умов і технологій вирощування:
кормова;
+ спеціальна;
польова;
овочева.
95. Кормова сівозміна, розміщена поблизу тваринницьких ферм і призначена для виробництва соковитих і зелених кормів:
лукопасовищна;
+ прифермська;
спеціалізована;
спеціальна.
96. Сівозміна, що забезпечує захист ґрунту від водної та вітрової ерозії:
спеціальна;
кормова;
просапна;
+ лукопасовищна.
97. Найвищий ґрунтозахисний ефект забезпечують:
однорічні трави;
стерня озимих культур;
+ багаторічні трави;
чорний пар.
98. У структурі посівних площ ґрунтозахисної сівозміни переважають:
чисті пари;
просапні культури;
+ багаторічні трави;
круп’яні культури.
99. Зерно-трав’яна сівозміна – це:
сівозміна, в якій переважають культури суцільної сівби, що чергуються з просапними культурами;
+ сівозміна, в якій переважають зернові культури суцільної сівби, а решта ріллі зайнята посівами багаторічних і однорічних трав;
сівозміна, в якій більша частина ріллі зайнята багаторічними травами і однорічними травами;
сівозміна, в якій просапні культури чергуються з посівами багаторічних трав.
100. Трав’яно-просапна сівозміна – це:
+ сівозміна, в якій просапні культури чергуються з посівами багаторічних і однорічних трав;
сівозміна, в якій більша частина ріллі зайнята багаторічними травами;
сівозміна, в якій переважають зернові культури, що чергуються з посівами багаторічних і однорічних трав;
сівозміна, в якій переважають зернові культури, а також є чисті пари та багаторічні трави.
101. Просапна сівозміна – це:
сівозміна, в якій зернові культури чергуються із просапними;
сівозміна, в якій просапні культури чергуються із багаторічними травами;
сівозміна, в якій просапні культури чергуються із зерновими та чистим паром;
+ сівозміна, в якій просапні культури займають більше половини площі ріллі.
102. Сидеральна сівозміна – це:
сівозміна, в якій склад чергування та агротехніка культур забезпечує захист ґрунтів від ерозії;
сівозміна, яка насичена багаторічними травами і зерновими культурами;
сівозміна, яка насичена зерновими культурами, що чергуються з чистим паром та просапними;
+ сівозміна, в якій одне або декілька полів відводиться для вирощування культур на сидерат.
103. Вид польових сівозмін, найбільш придатний для степової зони України:
зернопарова;
зернопросапна;
+ зернопаропросапна;
плодозмінна.
104. Вид польових сівозмін, найбільш придатний для лісостепової зони України:
зернотрав’яна;
+ плодозмінна;
зернопарова;
просапна.
105. Тип наступної сівозміни: 1– пар чорний; 2 – пшениця озима; 3 – буряк цукровий; 4 – горох; 5 – ячмінь озимий; 6 – соняшник:
+ польова;
кормова;
грунтозахисна;
спеціальна.
106. Вид наступної сівозміни: 1 – пар чорний; 2 – пшениця озима; 3 – кукурудза на зерно; 4 – кукурудза на силос; 5 – ячмінь озимий; 6 – соняшник:
зернопарова;
зернопросапна;
+ зернопаропросапна;
плодозмінна.
107. Покривна культура для багаторічних бобових трав:
+ ячмінь;
горох;
льон;
суданська трава.
108. Попередники льону в зоні Полісся:
кукурудза на силос, цукровий буряк;
+ багаторічні трави, пшениця озима, картопля;
просо, суданська трава;
соняшник, ячмінь.
109. Кращий попередник для пшениці озимої в Лісостепу України є:
+ багаторічні трави на 1-й укіс;
соняшник;
цукровий буряк;
суданська трава.
110. Розміщення буряків цукрових у сівозміні:
+ після озимих зернових;
після ярих зернових;
після кукурудзи на силос;
після гороху.
111. Соняшник доцільно повертати на одне і те саме поле в сівозміні через:
+ 7-8 років;
5-6 років;
4-5 років;
3-4 роки.
