Модульний контроль знань студентів здійснюється шляхом проведення аудиторних письмових контрольних робіт та письмового або комп'ютерного тестування.

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 9

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра філософських та соціальних наук

ЛОГІКА

ПРОГРАМА ТА

РОБОЧА ПРОГРАМА

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

для студентів усіх напрямів підготовки

та професійних спрямувань денної форми навчання

Київ 2012

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри філософських та соціальних наук «14» березня 2012 р., протокол № 18 .

ЛОГІКА

ПРОГРАМА ТА РОБОЧА ПРОГРАМА

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

для студентів усіх напрямів підготовки та професійних спрямувань

денної форми навчання

І. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ (КОМПЕТЕНЦІЇ), ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Дисципліна «Логіка» є як загальноосвітньою навчальною дисципліною, так і дисципліною професійного спрямування необхідною для елементом фахової підготовки студентів усіх спеціальностей. Знання форм і процедур розумової діяльності, загальних закономірностей процесу раціонального пізнання дозволяє кожній людині ефективно використовувати основний «інструментарій» абстрактного мислення у своїй діяльності. Разом з тим високий рівень логічної культури мислення сприяє інтелектуальному розвитку особи, підвищує її творчий потенціал.

Мета викладання навчальної дисципліни – формування і вдосконалення логічної культури мислення студентів, розвиток у них абстрактного і критичного мислення, формування логічного мислення як засобу пізнання навколишнього світу та самого себе, регулювання інтелектуальної діяльності.

Завдання навчальної дисципліни:

· ознайомити студентів із теоретичними основами логіки як філософської науки про пізнання та правильне мислення;

· надати цілісне уявлення про процес правильного, аналітичного, критичного мислення та законів, яким воно підпорядковане;

· навчити студентів практичним навичкам побудови правильного мислення;

· сприяти оволодінню студентами прийомів доведення та спростування при проведенні дискусій.

Предметом дисципліни є закони і форми правильного мислення.

Основні соціально-особистісні, професійні компетенції полягають у тому, що студенти повинні знати:

· історію становлення, основні категорії, принципи та методи логіки як науки;

· структуру та різновиди основних форм мислення, типи об’єктивних зв’язків та відношень між ними;

· формально-логічні закони та ознаки правильного мислення;

· методи визначення істинності та хибності міркувань;

· правила та можливі помилки при логічних операціях доведення та спростування.

У результаті вивчення даної дисципліни студент повинен вміти:

· оперувати логічною термінологією;

· використовувати на практиці основні форми та закони логіки для формування правильного мислення;

· здійснювати логічні операції над поняттями, судженнями та умовиводами, знаходити аргументи для доведення істинних міркувань і спростування хибних;

· грамотно, чітко і ясно доводити свою точку зору та вести дискусію.

Місце в структурно-логічній схемі: вивчається після філософії; передує вивченню дисциплін з соціології, політології.

Дисципліна розрахована на 54 години, 1,5 кредити за ЄКТС.

ІІ. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. ЛОГІКА ЯК НАУКА ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ

Основні етапи розвитку логіки як науки. Поняття логіки як науки. Об’єктно-предметна сфера логіки як науки.

Формалізація як метод логіки. Місце логіки в системі сучасних наук. Логічна культура мислення особистості. Значення логічної культури в пізнанні і практичній діяльності людей.

Тема 2. ЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ З ПОНЯТТЯМИ

Поняття як форма мислення. Класифікація понять. Види понять за обсягом і змістом. Відношення між поняттями.

Логічні операції з поняттями. Логічні операції обмеження та узагальнення понять. Логічні операції визначення. Правила їх застосування та типові помилки.

Тема 3. СУДЖЕННЯ ТА ВІДНОШЕННЯ МІЖ НИМИ

Загальна характеристика судження та його структура. Класифікація суджень. Прості судження та відношення між ними. Логічні зв’язки між категоричними судженнями. Логічний квадрат. Правила розподіленості термінів у судженнях.

Складні судження та їх види. Таблиця істинності та хибності складних суджень.

Тема 4. ЗАКОНИ ФОРМАЛЬНОЇ ЛОГІКИ

Поняття логічного закону. Основні закони формальної логіки. Значення законів логіки для правильного мислення.

Закон тотожності, його зміст і значення. Можливі помилки при його застосуванні. Закон несуперечності. Його сутність та його вимоги. Закон виключеного третього: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при його порушенні. Значення закону достатньої підстави для правильності міркувань та специфіка його застосувань.

Тема 5. УМОВИВІД

Поняття умовиводу. Класифікація умовиводів. Способи і правила побудови безпосередні умовиводів. Характеристика індуктивних умовиводів. Повна індукція та неповна індукція. Наукова індукція. Методи визначення причинно-наслідкових зв’язків.

Дедуктивний умовивід: поняття, основні види. Характеристика категоричного силогізму. Фігури, модуси і правила категоричного силогізму. Типові логічні помилки у категоричних силогізмах.

Умовні, розділові та умовно-розділові силогізми. Складні і складноскорочені силогізми. Правила побудови складних і складноскорочених умовиводів.

Умовиводи за аналогією та їх види. Умови підвищення достовірності висновку.

Тема 6. ЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОВЕДЕННЯ ТА СПРОСТУВАННЯ

Поняття гіпотези як форми мислення. Стадії побудови гіпотез. Правила побудови та доведення гіпотез.

