2. Спостереження — реєстрація всіх затрат робочого часу як за назвою, так і за тривалістю.

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 10

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

3. Оброблення результатів спостереження:

визначається тривалість робочого часу за кожним елементом затрат робочого часу шляхом вирахування із показників поточного часу його значення за попереднім елементом;

проводиться індексація (позначення видів затрат часу умовними символами);

групуються однойменні затрати робочого часу та складається фактичний і проектований баланс робочого дня. За фактичним балансом робочого дня визначається:

коефіцієнт використання робочого часу:

(5.1)

коефіцієнт завантаження робітника:

(5.2)

де t_оп— час оперативної роботи, хв;

t_об — час обслуговування робочого місця, хв;

t_пз— підготовчо-завершальний час, хв;

t_зм — змінний робочий час, хв;

t_пер— час перерв, хв.

4. Аналіз отриманих результатів. Установлюють проектовані величини затрат робочого часу відповідно до раціональної організації праці на робочому місці на основі нормативів.

Проектований (нормативний) баланс робочого часу дозволяє визначити за формулою:

коефіцієнт можливого ущільнення робочого часу:

(5.3)

коефіцієнт підвищення продуктивності праці:

(5.4)

де — оперативний час, відповідно нормативний і фактичний, хв;

t_зм — тривалість зміни, хв.

Групова фотографія робочого часу відрізняється від індивідуальної тільки обсягом робочих місць, які вивчаються одночасно. Застосовується для вивчення завантаження різних робітників, які зайняті на індивідуальних однорідних або різнорідних роботах.

Бригадна фотографія робочого часу проводиться на роботах, де працівники об'єднані в бригади за технологічним принципом. Після закінчення спостережень складається фактичний баланс робочого часу, а для аналізу даних балансу складається проектований баланс і розробляються організаційно-технічні заходи з поліпшення використання робочого часу.

Процес самофотографії полягає в тому, що робітник сам протягом зміни фіксує у спеціальному листку спостереження всі випадки простою і заходи з їх усунення.

Маршрутна фотографія застосовується для вивчення використання робочого часу працівників, які не мають постійного робочого місця (робітники, які зайняті перевезенням заготовок, матеріалів; водії тощо). Маршрутна фотографія може проводитися двома способами: способом переміщення спостерігача разом із робітником і способом пікетів (пунктів).

Важливо також засвоїти методику проведення спостережень за роботою устаткування, яка за індивідуальної та групової фотографії майже не відрізняється від фотографії робочого часу. Робочий час розглядається стосовно устаткування: наявність ефективної роботи, простоїв, холостого ходу і т. д. За результатами спостереження складають баланс часу використання устаткування, що є основою для розрахунку показників:

коефіцієнт використання робочого часу:

(5.5)

коефіцієнт ефективної роботи машини:

(5.6)

коефіцієнт холостого ходу машини:

(5.7)

де, — затрати часу ефективної роботи і холостого ходу за даними спостережень;

— затрати часу ефективної роботи і холостого ходу за нормативними затратами;

— час холостого ходу;

— тривалість зміни.

Метод моментних спостережень у нормуванні праці застосовується як для вивчення використання робочого часу, так і для вивчення часу використання устаткування. Вивчати можна як один об'єкт, так і групу об'єктів.

Треба звернути увагу на те, що під час вивчення використання часу устаткування спостерігач фіксує не абсолютні величини часу, а моменти виконання тієї чи іншої роботи, або простою.

Моментні спостереження здійснюються шляхом обходу робочих місць дільниці за встановленим маршрутом, а запис моментів спостереження — за фіксажними пунктами.

Фіксажними пунктами називають місця по ходу руху за маршрутом спостерігача, де він повинен встановити і зафіксувати у листку спостереження, що саме виконує на даний момент робітник на устаткуванні, яке вивчається.

Фотографія виробничого процесу — це метод спостереження, який передбачає одночасне вивчення затрат робочого часу кожного робітника і часу роботи устаткування з фіксацією параметрів роботи устаткування і технологічних режимів.

