Тема V. Стійкість рослин
Робота 11. Визначення жаростійкості рослин (за методом Мацкова).
Мета роботи. Визначити рівень жаростійкості різних рослин.
Матеріали, реактиви, обладнання. Зелені листки різних рослин, водяна баня, термометри; 0,2н. розчин соляної кислоти, піпетки, чашки Петрі, кристалізатори, склографи.
Основні відомості. Вплив високих температур спричинює пошкодження структури і функції цитоплазматичних мембран. Зелений листок, занурений в розчин соляної кислоти після дії високої температури, може набувати бурого забарвлення в результаті процесу феофітинізації, який матиме місце внаслідок пошкодження мембранних структур клітини.
Хід роботи. Нагрівають водяну баню до 40°С, занурюють в неї по 5 листків кожного виду рослин і витримують протягом 30 хв., підтримуючи те-мпературу на рівні 40°С. Після цього беруть першу пробу: витягають по одному листку кожного виду рослин і поміщають їх в чашку Петрі з холодною водою. Піднімають температуру водяної бані до 50°C і через 10 хв. витягають ще по одному листку. Поміщають їх в нову чашку Петрі з холодною водою. Поступово доводять температуру до 80°С, відбираючи проби через кожні 10 хв. при підвищенні температури на 10°С.
Воду в чашках Петрі замінюють на 0,2н. HCl і через 20 хвилин пошко-дження листків оцінюють за величиною бурих плям. Результати записують в таблицю, позначивши відсутність побуріння знаком «-», незначне побуріння - «+», побуріння понад 50% площі листка «++», повне побуріння - «+++»:
| Вид | Ступінь пошкодження листків при температурі, °С | ||||
| рослин | 40° | 50° | 60° | 70° | 80° |
Контрольні запитання.
1. Що таке феофітинізація хлорофілу?
2. Чому при дії пошкоджуючих факторів зростає ступінь феофітинізації?
3. Які ознаки температурних пошкоджень рослин у природних умовах?
Робота 12. Визначення життєздатності насіння за забарвленням цитоплазми.
Мета роботи. Визначити життєздатність насіння різних культур методами Нелюбова і Іванова.
Матеріали, реактиви, обладнання. Насіння різних культур, бюкси, леза, препарувальні голки, 0,2%-й і 0,1%-й розчин індигокарміну, розчин кислого фуксину, крапельниці, лупи.
Основні відомості. Пошкодження клітин конуса наростання можуть бути виявлені за допомогою застосування різних барвників, наприклад кислого фуксину, індигокарміну. У різні пошкодження адсорбція барвників цитоплазмою збільшується. Нацьому грунтуються методи визначення життєздатності рослинних тканин за ступенем забарвлення їх - чим воно інтенсивніше, тим більше тканина пошкоджена.
Хід роботи.
Метод Нелюбова. Насіння різних культур, намочене протягом 18 год. при 20°С, звільняють від насіннєвої оболонки, 10 насінин занурюють у 0,2%-ний розчин індигокарміну на 2 год. при 30°С. Потім барвник зливають, а насіння промивають і визначають життєздатність, виражаючи її в процентах. Насіння, сім’ядолі якого частково забарвились, а корінці зовсім не забарвились, вважають життєздатним. Якщо в насіння забарвлені корінці і сім’ядолі, то таке насіння переважно не життєздатне.
Метод Іванова. Намочене при кімнатній температурі насіння пшениці розрізають вздовж борозенки і занурюють на 15 хв. у 0,2%-ний розчин кис-лого фуксину або 0,1%-ний розчин індигокарміну. Життєздатність насіння визначають аналогічно до методу Нелюбова. У життєздатних зернівках зародки не забарвлені. У неживих зернівках зародки забарвлені інтенсивно.
Контрольні запитання.
1.На чому грунтуються методи визначення життєздатності рослинних тканин?
2.Які барвники застосовуються для визначення життєздатності насіння?