112. Оптимально складене збірне поле сівозміни:
кукурудза на силос, льон, горох;
озима пшениця, кукурудза на зерно;
+ буряк цукровий, картопля;
багаторічні трави, жито озиме.
113. Освоєною вважають сівозміну, в якій :
встановлено правильне співвідношення між групами культур;
+ витримана структура посівних площ і розміщення культур по попередниках і передпопередниках відповідає прийнятій схемі чергування;
дотримуються розміщення культур відповідно до прийнятої схеми.
114. Система обробітку ґрунту:
механічна дія на ґрунт робочими органами машин та знарядь;
+ сукупність заходів обробітку ґрунту, виконаних у певній послідовності з метою створення найкращих умов для вирощування культурних рослин;
заходи основного, передпосівного та післяпосівного обробітку ґрунту;
характер і ступінь дії робочих органів ґрунтообробних знарядь на ґрунт.
115. Безполицевий обробіток ґрунту:
+ обробіток ґрунту без обертання оброблюваного шару;
обробіток ґрунту із збереженням післяжнивних решток на його поверхні;
обробіток ґрунту полицевими знаряддями без перевертання ґрунту;
обробіток ґрунту, спрямований на захист від ерозії
116. Полицевий обробіток ґрунту:
обробіток ґрунту без обертання оброблюваного шару;
оранка плугом без полиць;
+ обробіток ґрунту з обертанням оброблюваного шару не менше ніж на 1350;
обробіток чизельними плугами.
117. Системи зяблевого обробітку ґрунту:
полицевий, безполицевий, мілкий;
поверхневий, глибокий, безполицевий;
+ звичайний, напівпаровий, комбінований;
контурний, протиерозійний, ерозійний, напівпаровий.
118. Система зяблевого обробітку ґрунту – це:
+ система обробітку ґрунту, що виконується у літньо-осінній період під сівбу або посадку ярих с.-г. культур у наступному році;
основний обробіток ґрунту, що виконується весною під ярі культури;
основний обробіток ґрунту, що виконується влітку під сівбу зернових колосових культур;
основний обробіток ґрунту, що виконується восени під сівбу просапних культур.
119. Основний обробіток ґрунту – це:
перший обробіток ґрунту після попередника;
обробіток ґрунту на велику глибину;
+ найбільш глибокий суцільний обробіток ґрунту під сільськогосподарську культуру або чистий пар;
глибокий обробіток ґрунту без перевертання скиби.
120. На яку глибину проводиться основний обробіток під ранній весняний пар, см:
10-12;
14-16;
+ 20-22;
28-30.
121. Культурна оранка:
оранка загінна;
оранка плантажна;
+ оранка плугом з передплужником;
оранка гладка.
122. Культура, що найбільш позитивно реагує на глибокий обробіток ґрунту:
льон;
ячмінь;
+ картопля;
овес.
123. Культура, малочутлива до глибини основного обробітку ґрунту:
буряк цукровий;
+ пшениця озима;
соняшник;
рис.
124. Обробітки ґрунту, що виконуються після сівби озимих:
боронування, щілювання;
+ коткування, боронування;
щілювання, шлейфування;
культивація, боронування.
125. Завдання системи передпосівного обробітку ґрунту:
+ вирівнювання поверхні поля, збереження вологи, очищення ґрунту від бур’янів, формування посівного шару;
розпушування ґрунту, подрібнення агрегатів;
утворення насіннєвого ложа, знищення бур'янів;
вирівнювання поверхні та кришіння ґрунту, зароблення добрив у ґрунт.
126. Захід обробітку ґрунту, що забезпечує підвищення його водопроникності:
кротування;
+ щілювання;
борознування;
фрезерування.
127. Технологічна операція, що забезпечує зменшення структурних агрегатів:
+ кришіння;
ущільнення;
розпушування;
перемішування.
128. Різноглибинний обробіток ґрунту проводять для:
перемішування добрив з ґрунтом;
загортання стерні та органічних добрив;
+ попередження утворення "плужної підошви";
оструктурення заораного розпиленого ґрунту.
129. Досходове боронування посівів проводять:
після сходів бур'янів;
+ коли паростки бур'янів у фазі "білої ниточки", а сходи культур ще не з’явилися;
після сходів бур'янів і культури;
коли паростки бур'янів у фазі "білої ниточки", а насіння культури почало сходити.
