Один з пацієнтів терапевтичного відділення постійно конфліктує з іншими хворими і персоналом. Який метод обстеження найбільш виправданий для оцінки психологічного стану даного пацієнта ?
А. Спостереження.
В. Природний експеримент.
С. Лабораторний експеримент.
Д. Клінічна бесіда.
Е. Психодіагностичне обстеження.
Завдання 2
Пацієнт психіатричного стаціонару прагне приховати порушення сприйняття, що є у нього, говорить, що він здоровий, його нічого не турбує. Який метод обстеження найбільш виправданий для оцінки психічного стану пацієнта?
А. Спостереження.
В. Природний експеримент.
С. Лабораторний експеримент.
Д. Психодіагностичне тестування.
ТЕМА 14
Задача 1
Співробітник іноземної дипломатичної установи повернувся із службового відрядження з Анголи. Йому запропонували пройти медичне обстеження на предмет зараження ВІЛ. Його дії?
А. Обов’язково пройти медобстеження.
В. Відмовитися від медобстеження.
С. Обстеження можливо тільки з його згоди.
Д. Медичний огляд МОЗ повинен погоджувати з МІС
Е. Всі варіанти можливі.
Задача 2
У хворого К., який перебуває на стацлікуванні з приводу виразкової хвороби шлунку, отриманий позитивний результат при дослідженні сироватки на ВІЛ-носійство. Дії лікаря, що лікує?
А. Продовжувати лікування хворого, не повідомляючи йому результати.
В. Направити хворого на медообстеження на ВІЛ-інфікування.
С. Повідомити в санепідемстанцію.
Д. Повідомити хворому результати дослідження і виписати його із стаціонару.
Е. Повідомити родичам результати обстеження.
Задача 3
У поліклініку звернувся чоловік з проханням оформити його родичку в Хоспіс, яка за станом здоров'я потребує цілодобового кваліфікованого уходу. Жінка перебуває на диспансерному обліку як ВІЛ-інфікована. Лікар відмовив в госпіталізації, пояснивши відмову тим, що у хворого специфічне інфекційне захворювання, яке є протипоказанням для оформлення в Хоспіс загального профілю. Який з нормативних документів регламентує надання допомоги хворим СНІДом і ВІЛ-інфікованим, які потребують кваліфікованого уходу?
А. № 120, 2000.
В. № 866, 2007.
С. № 241, 2007.
Д. № 716, 2007.
Е. № 1026-YI 2010.
Задача 4
Маніпуляційна медсестра, відкриваючи ампулу з новокаїном, порізала палець. Згідно інструкції з профілактики ВІЛ-інфікування, вона видавила кров з рани, обробила її 70° спиртом, 5% розчином йоду, вимила руки з милом, заклеїла рану лейкопластиром і продовжила маніпуляцію. Яку помилку допустила медсестра?
А. Працювала без рукавичок і повторно не обробила рану 70° спиртом.
В. Працювала без рукавичок.
С. Повторно не обробила руки 70° спиртом.
Д. Видавила кров з рани.
Е. Повторно не обробила рану 5% розчином йоду.
Задача 5
У лабораторії діагностики ВІЛ-інфекції отриманий позитивний результат дослідження сироватки хворого Т. Дія лікаря-лаборанта?
А. Повідомити хворому результат.
В. Направити сироватку в Український центр профілактики боротьби зі СНІДом для підтвердження результатів.
С. Повідомити до лікувально-профілактичної установи за місцем проживання.
Д. Повідомити в Український центр профілактики боротьби зі СНІДом.
Е. Направити хворого на медобстеження в Український центр профілактики боротьби зі СНІДом.
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ
Тема 1 1С, 2С, 3Д, 4В, 5Д, 6Д, 7А, 8А, 9А, 10А.
Тема 2 1С, 2Д, 3В, 4А, 5С, 6С, 7Д, 8С, 9С, 10Д.
Тема 3 1С, 2В, 3Д. 4С, 5Е, 6Е, 7С, 8Е, 9В, 10 А.
Тема 4 1А, 2В,3А,4А, 5А, 6А, 7А, 8С, 9А, 10А.
Тема 5 1С. 2В. 3А. 4А. 5В. 6В. 7С. 8Д. 9С, 10А.
Тема 6 1А. 2А. 3Е. 4Е. 5А. 6А. 7А. 8 С. 9А.
Тема 7 1Д. 2Д. 3В. 4А. 5Е. 6Д. 7А. 8Д. 9Д. 10Д.
Тема 8 1А. 2А. 3С. 4С. 5А. 6Е. 7Е. 8Д. 9А. 10Д. 11Е.
Тема 9 1А. 2С. 3В. 4С. 5А. 6Е. 7Е. 8Д. 9В. 10А.
Тема 10 1С. 2А. 3В. 4С. 5Д. 6Д. 7А. 8С. 9А. 10В. 11А. 12А.
13А. 14А.