Поняття доведення та його структура. Сутність та форми доведення. Логічні помилки в процесі доведення.

Поняття та способи спростування. Сутність та структура спростування. Логічні помилки в ситуації спростування та можливість їх уникнення.

III. Структура дисципліни та розподіл годин за темами

Скорочення:

опитування - О;

тести - Т;

експрес контроль – ЕК;

комплексна контрольна робота - ККР.

IV. Тематика та зміст лекційних, семінарських занять, самостійної роботи студентів

V. Контроль та критерії оцінювання знань студентів

Згідно з діючою в університеті системою комплексної діагностики знань студентів, з метою стимулювання планомірної та систематичної навчальної роботи, оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного, модульного (тестування або контрольна робота) та підсумкового (залік) контролів за 100-баловою шкалою.

Поточний контроль знань студентів включає оцінку за виступи та доповнення на семінарських заняттях; складання словників з основних логічних термінів; ведення опорного конспекту лекцій; розв’язання логічних вправ; експрес-тестування.

Максимальна сума балів поточного контролю, яку може набрати студент – 70 балів.

ПЕРЕЛІК

навчальних робіт студентів та їх оцінка у балах для поточного контролю знань

Модульний контроль знань студентів здійснюється шляхом проведення аудиторних письмових контрольних робіт та письмового або комп'ютерного тестування.

I модульний контроль – 10 балів;

II модульний контроль – 20 балів;

У сумі за перший модуль студент може отримати 40 балів, за другий – 60 балів.

Максимальна сума балів, яку студент може отримати у разі успішного виконання письмових контрольних робіт або тестування складає 30 балів.

Критерії поточного оцінювання знань студентів

Доповнення виступу:

2 бали – отримують студенти, які глибоко володіють матеріалом, чітко визначили його структуру, зробили ретельний аналіз змісту виступу, виявили слушні ідеї та аспекти, що не були розглянуті, але суттєво впливають на зміст доповіді, навели власні аргументи щодо основних положень даної теми.

1 бал отримують студенти, які навели інформацію з обговорюваної теми, що суттєво доповнює зміст виступу, поглиблює знання з даної теми та висловили власну думку.

Суттєві запитання до доповідачів:

2 бали отримують студенти, які своїм запитанням до виступаючого кардинально і конструктивно можуть змінити хід обговорення теми, що розглядається.

1 бал отримують студенти, які у своєму запитанні до виступаючого вимагають інформації, щодо поглиблення знань з ключових проблем обговорюваної теми.

Експрес-контроль:

2 бали нараховуються студентам, які вільно володіють навчальним матеріалом, орієнтуються в темі та аргументовано висловлюють свої думки.

1 бал отримують студенти, які володіють матеріалом частково та можуть лише окреслити деякі аспекти питання.

Складання словника основних понять і термінів з дисципліни «Логіка», що визначені програмою курсу (за темами):

Програмою курсу визначений перелік ключових понять, що розкривають зміст кожної теми, які студент має знати. Поняття та терміни для опрацювання визначені по кожній із тем визначені в ОКЛ. Отже, студентам пропонується скласти словник основних понять і термінів на останніх сторінках зошита.

2 бали нараховуються студентам, які не лише склали повний перелік визначених понять з кожної теми, а й запам’ятали їх і можуть пояснити їх зміст.

1 бал нараховуються студентам, які склали повний перелік визначених понять з кожної теми.

Ведення опорного конспекту лекції:

Опорний конспект лекції (ОКЛ) – вид навчально-методичного посібника, в якому у стислому і системному вигляді викладений основний теоретичний матеріал у формі основних положень, що структурно пов’язані між собою. Дані положення є лише опорними сигналами, вони вимагають пояснень і визначень, що мають записати студенти під час лекції. Його ведення сприяє повному і глибокому засвоєнню навчального матеріалу, дозволяє простежити системні зв’язки між різними темами курсу.

Кожний студент має придбати ОКЛ і вести в ньому записи власноруч. Під час аудиторної роботи з ОКЛ студенти фіксують розширені пояснення викладача і занотовують матеріал у визначеному в конспекті полі. При самостійній роботі рекомендується доповнити записи та завершити виконання завдань логічного характеру, що були сформульовані на лекції й зазначені в ОКЛ.

2 бали нараховуються студентам, які у повному обсязі заповнили вільні поля для запису, додали нової інформації за результатами самостійної підготовки й вільно володіють записаною інформацією.

1 бал нараховуються студентам, які формально заповнили вільні поля для запису, але нової інформації за результатами самостійної підготовки не додали.

Розв’язання практичних та логічних вправ:

2 бали отримують студенти за здатність побудувати, довести власну позицію на підставі набутих знань та проявити здатність до застосування аналітичних підходів при рішенні вправ.

1 бал отримують студенти, у яких існує брак аргументації, доказів.

0 балів отримують студенти, які не взмозі вирішити практичне та логічне завдання.

Студент, який з різних обставин не отримав необхідної кількості балів з будь-якої теми, має можливість самостійно її підготувати і пройти індивідуальний поточний контроль знань з цієї теми у комп'ютерному класі протягом одного тижня після семінарського заняття.

Критерії модульного оцінювання знань студентів