130. Основне завдання ранньовесняного боронування зябу:
розпушує ґрунт;
знижує випаровування вологи;
+ вирівнює ґрунт і знижує капілярне випаровування вологи;
розпушує ґрунт і знищує бур’яни.
131. Показник фізичних властивостей ґрунту, що найбільше змінюється під час обробітку ґрунту:
водопроникність ґрунту;
+ щільність ґрунту;
механічний склад ґрунту;
вміст органічних і мінеральних сполук.
132. Знаряддя, яким проводять передпосівну культивацію:
+ культиватор з підрізувальними лапами в агрегаті з боронами;
культиватор з підрізувальними лапами в агрегаті з котком;
культиватор з розпушувальними лапами;
культиватор з чизельними лапами.
133. Система основного обробітку ґрунту в сівозмінах може бути:
безполицева, комбінована, зяблева;
+ полицева, безполицева, комбінована;
меліоративна, полицева, передпосівна;
післяпосівна, плоскорізна, полицева.
134. Культури, під які проводять зяблевий обробіток ґрунту:
пшениця озима, ячмінь ярий, соняшник;
буряк цукровий, овес, жито озиме;
+ просо, кукурудза, сорго;
тритикале, ріпак озимий, кукурудза.
135. Одноразова дія на ґрунт ґрунтообробними знаряддями та машинами:
система обробітку ґрунту;
+ захід обробітку ґрунту;
механічний обробіток ґрунту;
основний обробіток.
136. Механічний обробіток ґрунту класифікують:
залежно від знарядь;
за глибиною;
за способами;
+ залежно від знарядь, за глибиною, за способом.
137. Заходи основного обробітку ґрунту:
+ оранка, чизелювання, плоскорізне розпушування;
плоскорізний обробіток, оранка, культивація;
лущення, боронування;
коткування, боронування, ярусна оранка.
138. Спеціальні заходи обробітку ґрунту:
боронування, коткування, оранка;
+ кротування, щілювання, борознування;
гребенеутворення, малування, культивація;
оранка, чизелювання, плоскорізний обробіток.
139.Заходи поверхневого обробітку ґрунту:
+ шлейфування, коткування, боронування;
оранка, чизелювання, плоскорізний обробіток;
чизелювання, культивація, шлейфування;
лункування, фрезування, плантажна оранка.
140. З якої глибини починається глибокий обробіток, см:
18-20;
20-24;
+ 24-35;
30-40.
141. Глибина звичайного обробітку ґрунту, см:
8-16;
+ 16-24;
25-30;
30-40.
142. Глибина поверхневого обробітку ґрунту, см:
до 5;
+ до 8;
до 10;
до 12.
143.Напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту:
+ лущення після збирання попередника, оранка через 1.5-2 тижні, поверхневі обробітки в міру проростання бур’янів;
оранка вслід за збиранням попередника;
декілька лущень і оранка в жовтні;
лущення і оранка через 2-3 тижні після лущення.
144. Комбінований зяблевий обробіток ґрунту:
оранка вслід за збиранням попередника;
лущення і оранка вслід за лущенням;
+ лущення дворазове важкими дисковими боронами і оранка при появі шилець пирію;
лущення і оранка наприкінці липня.
145.Сівба без попереднього обробітку ґрунту:
розкидна;
стрічкова;
перехресна;
+ пряма.
146. Оранка з утворенням гребенів на поверхні поля:
ярусна;
+ гребенева;
ступінчаста;
мілка.
147. Оранка спеціальним плугом на глибину понад 40 см:
загінна;
гребениста;
+ плантажна;
гладка.
148.Напрямок проведення обробітку ґрунту на схилах, спрямований на його захист від водної ерозії:
основний обробіток проводити упоперек схилу, решту у будь-якому напрямку;
+ усі види обробітку проводити упоперек схилу;
напрямок усіх видів обробітку встановлюється залежно від крутизни схилів;
сівба просапних упоперек схилу, а культур суцільної сівби – у будь-якому напрямку.
