7. Правові основи боротьби із СНІДом в Україні
1. Закон України «Про запобігання захворюванню синдромом надбаного імунодефіциту (СНІД) і соціальний захист населення» №1972, 1992 р.;
2. Закон України «Про внесення до Закону України «Про запобігання захворюванню синдромом надбаного імунодефіциту (СНІД) і соціальний захист населення» № 277 від 15.11.2001 р.;
3. Указ Президента України № 1182 від 1.11.2000 р. «Про невідкладні заходи щодо запобігання розповсюдженню ВІЛ-інфекції/СНІДУ";
4. Указ Президента України № 461 від 22.06.2001 р. «Про оголошення в Україні 2002 року роком боротьби зі СНІДом»;
5. Указ Президента України № 741 від 28.08.2001 р. «Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом»;
6. Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 10.07.1998 р. «Про розмір щомісячної державної допомоги дітям у віці до 16 років, інфікованих вірусом імунодефіциту людини або СНІД»;
7. Постанова Кабінету Міністрів України № 1642 від 16.10.1998 р. «Про затвердження порядку й умов обов'язкового страхування медичних працівників і інших осіб на випадок інфікування ВІЛ під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання в зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, обумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, і списку категорій осіб, які підлягають обов’яз-ковому страхуванню на випадок інфікування ВІЛ під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок настання в зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, обумовлених розвитком ВІЛ-інфекцій»;
8. Постанова Кабінету Міністрів України № 2026 від 18.12.1998 р. «Питання запобігання і захисту населення від ВІЛ-інфекції і СНІДу»;
9. Постанова Кабінету Міністрів України № 790 від 11.07.2001 р. «Про Програму профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001-2003 рр.";
10. Постанова Кабінету Міністрів України № 1403 від 26.10.2001 р. «Про затвердження програм розвитку донорства крові і її компонентів на 2002-2007 рр.»;
11. Постанова Кабінету Міністрів України № 1620 від 29.11.2001 р. «Про створення Українського фонду боротьби з ВІЛ-інфекцією і СНІДом»;
12. Наказ МОЗ України від 25.05.2000 р. № 120 «Про удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію /СНІД».
13. Закон України № 1026-VI «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду і підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих СНІДом на 2009-2013 роки».
Контрольні питання
1. Дані епідеміології СНІД.
2. Юридичні аспекти СНІДу на Україні.
3. Основні використовувані терміни і поняття.
4. Умови проведення медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфікованих.
5. Проведення медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфікованих.
6. Проведення медичного обстеження ВІЛ-інфікованих.
7. Облік ВІЛ-інфікованих.
8. ВІЛ/СНІДу етичні аспекти.
Тестові завдання для контролю початкового рівня знань
1. Який наказ МОЗ України регламентує заходи профілактики зараження ВІЛ-інфекцією?
А. 120
В. 408
С. 138
Д. 155
Е. 38
2. Через який період часу після контакту з ВІЛ-інфікованим матеріалом початок хіміопрофілактики вважається недоцільним?
А. 72 год.
В. 48 год.
С. 24 год.
Д. 12 год.
Е. 6 год.
3. Перерахуйте заходи профілактики ВІЛ-інфікування при порушенні цілісності шкіри:
А. Видавити кров з рани.
В. Рану обробити дезрозчином, а потім йодом.
С. Промити рану з милом під проточною водою.
Д. Повторно протерти руки 70° спиртом, заклеїти рану.
Е. Все перелічене вище вірно.
4. Ваші дії з профілактики ВІЛ-інфікування при контакті з кров'ю без пошкодження шкіри:
А. Протерти заражене місце дезрозчином, промити водою з милом, повторно обробити 70° спиртом
В. Промити місце контакту проточною водою з милом, обробити дезрозчином.
С. Обробити місце контакту 70° спиртом, промити проточною водою, повторно обробити спиртом.
Д. Обробити заражене місце 3% розчином перекису водню, промити під проточною водою з милом, обробити 5% розчином йоду.
Е. Промити заражене місце водою з милом і протерти 70° спиртом.
5. Які категорії населення відносяться до групи ризику ВІЛ-інфікування?
А. Наркомани.
В. Ув’язнені.
С. Особи, що займаються проституцією.
Д. Особи без певного місця проживання.
Е. Всі перелічені вище.
6. Який Закон України регламентує Загальнодержавну програму забезпечення профілактики ВІЛ-інфікування, лікування, догляду і підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих СНІДом на 2009-2013 рр.
А. 1026-VI.
В. 120.
С. 155/98.
Д. 1972-XII.
Е. 1974-XII.
7. Який Закон України вніс зміни і доповнення до Кримінального Кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за розповсюдження ВІЛ/СНІД?
А. 1974-XII.
В. 1972-XII.
С. 1026-VI.
Д. 155/98.
Е. 186.
8. Який Закон України регламентує соціальний захист населення від захворювання СНІДом?
А. 1974-XII.
В. 1972-XII.
С. 1026-VI.
Д. 155/98.
Е. 186.
9. У якому році були внесені зміни в Закон України №1972 «Про попередження захворюваності СНІДом і соціальний захист населення»?
А. 1998.
В. 1995.
С. 1994.
Д. 1991.
Е. 2009.
10. Яким наказом МОЗ України затверджена стратегія інформаційно-профілактичної діяльності з протидії розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення?
А. 1974-XII, 1994.
В. 67, 2010.
С. 1026-VI, 2009.
Д. 155/98, 1998.
Е. 186,1995.
11. Який контингент населення підлягає обов'язковому медичному огляду з метою виявлення ВІЛ-інфікування?
А. Особи, які займаються проституцією, наркомани.
В. Донори крові, біологічних рідин і тканин.
С. Медробітники, які лікують ВІЛ-інфікованих.
Д. Особи, які повернулися з тривалої закордонвідрядження.
Е. Співробітники іноземних дипломатичних установ.
12. Основний шлях передачі ВІЛ-інфекції:
А. Парентеральний.
В. Статевий.
С. Ентеральний.
Д. Повітряно-краплинний.
Е. Контактний.
13. Основний принцип професійної профілактики медичних працівників:
А. Кожен, хто звертається за медичною допомогою – потенційний носій ВІЛ
В. Кожен, хто звертається за медичною допомогою хірургічного профілю є носієм ВІЛ
С. Будь-яка інвазивна процедура (діагностична або лікувальна) має потенційну загрозу інфікування ВІЛ.
Д. Принцип конфіденційності.
Е. Кров і інші рідини будь-якого хворого вважаються потенційно ВІЛ-інфікованими.
14. Хто і коли має право повідомити хворого про його ВІЛ-інфікування?
А. Лікуючий лікар після отримання позитивних результатів з лабораторії діагностики ВІЛ.
В. Робітники лабораторії діагностики ВІЛ.
С. Після медичного обстеження в центрі профілактики і боротьби зі СНІДом.
Д. Спеціальна комісія лікувально-профілактичної установи за місцем проживання.
Е. Спеціаліст Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом після висновку спецкомісії.
15. Універсальні запобіжні заходи, що не використовуються до біологічних рідин, за винятком:
А. Блювотні маси.
В. Калові маси.
С. Виділення з носа.
Д. Вагінальні виділення.
Е. Мокрота.
16. Універсальні запобіжні заходи необхідно застосовувати при контакті з біологічними рідинами, за винятком:
А. Синовіальна.
В. Плевральна.
С. Амніотична.
Д. Виділення з носа.
Е. Вагінальні виділення.