ü я роблю ці обіцянки урочисто, добровільно і з честю (лікарська професія) були вільні визначати стандарти лікарської освіти і лікарської практики
Сьогодні, вступаючи в співтовариство лікарів, кожний лікар приймає «Клятву» і урочисто присягає:
– присвятити своє життя службі на благо людини;
– з повагою і подякою відноситися до моїх вчителів;
– сумлінно і гідно виконувати свій професійний обов'язок;
– піклуватися, перш за все, про здоров'я мого пацієнта;
– зберігати довірені мені таємниці, навіть після смерті пацієнта;
– всіма доступними мені засобами затверджувати чесні та благородні традиції професії лікаря;
– відноситися до моїх колег, як до братів і сестер;
– не дозволяти обставинам, пов'язаним з віком, станом здоров'я, віросповіданням, расовою приналежністю, статтю, національністю, політичними переконаннями, сексуальною орієнтацією або соціальним положенням, перешкоджати виконанню мого обов´язку перед пацієнтом;
– незважаючи ні на що, затверджувати людське життя з самого його початку як найвищу цінність, і не використовувати свої знання лікаря всупереч законам гуманності;
– цю урочисту присягу я приймаю добровільно і присягаюся честю слідувати їй.
Женевська декларація вперше була прийнята ІІ Генеральною Асамблеєю Всесвітньої Медичної Асоціації (ВМА), Женева, Швейцарія, вересень 1948 року, переглянута ХLVI Генеральною асамблеєю ВМА, Стокгольм, Швейцарія, вересень 1994 року.
3. Міжнародний кодекс медичної етики (1949 р.).
На додаток до «Женевської декларації» розроблений Міжнародний кодекс медичної етики. Прийнятий 3-ю Генеральною асамблеєю ВМА (Лондон, Англія, жовтень 1949 р.) Міжнародний кодекс медичної етики (Міжнародний кодекс з деонтології, що конкретизував ряд положень Женевської декларації, схвалений генеральним директором ВООЗ) і є найбільш поширеним документом, на який посилаються багато дослідників проблем медичної деонтології. В ньому звертається увага на питання оплати лікарської допомоги, на неприпустимість переманювання пацієнтів, самореклами і т. п.
Загальні обов'язки лікаря. Лікар повинен:
Ø завжди затверджувати найвищі стандарти професійної діяльності;
Ø незважаючи на вид медичної практики, самовіддано надавати компетентну медичну допомогу з повною технічною і моральною незалежністю, із співчуттям і пошаною до людської гідності;
Ø бути чесний з пацієнтами і колегами, повинен боротися з професійними і особистими недоліками інших лікарів, повинен викривати обман і шахрайство;
Ø поважати права пацієнта, колег, іншого медичного персоналу і повинен дотримуватись конфіденційності відносно пацієнта;
Ø діяти тільки на користь пацієнта в тих випадках, коли він застосовує такі види медичної допомоги, які можуть ослабити фізичний або психічний стан пацієнта;
Ø дотримуватися найбільшої обережності, поширюючи відомості про відкриття, нову техніку, або лікувальні методики, з непрофесійних каналів;
Ø засвідчувати тільки те, що він сам перевірив;