149. Заходи полицевого обробітку ґрунту:
коткування, шлейфування;
чизелювання, плоскорізний обробіток;
+ оранка звичайна, оранка плантажна;
культивація, боронування.
150. Заходи, що належать до безполицевого способу обробітку ґрунту:
лункування, культурна оранка;
+ плоскорізне розпушування, чизелювання;
фрезування, ярусна оранка;
лущення дисковими лущильниками, коткування.
151. Існуючі способи механічного обробітку ґрунту:
поверхневий і нульовий;
зяблевий і весняний;
+ полицевий і безполицевий;
глибокий і мілкий.
152. Культури, під які застосовується плантажна оранка:
+ під час закладання виноградників;
під цукровий буряк;
під кукурудзу;
у міжряддях саду.
153. Заходи обробітку ґрунту, за яких найбільш вираженим технологічним процесом є вирівнювання поверхні поля:
плантажна оранка;
+ шлейфування;
гребенювання;
боронування.
154. Доцільне застосування напівпарового зяблевого обробітку ґрунту:
+ зона достатнього зволоження;
зона нестійкого зволоження;
зона недостатнього зволоження;
зона, де можлива ерозія.
155. Захід обробітку ґрунту, що прискорює проростання висіяного насіння:
культивація;
+ коткування;
боронування;
шлейфування.
156. Захід обробітку ґрунту, для якого найбільш вираженим технологічним процесом є його ущільнення:
оранка, чизелювання;
плоскорізне розпушування, культивація;
+ коткування;
боронування.
157. Умови застосування системи поліпшеного комбінованого зяблевого обробітку ґрунту:
за однорічного типу забур’яненості;
+ за багаторічного типу забур’яненості;
в умовах достатнього зволоження;
в умовах нестійкого зволоження.
158. Мета застосування щілювання ґрунту:
+ зменшення водної ерозії;
боротьба з вітровою ерозією;
за умов сухої погоди;
для зароблення добрив.
159. Зяблевий обробіток, орієнтований на знищення кореневищних бур’янів:
+ поліпшений комбінований;
метод виснаження бур’янів;
напівпаровий обробіток;
звичайний зяб.
160. Глибоку оранку в сівозміні проводять:
під час підготовки ґрунту під озиму пшеницю;
+ під час підготовки ґрунту під цукровий буряк;
під час підготовки ґрунту під горох;
під час підготовки ґрунту під просо.
161. Заходи в системі передпосівного обробітку ґрунту, які зменшують капілярне випаровування вологи:
передпосівне коткування ґрунту;
+ ранньовесняне боронування зябу;
веснооранка;
культивація зябу.
162. Заходи обробітку ґрунту, якими досягають його найбільшого подрібнення:
+ фрезування, боронування, коткування;
дискування, лункування;
гребенювання, борознування;
оранка, кротування.
163. Показники якості плоскорізного обробітку ґрунту:
+ збереження до 80% післяжнивних решток на поверхні ґрунту;
відсутність бриластості;
глибина обробітку;
обертання скиби.
164. Заходи обробітку ґрунту, які найбільше сприяють мінералізації органічної частини ґрунту:
мілкий обробіток;
плоскорізне розпушування;
+ глибока оранка;
поверхневий обробіток.
165. В основу мінімалізації обробітку ґрунту покладені такі показники родючості ґрунту, як:
гумус;
поживні речовини;
+ структура ґрунту та його щільність;
вологість ґрунту.
166. Варіант зяблевого обробітку, спрямований проти малорічних бур’янів:
глибокий зяблевий обробіток, раннє весняне боронування;
глибока зяблева оранка, передпосівна культивація;
+ напівпаровий зяблевий обробіток;
лущення стерні, ранній зяблевий обробіток, передпосівна культивація.
167. Під час оранки ґрунт обертається на, градусів:
45-90;
90-110;
110-130;
+ 135-180.
168. Спосіб поглиблення орного шару ґрунту:
дискування ґрунту на 5-6 см;
+ оранка плугом з вирізними полицями;
оранка плугом з передплужником;
глибока культивація.
169. Технологічний процес під час шлейфування:
розпушування;
ущільнення ґрунту;
+ вирівнювання поверхні поля;
подрібнення часточок ґрунту.