Хронометражем називають метод вивчення затрат часу робітника чи роботи устаткування шляхом безпосереднього спостереження на робочому місці.

Хронометраж проводиться з метою розроблення нових норм, перевірки чинних норм і нормативів, виявлення причин невиконання норм.

Види хронометражу:

індивідуальний (вивчення роботи одного робітника);

груповий (вивчення роботи групи робітників одним спостерігачем).

Етапи проведення хронометражу:

підготовка до проведення хронометражу (вибір об'єкта спостереження, ознайомлення з процесом праці, розчленування операції на прийоми, вибір фіксажних точок (зовнішніх чітких позначень, що свідчать про початок чи закінчення трудового руху), визначення кількості замірів, визначення чинників, що впливають на тривалість прийомів операції, підготовка необхідної документації, бесіда з робітником);

спостереження (спостерігач за допомогою секундоміра фіксує тривалість елементів операції).

Спостереження можна проводити безперервним і вибірковим способами;

— оброблення матеріалів спостереження і встановлення норм (складання хронометражних рядів);

— аналіз даних спостережень, проектування тривалості операцій.

Хронометражний ряд — це тривалість окремих прийомів операції.

Оперативний час використовується для розрахунку норми часу Н_ч і норми виробітку Н_в за формулами:

(6.3)

де t_зм — тривалість зміни;

Кч — коефіцієнт використання робочого часу;

t_оп — час оперативної роботи, хв.

Фотохронометраж — це комбінований спосіб спостереження, в якому поєднується фотографія робочого дня і хронометраж оперативного часу.

Фотохронометраж може бути суцільним і комбінованим. За суцільного фотохронометражу протягом зміни оперативний час фіксується за окремими прийомами. За комбінованого — частина тривалості зміни вивчається фотохронометражем, а частина — фотографією робочого дня. Застосування комбінованого способу полегшує техніку спостереження.

Оброблення даних індивідуального фотохронометражного спостереження виконується в такій послідовності:

визначення тривалості за всіма видами затрат часу;

підсумовування однойменних затрат;

складання фактичного балансу робочого часу;

складання хронометражних рядів за елементами оперативного часу;

оброблення хронометражних рядів.

Хронометражні ряди складаються за елементами оперативного часу на основі записів у листку спостереження фотохронометражу й обробляються так само, як дані хронометражного спостереження.

Аналіз фотохронометражного спостереження проводиться за двома напрямами:

аналізується ступінь використання робочого часу у такий спосіб, як і після фотографії робочого дня;

визначається час оперативної роботи так само, як у разі проведення хронометражу.

Аналіз закінчується встановленням нормативного коефіцієнта використання робочого часу і норми оперативного часу на одиницю продукції. Після встановлення норми розробляються заходи для забезпечення її виконання.

На основі одержаних методом фотохронометражу даних можна вирахувати, на скільки відсотків можна збільшити продуктивність праці П на даному робочому місці.

5.2 Зміст заняття та порядок його виконання

а) Ознайомитися з теоретичними відомостями;

б) Виконати практичні завдання пункту 5.3 та зробити висновки;

в) Оформити роботу і підготувати відповіді на контрольні запитання.

5.3 Практичні завдання

Завдання. 5.1

Проаналізувати фотографію використання робочого часу за даними табл. 5.1, заповнити форму (дод. А). Визначити тривалість токарної операції.

Таблиця 5.1 Листок спостереження

Завдання 5.2

Проведіть самофотографію власного робочого дня. Заповніть листок спостережень (дод. Б).

На основі даних табл. 5.1 складіть фактичний баланс робочого часу і зробіть висновки щодо раціональності використання часу та його втрат.

5.4 Оформлення та захист практичного завдання

У звіті про виконання практичного завдання відображаються його тема та мета, короткі теоретичні відомості, вирішення практичних завдань та їх аналіз, висновки.

Під час захисту роботи студент має довести правильність розрахунків, відповісти на контрольні запитання.

5.5 Контрольні запитання для самоперевірки

1. Що таке фотографія робочого часу, яке її призначення?

2. За якими видами розрізняють фотографію використання робочого часу?