Тема 11 1А. 2В. 3Д. 4А. 5А. 6В. 7В. 8А. 9А. 10В. 11Е. 12А. 13А. 14А. 15А. 16А.
Тема 12 1В. 2Е. 3Д. 4Е. 5А. 6Е. 7А. 8Е. 9А. 10В.
Тема 13 1А. 2А. 3А. 4Е. 5В. 6Д. 7В. 8А. 9А 10Е.
Тема 14 1А. 2А. 3Е. 4А. 5Е. 6А. 7А. 8В. 9А. 10В .11А. 12А.
13А. 14Е. 15Д . 16Д.
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ СИТУАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ
Тема 1 1С. 2С. 3В. 4В. 5А. 6С. 7С. 8А.
Тема 2 1А. 2В. 3В. 4А. 5В. 6С.
Тема 3 1В; 2В;3А; 4А; 5А; 6С.;
Тема 4 1А; 2 1В, 2В; 3А; 4А; 5А.
Тема 5 1В. 2С. 3Д. 4А. 5В. 6А. 7Д. 8С. 9А. 10А.
Тема 6 1С. 2В. 3С. 4-1В; 2Е. 5А. 6С. 7Д. 8С. 9В. 10А.
Тема 7 1В. 2А. 3А. 4А. 5В. 6С. 7Д. 8С. 9Е. 10А.
Тема 8 1А. 2А. 3В. 4С. 5С. 6Е. 7С. 8В. 9А. 10А,С. 11А,А.
Тема 9 1Д. 2Д. 3С .4А. 5А. 6С.
Тема 10 1В. 2А. 3Д. 4В. 5С.
Тема 11 1Е. 2В. 3Д .4С. 5Е. 6А.
Тема 12 1А. 2Е. 3А. 4Е. 5С. 6Е. 7Д.
Тема 13 1Е. 2А.
Тема 14 1Д. 2В. 3В. 4А. 5В.
ДОДАТКИ
Додаток 1
МІЖНАРОДНІ ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ:
1. «Клятва Гіппократа» (V IV вв. до н.е.);
2. «Нюрнберзький кодекс» (1947);
3. «Женевська декларація» (1948, 1994);
4. «Міжнародний кодекс медичної етики» (1949);
5. «Гельсінська декларація прав людини» (1964) ВМА (Етичні принципи медичних досліджень за участю людей), 1975 (Токіо), 1983 (Італія), 1989 (Гонконг), 1996 (ЮАР), 2000 (Шотландія), 2002 (США);
6. «Лісабонська декларація (права пацієнта)» ВООЗ і ВМА;
7. «Декларація прав людини і питань свободи медичних працівників»;
8. «Декларація щодо евтаназії»;
9. «Міжнародна декларація про права людини» (1981) ВМА;
10. «Декларація про трансплантологію людських органів» (1987) Мадрид;
11. «Декларація про трансплантологію ембріональної тканини» (1989) Гонконг;
12. «Резолюція з питань поведінки лікарів при здійсненні трансплантації людських органів» (1994) Стокгольм, ВМА;
13. «Декларація про політику в області забезпечення прав пацієнтів в Європі» (розділ «Інформація», 1994);
14. «Декларація про розвиток прав пацієнтів в Європі» (1994, Амстердам);
15. Програми генетики людини ВООЗ;
16. «Конвенція про права людини і біомедицине» (1996);
17. «Декларація про геном людини» (1997, ЮНЕСКО);
18. «Декларація про генетичне консультування і генну інженерію» (1987, доповнення 1992);
19. «Конвенція з захисту прав і достоїнства людини у зв'язку з впровадженням досягнень біології і медицини» (1997);
20. Міжнародна Конвенція Генеральної Асамблеї ООН з цивільних і політичних прав (1966);
21. Токійська декларація (1975) – доповнений етичний кодекс медико-біологічних досліджень;
22. Керівництво Міжнародної ради медичних суспільств і ВООЗ «Попередні міжнародні етичні вимоги до біомедичних досліджень за участю людини (1982);
23. «Керівництво з діяльності Комітетів з етики, що здійснюють експертизу біомедичних досліджень» (2000)
24. «Інспекція і оцінка проведення етичної експертизи» (2002) (№№23 і 24 – перші міжнародні документи програми SIDCER – «Стратегічна ініціатива розвитку можливостей етичної експертизи»)
25. Європейська Конвенція з захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних і інших наукових цілях (Декларація ВМА, 1985).
26. Закон Російської федерації «Права і соціальний захист медичних працівників».
ВІТЧИЗНЯНІ ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ:
1. Конституція України (1996):
Ст. 3. Життя і здоров'я людини – найвища соціальна цінність;
Ст. 27. Право на життя;
Ст. 28. Пошана гідності людини;
Ст. 43. Безпека і здорові умови праці;
Ст. 45. Право на відпочинок;
Ст. 49. Право на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування;
Ст. 50. Безпека навколишнього середовища;
Ст. 59. Правовий захист.