Допустима частота робочих циклів асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором

 

Для роботи багатьох сучасних виробничих механізмів (свердлильних, токарних, шліфувальних та інших металорізальних верстатів, допоміжних механізмів прокатних станів тощо) потрібні електроприводи з великим числом циклів роботи за робочу зміну або за годину. Для забезпечення вимог технології виробництва і необхідної продуктивності механізмів число увімкнень двигуна сягає 600 — 800 за 1 годину роботи. Тому що при розгоні електропривода струм двигуна підвищений, то втрати потужності в двигуні викликають більш інтенсивний нагрів його. При частих вмиканнях і відключеннях двигуна на нагрів його помітно впливає погіршення умов охолодження. Зазначені обставини обмежують число циклів за одну годину роботи значенням, при якому середнє перевищення температури буде дорівнюватися максимально допустимому t доп.

Особливо у важких умовах при частих циклах роботи опиняється асинхронний двигун з короткозамкненим ротором, у якому теплота, що виділяється під час перехідних процесів у колі ротора, повинна розсіюватися обмоткою ротора. При цьому важливо перевірити двигун на допустиму частоту вмикань тому, що при визначенні його потужності методом еквівалентних значень (Iек, Мек, Рек) результати розрахунків виходять недостатньо точними (див. Розрахунок і вибір потужності двигунів при різних режимах роботи).

На практиці спочатку попередньо вибирають двигун, а потім для нього визначають допустиме число вмикань за годину. Для асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором допустиме число вмикань визначається за спрощеною формулою

(8.25)

де Рв.ном — втрати потужності при номінальному навантаженні; Рвх — втрати потужності при навантаженні Рх, Ав.р і Ав.г — втрати енергії при розгоні та гальмуванні електропривода; e — відносна тривалість вмикання.

Якщо в усталеному режимі двигун працює з навантаженням Рх = Рном, то формула спрощується ще більше:

(8.26)

Аналіз отриманого рівняння показує, що для збільшення допустимого числа вмикань необхідно підвищити значення коефіцієнта b0 за рахунок примусової вентиляції двигуна і знизити втрати в двигуні в період розгону і гальмування електропривода за рахунок застосування пристроїв автоматичної зміни параметрів.