Історія української етнопедагогіки – це галузь знань про зародження, становлення й розвиток науки про українську народну педагогіку від часу її появи й до сучасності.
Українська народна педагогіка своїм корінням сягає сивої давнини, життя і побуту, вдачі, звичаїв і віри українських племен ще до заснування Київської держави, які, за словами літописця, “мали кожде свої обичаї, закони і науку батьків своїх і свої норови кожде”. Вона постала і знайшла своє поетичне втілення в усній народній творчості – у прислів’ях та приказках, піснях, билинах, притчах, виросла з насущних потреб життя суспільства. Продукування ідей, уявлень, свідомості від самого початку безпосередньо вплетене в трудову діяльність і духовні стосунки людей, у мову реального життя.
Українська національна педагогіка пройшла складний шлях, увібравши в себе кращі надбання минулого. Тому розглядати історію вітчизняної педагогіки можна було б за такими етапами.
Виховання та школа за часів язичництва. Це – період VI-IX ст.ст. н. е, коли йде процес інтенсивного розвитку народів Східної Європи. Зав`язуються культурні зв`язки з Візантією, Сходом, Західною Європою.
Виховання, школа і педагогічна думка в Київській Русі. Це – період ІX-XIII ст.ст., коли у східних слов’ян формуються племінні князівства і союзи. Процес консолідації східнослов’янських князівств і земель завершується утворенням держави Київська Русь.
Освіта і педагогічна думка у період українського Відродження. Це – період XVI-XVII ст.ст., доба найбільшого напруження сил українського народу і його державного, соціального та культурного розвитку. На освітню справу тогочасної України справили певний вплив епоха європейського Відродження і Реформації.
Українська педагогіка гетьманської держави. Це – період другої половини XVІІ-XVІII ст. ст., своєрідний історичний феномен – держава зі своїм вільним козацьким духом, із самоврядуванням міст і містечок, народною армією, самобутнім адміністративним діленням, із демократичною формою обрання всієї адміністрації й гетьманського уряду.
Освіта і педагогічна думка епохи національного відродження. Це – період ХІX – початку ХX ст.ст., коли остаточно відбулося формування української національної культури.