Конституційний Суд України в системі судової влади України.
Конституція України (ст. 55) закріплює, що захист прав і свобод людини та громадянина здійснюється судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових, службових та інших осіб. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі [13].
Отже, судова гілка влади є одним з найефективніших засобів захисту прав людини і громадянина від правопорушень, її завдання – відновлення порушених прав і свобод. За років радянської влади судовий механізм захисту прав людини був декларативним і недієвим, а сам суд не був гілкою влади і залежав від партійних структур. Нині держава спрямовує всі зусилля для того, щоб цей вид захисту прав людини став найдієвішою формою захисту, як це реалізується в країнах зі сталою демократією. Створено конституційно-правові передумови для здійснення неупередженого правосуддя. Так, має місце матеріальна, фінансова, кадрова незалежність суду, що сприяє здійсненню правосуддя на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів.
Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, вирішує всі питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд складається звісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду. Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Призначаються судді Конституційного Суду терміном на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк [8].
До повноважень Конституційного Суду відносяться прийняття рішень та дача висновків у справах щодо:
- конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, в тому числі що стосуються прав людини і громадянина;
- відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на 'їх обов'язковість, в тому числі щодо прав, свобод та обов'язків людини і громадянина;
- додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;
- офіційного тлумачення Конституції та законів України, в тому числі питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина [8].
Забезпечення прав, свобод та обов'язків людини і громадянина багато в чому залежить від правильної організації роботи Конституційного Суду. Конституція України, закони та акти Конституційного Суду встановлюють порядок організації і функціонування його внутрішньої діяльності. Ці документи вміщують правові норми, що визначають порядок: а) утворення і діяльності посадових осіб і органів; б) провадження у справах; в) фінансування Конституційного Суду і Секретаріату Конституційного Суду; г) діловодства; д) внутрішнього розпорядку [12, с.156].
Серед посадових осіб Конституційного Суду, що обираються (призначаються), можна виділити: а) голову Конституційного Суду; б) його заступників; в) голів постійних комісій; г) секретарів колегій; д) керівника Секретаріату. Голова Конституційного Суду (далі – Голова) обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду (спецзасіданні) зі складу його суддів шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк не пізніше двомісячного строку з дня, коли посада Голови стала вакантною.
Голова має двох заступників. Вони виконують за дорученням Голови окремі його повноваження. У разі відсутності Голови або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язки виконує заступник, який є старшим за віком, а за відсутності обох заступників обов'язки Голови виконує найстарший за віком суддя Конституційного Суду [8].
Для попереднього розгляду конституційних подань і звернень у складі Конституційного Суду утворюються дві колегії суддів, що вирішують питання щодо відкриття провадження у справах за: а) конституційними поданнями; б) конституційними зверненнями. Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду, затвердження їх складу та призначення секретарів колегій приймається на засіданні Конституційного Суду протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар Колегії суддів призначається з числа суддів, які входять до складу Колегії, та очолює її. Він призначається на строк повноважень Колегій відкритим голосуванням з числа кандидатур, запропонованих суддями відповідної Колегії [12, с.160].
Для здійснення допоміжної роботи з питань організації внутрішньої діяльності, Конституційний Суд на своєму засіданні утворює з числа суддів постійні комісії, що є його допоміжними робочими органами. Положення про постійні комісії Конституційного Суду затверджується ним на пленарному засіданні. Роботою постійної комісії керує її голова, якого призначає Голова Конституційного Суду на трирічний строк.
Важливим для організації роботи є порядок провадження по справі. Процесуальний порядок провадження по справах має певні стадії: а) звернення до Конституційного Суду; б) попередній розгляд звернень; в) розгляд звернень на пленарних засіданнях; г) прийняття і введення в дію актів Конституційного Суду [5, с.100].
Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення.
Конституційне подання – це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України, а також клопотання Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту [2, с.84].
Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та Законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи [2, с.84].
Отже, громадяни України мають право на особисте звернення до Конституційного Суду, але не зі скаргою, а зі зверненням дати офіційне тлумачення норм Конституції України або законів України. Тобто ні Конституція України, ні закон не позбавили громадянина права на звернення до Конституційного Суду, однак встановлено межі, в яких фізична приватна особа повинна діяти, не доводячи до абсурду своє конституційне право на скаргу, коли неприборканий потік звернень фактично дезорганізував би діяльність цієї інституції та виголосив її головне завдання – забезпечення конституційності у діяльності органів державної влади, перетворивши цю інституцію у чергове бюро з питань розгляду скарг. Такий механізм, особливо в умовах своєрідного розуміння своїх прав з боку окремих категорій громадян, є дуже необхідним.
