2.4. Методичні аспекти організації навчання військовослужбовців
2.4.1. Традиційні методи навчання військовослужбовців: класифікація та характеристика
2.4.2. Активні методи навчання військовослужбовців: класифікація та характеристика
2.4.3. Форми організації навчання військовослужбовців
2.4.4. Матеріально-технічна база і засоби навчання військовослужбовців
2.4.5. Технології навчання військовослужбовців: характеристика, класифікація, сутність
2.4.6. Технологія психологічної підготовки особового складу
Ключові слова та терміни
Метод навчання, усне викладання навчального матеріалу, обговорення навчального матеріалу, показ, практичні методи, самостійна робота тих, хто навчається, методи контролю та самоконтролю в навчанні, імітаційні та неімітаційні активні методи навчання, форми організації навчання, види занять, матеріально-технічна база навчання, технологія навчання, психологічна підготовка особового складу.
2.4.1. Традиційні методи навчання військовослужбовців: класифікація та характеристика
Серед основних умов, які визначають ефективність навчання військовослужбовців, особливе місце займають методи навчання, тому що вони обумовлюють характер взаємовідносин суб’єктів навчального процесу під час здійснення навчальної діяльності.
Нагадаємо, що навчання військовослужбовців – це планомірна, організована, спільна і двостороння цілеспрямована діяльність офіцерів і сержантів як військових педагогів і тих, хто навчається, спрямована на свідоме, міцне і глибоке опанування останніми системи військово-професійних знань, навичок і вмінь, процес, під час якого набувається військова освіта, відбуваються виховання, розвиток і психологічна підготовка окремих військовослужбовців і військових колективів, формування світогляду, засвоєння воєнного досвіду людства і військової діяльності.
Поняття “метод навчання ” досить складне. Це обумовлено надзвичайною багатогранністю і різносторонністю того процесу, який повинна відображати ця категорія. Ось чому в педагогіці до цього часу не припиняються дискусії відносно розкриття сутності методів навчання та їх класифікації. Історія їх розвитку і становлення є своєрідним доказом цієї складності.
Розглянемо етимологію (грец. etymon – основне значення слова) педагогічної категорії “метод”.
У “Словнику іншомовних слів” (2000 р.) зазначено: метод (від грец. methodos – спосіб пізнання), що означає: 1) спосіб пізнання, дослідження або практичного виконання чого-небудь; 2) спосіб, прийом дії.
У “Великому тлумачному словнику сучасної української мови” пояснюється (2002 р.), що метод:
1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя.
2. Прийом або система прийомів, що застосовуються в якій-небудь галузі діяльності (науці, виробництві тощо) // Спосіб дії, боротьби і т.ін.
Прийом:
4. Спосіб виконання або здійснення чого-небудь.