Тема: Речення з прямою мовою. Розділові знаки при прямій мові
Додаток до уроку
Тема: Речення з прямою мовою. Розділові знаки при прямій мові
1.Опрацюйте схему розташування розділових знаків при прямій мові
| «П», — а. | «Ти — моє щастя», — шепотіла мати. |
| «П!» — а. | «Завдання буде виконано!» — запевнив Павло. |
| «П?» — а. | «Ти бачила виставу?» — запитала Марину подругу. |
| А: «П». | Мама попросила Маринку: «Полий квіти». |
| А: «П?» | Я запитала сестру: «Ти вивчила вірш?» |
| А: «П!» | Старший вигукнув: «Це справжнє диво!» |
| «П,— а,— п». | «Ті школярі,— писав В. Сухомлинський,- які мало читають, дуже поверхово оволодівають знаннями». |
| «П,— а. — П». | «Яка чудова в нас земля,— думала Даринка.— І як гарно працювати на ній». |
Отже, п рямою мовою називається точно передане висловлювання певної особи. Пряма мова супроводжується словами автора, з яких стає відомо, кому належить пряма мова, за яких обставин і як вона була висловлена.
2. Проаналізуйте речення за схемами та знайдіть помилки.
| “П ,” – а. | “Дідусю, відпочиньте вже.”, - сказав Андрійко. |
| “П!” – а. | “Молоде орля, та вище старого літає»! запевнив Павло. |
| “П?” – а. | «що ти хочеш сказати, Галю?» - питає Ганна Олексіївна. |
| А : “П”. | У кожній родині змалечку казали дитині: «не кидайся хлібом, він - святий» . |
| А: “П!” | Дідусь повчав: “Хто питає, той не блудить.” |
3. Прочитайте притчу. Випишіть з тексту речення з прямою мовою. Проаналізуйте в них розділові знаки (одне речення з письмовим поясненням).
Один мандрівник проходив повз велике будівництво, на якому трудилося безліч робітників. Він зупинив одного чоловіка, який віз важку тачку, і запитав його: «Що ти робиш?» «Хіба ти не бачиш? Штовхаю важку тачку, хай їй грець!» – відповів робітник. Потім мандрівник поставив це саме запитання другому робітникові, який віз таку саму тачку. «Я заробляю на хліб для сім’ї», – з гідністю відповів той. Третій робітник із такою ж самою тачкою на те саме питання мандрівника гордо відповів : «Я будую прекрасний храм!» (Із журналу)
Непряма мова
Непрямою мовою називається чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання (Дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові). У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.
До непрямої мови належать як непрямі розповідні речення, так і непрямі питання й спонукання, але знак оклику чи знак питання в кінці таких речень не ставиться: («Батько спитав мене: «Хочеш поїхати зі мною до бабусі в село?» — Батько спитав мене, чи хочу я поїхати із ним до бабусі в село).
Речення з непрямою мовою — це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова — підрядним (Порівняйте: Всякий, хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий — Всякий, хто гляне, скаже: «Дніпро чудовий!»). Підрядне речення, що передає чуже мовлення, поєднується з головним за допомогою підрядних сполучників і сполучних слів що, щоб, чи, наче, який, коли та ін. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора. При перетворення прямої мови на непряму у ній змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Звертання, вигуки, а іноді й вставні слова, частки при заміні прямої мови непрямою пропускаються (Порівняйте: «Тихіше їдьте, то встигнете», — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину (О. Гончар). — Коли подорожні вже сідали в машину, бабуня порадила їм, щоб вони тихіше їхали, і тоді встигнуть).
Якщо непрямою мовою замінюється пряма мова, що складається з кількох речень, або діалог, то утворюється складне речення з багатьма підрядними частинами.
Оскільки непряма мова більш нейтральна за емоційним забарвленням, ніж пряма, то вона частіше вживається в науковому, публіцистичному та офіційно-діловому стилях мовлення.
4. Перетворіть речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою.
Ніна Саєнко, згадуючи про батька, сказала: «Багато років я була його слухом і мовою».
Мама запитала: «Сину, ти вже виконав своє завдання?».
Східна мудрість стверджує: «Є учень, учитель знайдеться».
Батько сказав повчально: «Географію завжди треба, сину, добре знати».
Використані джерела:
https://www.schoollife.org.ua/491-2017/
https://www.schoollife.org.ua/tema-pryama-mova-rozdilovi-znaky-pry-pryamij-movi-tekst-5-klas-ukrajinska-mova/
http://osvita.ua/school/lessons_summary/mova/53647/
http://filolog-zosh1.ucoz.ua/load/5_klas/konspekti_urokiv/prjama_mova_rozdilovi_znaki_pri_prjamij_movi_plan_konspekt/6-1-0-137