Організаційно-правовими формами роботи Конституційного Суду є засідання та пленарні засідання. Засідання скликається з ініціативи Голови, його заступників, Колегії, постійних комісій чи не менше трьох суддів Конституційного Суду не пізніше як у двотижневий строк з дня ініціативи про його скликання. Про дату скликання та порядок денний засідання керівник Секретаріату доводить до відома суддів та учасників засідання не пізніше як за п'ять днів до дня скликання засідання. Порядок денний засідання визначається Головою та затверджується на засіданні Конституційного Суду. На засіданнях розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях відповідно до закону. Засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду [8].
Крім засідань Конституційний Суд проводить і пленарні засідання. На своїх пленарних засіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях чинним законодавством. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду. Порядок проведення пленарних засідань Конституційного Суду встановлюється законами, Регламентом та іншими актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи. Рішення (висновок) Конституційного Суду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду [8].
Засідання та пленарні засідання Конституційного Суду протоколюються. Пленарні засідання фіксуються технічними засобами. Протоколи засідання, пленарного засідання підписуються головуючим та суддями Конституційного Суду, які брали в них участь, і передаються протягом десяти днів з дня прийняття рішення (давання висновку) чи прийняття ухвали для ознайомлення суддям Конституційного Суду, які не брали в них участі. Забезпечує ведення протоколів засідань та пленарних засідань Секретаріат [17, с.87].
Рішення та висновки вважаються прийнятими, якщо за це на пленарному засіданні проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Підписання суддею рішення та висновку є обов'язковим. Суддя, який підписав рішення чи висновок, може викласти у письмовій формі свою окрему думку і додати її до рішення чи висновку Конституційного Суду.
Рішення і висновки видаються державною мовою, повинні бути підписані не пізніше семи днів після прийняття чи дачі. Вони офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після 'їх підписання і разом з окремою думкою суддів публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України і рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Копії рішень і висновків надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді [8].
Діяльність Конституційного Суду фінансується з Державного бюджету України. При складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік Голова Конституційного Суду подає пропозиції до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і проект відповідного кошторису.
Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду здійснює його Секретаріат на чолі з керівником. Положення про Секретаріат, його структура і штати затверджуються Конституційним Судом.
Матеріали діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві. Матеріали справ, щодо яких Конституційний Суд прийняв рішення або дав висновок, зберігаються в його архіві сто років. Оригінали рішень та висновків зберігаються в архіві безстроково. Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві на загальних підставах, визначених законодавством України. Положення про архів затверджується Конституційним Судом. Для забезпечення Конституційного Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється бібліотека Конституційного Суду. Положення про бібліотеку затверджується Конституційним Судом. Друкованим органом Конституційного Суду є «Вісник Конституційного Суду України» [8].
Отже, Конституційний Суд як єдиний орган конституційної юрисдикції здійснює свою організаційну діяльність відповідно до чинного законодавства та організаційно-правових актів, що приймає Конституційний Суд, забезпечуючи права, свободи і обов'язки людини та громадянина. Він не може виходити за межі своєї діяльності та не дублює діяльність інших органів правосуддя.
Конституційний контроль, тобто забезпечення відповідності законів та інших правових актів конституції, запроваджено в усіх сучасних демократичних державах. Він здійснюється, як правило, спеціальними державними органами, серед яких у Європі вже порівняно давно віддана перевага органам конституційної юрисдикції – конституційним судам.
Вперше в українській історії, такий багатий на безаконня та несправедливість, Конституційний Суд створено відповідно до Конституції. Це має сприяти стабілізації і зміцненню конституційного ладу в Україні, утвердженню принципу верховенства права та найвищої юридичної сили Конституції, прямої дії її норм, забезпеченню її конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Головною проблемою, з якою зіткнувся Конституційний Суд України, стало протиріччя між стратегічним курсом, що його обрало суспільство, і тими глибокими формаційними перетовореннями, які охопили економічну, політичну, соціальну, юридичну сфери життя.
Стара радянська конститційно-правова доктрина виявилася нездатною обслуговувати вимоги соціального розвитку. В цій ситуації Конституційний Суд України змушений діяти, з одного боку, як складова державного механізму, з іншого – як науковий центр розвитку конституційно – правової думки.
Отже, Конституційний Суд України є спеціальним органом правосуддя і водночас органом державної влади нарівні з такими конституційними органами, як Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.
РОЗДІЛ ІІ