Високий рівень психологічної готовності і стійкості до впливу стрес-факторів дорівнює, за середніми експертними оцінками, від 4,0 до 5,0.
Основні якості за всіма показниками психологічної готовності і стійкості повинні мати яскравий прояв, обов’язково включати такі професійно важливі якості, як ініціативність, самовладання, цілеспрямованість, самостійність тощо. Наявність бажання досягти певних результатів у процесі ПсП. Матеріальний прояв виступає в поєднанні з духовними потребами. Службова діяльність взагалі, і зокрема ПсП, розглядається не тільки як засіб досягнення саморозвитку, самореалізації, а й виживання в екстремальній ситуації або в бойових умовах. Бажання досягти успіху, що вимагає ефективного пошуку з високим рівнем самостійності та ініціативності. Присутність віри в успіх.
Наявність об’єктивнонеобхідного рівня знань про ПсП та прагнення до неї є, як правило, стійкими. Здатність приймати рішення і брати на себе відповідальність, потяг до лідерства, творчої активності. Характерною рисою є прагнення до оволодіння новими уміннями, наявність цікавих ідей у процесі ПсП, орієнтація на кінцевий результат з безпосереднім вирішенням проблем. Здатність до об’єктивного оцінювання своєї професійної придатності. Свідома потреба у формуванні або вдосконаленні професійних знань, навичок, вмінь, професійно важливих якостей. Бажання досягти оптимальної психологічної готовності і стійкості до впливу стрес-факторів за допомогою самовдосконалення та саморозвитку із сформованим уявленням про шляхи свого професійного становлення.
Середній рівень (від 3,1 до 3,9).
Постійний прояв визначальних якостей за всіма компонентами психологічної готовності і стійкості. Наявність необхідних якостей, які носять епізодичний, непостійний характер при вирішенні завдань ПсП. Такі з них, як цілеспрямованість, ініціативність, самовладання, самостійність мають частіший прояв при зовнішніх впливах. Успіх, у тому числі й матеріальний, не досягається навіть сильним бажанням і відповідною діяльністю. Як правило, має місце задоволення незначними успіхами (самостійним чи за чиєюсь допомогою) у ПсП. Наявність життєвих цілей, що здебільшого відповідають спрямованості на успіх у діяльності військовослужбовця, за відсутністю чітких уявлень про їх реалізацію. Практичність, творча активність у ПсП мають чіткий прояв, але переважно при зовнішніх впливах з боку старших командирів (начальників, інструкторів). Дії не завжди відповідають намірам, слова недостатньо підтверджуються справами хоча, суперечностей при цьому не спостерігається. Прагнення до лідерства не підтверджується активною діяльністю. Невдоволеність (моральна і матеріальна) не спонукає до активних цілеспрямованих дій у процесі ПсП. Діяльність здійснюється добре лише під впливом зовнішніх чинників, коли це загрожує особистим цілям. Для досягнення визначеної мети у ПсП на певний час при зваженому ризику можлива духовна і фізична мобілізація сил. Обмежені можливості у використанні самостійного досвіду для здійснення окремих видів військово-професійної діяльності. Намагання робити так, як чинить більшість військовослужбовців, з униканням невідомих способів дій. Наявність самостійності в діяльності при обмеженому потягу до її нових форм, методів і стилів.
Система спеціальних професійних знань має несформований прояв на фоні високої зацікавленості конкретною військово-професійною діяльністю. Неадекватна самооцінка, яка не стимулює самоконтроль, самовиховання, саморозвиток.