Позитивне ставлення у воїнів викликають прийоми індивідуального впливу, до яких можна віднести натяк, удавану недовіру, удавану заборону, схвалення і похвалу, довіру, стимулювання часом тощо.
Натяк – це прийом, який береже самолюбство воїна, звичайно використовується за незначних порушень навчальної дисципліни. Інформація педагога озвучується у формі, яка певним чином стимулює позитивну поведінку воїна і надає йому можливість “урятувати своє обличчя” в очах оточуючих.
Удавана недовіра, навпаки, спрямована на те, щоб зачепити самолюбство воїна, щоб викликати у нього бажання довести несправедливість цього зауваження.
Удавана заборона як ефективний педагогічний прийом використовується у тих випадках, коли існує необхідність зацікавлення воїнів певною інформацією. Тут діє правило “заборонений плід завжди солодкий”.
Схвалення і похвала у відповідний вдалий час справляють великий стимулюючий вплив на воїнів, заохочують їх до певної діяльності, надають додаткових сил, створюють позитивне емоційне тло для навчальної діяльності.
Довіра як прийом дидактичного впливу спрямована на формування самостійності й творчості у воїнів під час здіснення навчально-пізнавальної діяльності.
Стимулювання часом полягає в наданні воїнам можливості прискореними темпами виконати завдання, а залишок часу використати для власних цілей.
Отже, військовий педагог може розробити і використати у своїй дидактичній діяльності низку активних методів навчання, які, відбиваючи суттєві властивості військово-професійної діяльності, сприяють ефективному опануванню міцних професійних знань, навичок і умінь. Діалогічна форма взаємодії та спілкування вчить воїнів формулювати свої думки професійною мовою, вміти слухати, чути та розуміти інших, обґрунтовано й аргументовано відстоювати власну думку, шанувати своїх опонентів та їхні погляди. Безперечною умовою їх застосування є широка творчість та ініціатива педагога, які забезпечують їх нестандартне проведення.
Безумовно, на основі вищевикладеного щодо традиційних і активних методів навчання слід зробити одне зауваження: залучати нові методи заради них самих просто недоцільно. Вибір методу і методики його використання повинні здійснюватися на основі чіткого визначення дидактичних і виховних цілей цього заняття, характеру навчальних проблем, які вивчаються, рівня підготовленості тих, хто навчається, педагогічної майстерності педагога, наявності навчально-матеріальної бази, психологічної обґрунтованості доцільності власне цього методу для даного заняття та низкою інших умов.
Найбільшого ефекту можна досягти від творчого комплексного їх застосування з урахуванням вищевикладених умов, тобто їх використання не повинно стати самоціллю, а служити ефективному та оптимальному здійсненню військово-дидактичного процесу в підрозділах, військових частинах (з’єднаннях).