170. Заходи обробітку ґрунту, за яких найбільш вираженим технологічним процесом є його перемішування:
оранка;
чизелювання, щілювання;
+ фрезування, культивація, дискування;
плоскорізний обробіток.
171. No-till-технологїї вирощування с.-г. культур:
зниження енергетичних витрат шляхом зменшення кількості обробітків;
+ сівба без попереднього обробітку ґрунту;
поєднання декількох операцій в одному робочому процесі;
зменшення глибини обробітку.
172. Система заходів обробітку ґрунту від сівби до збирання с.-г. культур:
+ система післяпосівного обробітку;
система передпосівного обробітку;
система досходового обробітку;
система основного обробітку.
173. Ерозія ґрунту – це:
змивання водою верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;
+ змивання водою та видування вітром верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;
процес руйнування верхнього найбільш родючого шару ґрунту вітром;
процеси руйнування грунту талими водами на схилах.
174. Природні фактори ерозії ґрунтів:
+ клімат, рельєф, ґрунт, рослинність;
вітер, опади, рельєф, механічний склад ґрунту;
рослинність, механічний склад, клімат;
грунт, материнська порода, крутизна схилу, клімат.
175. Комплекс агротехнічних, меліоративних, організаційно-господарських та інших заходів, що характеризуються інтенсивністю використання землі і різними способами відновлення родючості ґрунту, називають:
+ системою землеробства;
системою обробітку ґрунту;
системою сівозмін;
системою ведення господарства.
176. Центральна ланка системи землеробства:
система механічного обробітку ґрунту;
система застосування добрив;
+ система сівозмін;
комплекс агрохімічних і хімічних заходів боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами.
177. Назвати системи землеробства в порядку їх історичного розвитку:
+ примітивні, естенсивні, перехідні, інтенсивні;
перелогова, заліжна, інтенсивна;
заліжна, перехідна, інтенсивна;
заліжна, парова, перехідна, інтенсивна.
178. Примітивні системи землеробства:
плодозмінна, зернопросапна;
травопільна, зернопарова;
+ заліжна, перелогова, лісопільна, підсічно-вогнева;
просапна, промислово-заводська.
179. Основні елементи грунтозахисного землеробства:
протиерозійна організація території;
+ протиерозійна організація території, вирощування культур за грунтозахисними технологіями;
протиерозійна організація території, плоскорізний обробіток грунту;
протиерозійцна організація території, плоскорізний обробіток грунту, щілювання.
180. Основою грунтозахисної системи землеробства є:
плантажна оранка;
+ безполицевий обробіток із зберіганням стерні;
лущення стерні з подальшою глибокою оранкою;
боронування зябу.
Овочівництво
1. Овочева рослина з родини Селерові:
редиска;
кріп; +
шпинат;
крес-салат.
2. Дворічна овочева рослина:
морква столова; +
салат посівний;
помідор;
капуста цвітна.
3. Однорічна овочева рослина:
ревінь;
буряк столовий;
редиска; +
капуста білоголова.
4. Овочева рослина з групи морозо- та зимостійких:
огірок;
спаржа; +
перець;
кукурудза цукрова
5. Овочева рослина, що розмножується тільки вегетативно:
цибуля порей;
часник; +
цибуля ріпчаста;
щавель.
6. Спосіб регулювання водного режиму:
внесення мінеральних добрив;
підживлення рослин;
дощування; +
дорощування.
7. Овочева рослина родини Гарбузові:
морква столова;
редька;
кабачок; +
спаржа;
8. Спосіб регулювання повітряно-газового режиму у відкритому ґрунті:
застосування кулісних посівів; +
пасинкування рослин;
внесення мінеральних добрив;
прищипування.
9. Оптимальна концентрація діоксиду карбону у повітрі для більшості овочевих рослин, %:
0,05–0,1;
0,01–0,03;
0,20–0,30; +
0,45–0,65.
10. Оптимальна температура для вегетації холодостійких овочів:
5-10°С;
12-23°С; +
25-30°С;
32-33°С.
11. Квадратно-гніздовий спосіб сівби:
20х5 см;